Оборі́г (від , пов'язаного з дієсловом *(o)bergti — «берегти») — сільськогосподарська споруда для зберігання сіна або збіжжя. Має вигляд стріхи на чотирьох палях («огнивах», «оборожнях», «оборожинах»). Відомий у Європі від часів залізної доби. Первісно використовувався германцями, через яких набув поширення у інших народів. Також — кількість сіна, що вміщується під такою спорудою.

Історія Оборіг (, або , «гора на палях») — сільськогосподарська споруда, відома в Європі за археологічними знахідками залізної доби. Використовувався германськими народами акваторії Балтійського моря (Північна Німеччина, Скандинавія) і Нідерландів (), починаючи з римського часу. Згодом набув поширення у Західній Європі — Англії (), Франції (), Італії, а також серед балтослов'янських народів Східної Німеччини, Помор'я, Пруссії, Литви (), Польщі, Мазовії (), Богемії (), Угорщини, Валахії, Балканських країн і Русі (). У новітній період вихідці зі Скандинавії, Центральної та Східної Європи принесли культуру використання оборогу до Північної Америки ().

Найстаріший опис оборогу, що дійшов до нас, походить із «Саксонського зерцала» (1235—1230)Landrecht Drittes Buch 45, § 8.. Ольденбурзький список «зерцала» від 1336 року має малюнок цієї споруди і пояснення до нього. У богемській «Велеславській біблії» 1349 року так само зображено оборіг.

Конструкція Оброги зводилися на господарчому дворі. Їх будували на 4—12 дерев'яних палях, висотою до 10 м, на яких встановлювали стріху. Під нею складали збіжжя, або сіно, яке розміщали безпосередньо на ґрунті, або на помості, віддаленому від ґрунту на 1—2 м для захисту від гниття та гризунів. Під помостом утворювався простір для зберігання сільсько-господарського інвентарю, або місце для утримання домашньої худоби.

У палях робили отвори, в які вставляють кілочки або штирі, на яких безпосередньо й трималася утворена чотирма горизонтальними жердинами (теж називаються «огнивами») основа стріхи. При необхідності кілки переставляли, регулюючи таким чином висоту положення накриття.

Звичаї В Україні снувала народна гра «ходити оборога», яку грали на Великдень — усереди­ні церковної огорожі четверо осіб ходили, взявшись одне за одного руками, з двома іншими, що стояли у них на плечах.

У культурі

Живопис

Геральдика Оборіг — одна з гербових фігур у європейській геральдиці. Він зображений на польському гербі Лещиць, яким користувалася польська, німецька литовська і руська шляхта, і який вміщений в один із найстаріших європейських гербовників — «гербовник Золотого руна». Також оборіг фігурує у територіальній геральдиці Східної і Центральної Європи.

Див. також Скирта Стіг Сінник Копиця

Примітки

Джерела Uphoff, Ludwig. «Barg» in den Vierlanden // Deutsche Volkskunde 3. 1941, S. 153—155. Zimmermann, Wolf Haio. Erntebergung in Rutenberg und Diemen aus archäologischer und volkskundlicher Sicht. Néprajzi Értesítö 71-73, 1991, S. 71–104. Zimmermann, Wolf Haio. Der Rutenberg — Ein landwirtschaftliches Nebengebäude zum Bergen von Feldfrüchten und Heu // Der sassen speyghel: Sachsenspiegel — Recht — Alltag. Band 2, Archäologische Mitteilungen aus Nordwestdeutschland. Beiheft 10, Oldenburg 1994, S. 207—216. Past, Present and Future of Hay-making Structures in Europe // Sustainability 2019, 11(20), 5581;

Посилання

Dutch Barn Preservation Society