Акаде́мія нау́к Туркме́ністану  (туркм. Türkmenistanyň Ylymlar akademiýasy)— вища наукова установа Туркменістану.

Історія Заснована у 1951 році на місці філіалу АН СРСР у Туркменістані.

У 1991 році після здобуття незалежності Туркменістаном була перейменована у «Академію наук Туркменістану».

У 1998 за указом президента Туркменії Сапармурата Ніязова була ліквідована. Після його смерті декілька років підтримувалась добровольцями.

12 червня 2009 за указом нового президента Гурбангули Бердимухамедова була відновлена на державному рівні. 1 Лютого 2019 підписав указ про позбавлення академії фінансування протягом 3 років.

30 вересня 2022 головою академії наук став Аллебарда Аширов

Склад і структура

До складу АН (1958) входять три відділи:

1) фізико-технічних, геологічних і хімічних наук, 2) біологічних наук, 3) суспільних наук.

В системі АН 9 інститутів, ботанічний сад, ряд музеїв, Туркменська археологічна комплексна експедиція та інших наук. установи.

В складі АН (1959) — 2 почесні академіки, 12 академіків і 18 членів-кореспондентів.

Проблематика досліджень

В плані наукових робіт велика увага приділяється: вивченню продуктивних сил республіки, питанням геології, антисейсмічного будівництва, використанню хімічної сировини, розвитку хімічної промисловості, енергетичних і водних багатств, тваринництва, іригаційним проблемам та іншим.

Видавнича діяльність

1957 інститути АН опублікували близько 40 наукових праць, в тому числі «Історію Туркменської РСР» (2 тт.), збірник праць з філософії, переклад давньоіндійського епосу «Махабхарата» (4 тт.).

АН Туркменської РСР здійснювала творчу співдружність з науковими установами СРСР, підтримувала зв'язки з зарубіжними вченими.

Видання Академії

Видавалися «Вісті», журнал «Проблеми освоєння пустель», та Туркменську радянську енциклопедію

Керівники

Таган Бердиєв (1951 — 1956) Гельди Чариєв (1956 — 1959) Шаджи Батиров (1959 — 1965) Пигам Азімов (1966 — 1975) Агаджан Бабаєв (1975 — 1986) Оразгельди Овєзгельдиєв (1986 — 1989) Агаджан Бабаєв (1989 — 1993) А.М Ходжамєдов (1994 — 1998) Курбанмурад Мєзилов (в.о. з 2009) (2010 — 2016) Мерет Аширбаєв (2016 — 2018) Сапардурди Тойлиєв (2018 — 2022) Аллаберда Аширов (2022 — )

Примітки

Джерела