Збірна Ірландії з футболу (, ) представляла Ірландію у футбольних матчах на Домашньому чемпіонаті Великої Британії та в товариських зустрічах у 1882—1950.
Сучасна збірна Північної Ірландії вважається правонаступницею цієї оригінальної збірної Ірландії і продовжує керуватись Ірландською футбольною асоціацією.
Історія Збірна Ірландії провела перший міжнародний матч 18 лютого 1882 року, ставши четвертою національною збірною, що дебютувала в міжнародному футболі. Керівним органом команди була Ірландська футбольна асоціація (ІФА), заснована в Белфасті 1880 року й первісно відповідальна за футбол на всьому острові. Збірна виграла Домашній чемпіонат Великої Британії 1914 року, а 1903 року розділила перемогу в турнірі зі збірними Англії та Шотландії.
У 1911 році Ірландська футбольна асоціація стала членом ФІФА.
Після поділу Ірландії в 1920-х роках юрисдикція ІФА над клубним футболом фактично обмежилася Північною Ірландією, однак асоціація продовжувала викликати до своєї збірної футболістів з усього острова. У Дубліні 2 вересня 1921 року була створена окрема Футбольна асоціація Ірландії (ФАІ), яку 1923 року прийняли до ФІФА як футбольну асоціацію Ірландської Вільної Держави. Вона організувала власну збірну, що нині виступає як збірна Республіки Ірландії. Обидві асоціації певний час претендували на юрисдикцію над усім островом і викликали футболістів з території одна одної.
Суперечки щодо статусу аматорських футболістів призвели до виходу футбольних асоціацій Англії, Ірландії, Шотландії та Уельсу з ФІФА 1928 року. Вони повернулися до федерації лише після Другої світової війни, у 1946 році. Через це команда ІФА не брала участі в чемпіонатах світу 1930, 1934 та 1938 років, а її першим відбірковим турніром стала кваліфікація чемпіонату світу 1950 року, де вони зайняли останнє місце своєї групи, і не змогли потрапити до фінальної частини.
Під час цього відбору одразу четверо футболістів — Редж Раян, Дейві Велш, Том Агерн і капітан Кон Мартін — виступили за команди обох асоціацій у межах одного відбіркового турніру. Усі четверо народилися на території Ірландської Вільної Держави та раніше вже представляли команду ФАІ.
ФАІ неодноразово оскаржувала практику залучення ІФА футболістів зі своєї території. У жовтні 1946 року ФІФА повідомила, що гравці, народжені в межах юрисдикції ФАІ, не повинні представляти команду ІФА в міжнародних матчах. У листі від 17 квітня 1951 року виконавчий комітет ФІФА окремо постановив, що «громадян Ейре» не можна викликати до збірної іншої країни на матчі чемпіонату світу. Виняток для матчів між чотирма британськими асоціаціями допускався лише за згодою всіх сторін і за відсутності заперечень ФАІ.
У листопаді 1953 року ФІФА оголосила, що команда під керівництвом ІФА повинна виступати як Північна Ірландія. На Конгресі ФІФА 1954 року було остаточно встановлено назви «Республіка Ірландія» для команди ФАІ та «Північна Ірландія» для команди ІФА. Водночас ІФА продовжувала використовувати назву «Ірландія» в Домашньому чемпіонаті Великої Британії, а назву «Північна Ірландія» — в інших міжнародних змаганнях.
Кольори та форма Першими кольорами збірної були так званий та білий. На нечисленних збережених командних фотографіях ранні футболки іноді виглядають світлими, однак оригінальна футболка 1902 року, що зберігається в Національному музеї футболу, має насичений синій відтінок. У перші роки футболісти могли самостійно забезпечувати частину екіпірування: до 1890 року команда вже використовувала однакові білі труси, але гравці й надалі виступали в гетрах своїх клубів. Для матчів проти Шотландії, яка також грала в синьому, Ірландія змінювала футболки на зелені або білі. Реконструкції цих ранніх змінних комплектів за 1886—1900 роки залишаються непідтвердженими.
У 1900—1914 роках основною залишалася синя футболка з коміром, білі труси та гетри клубів, за які виступали футболісти. На матчі із Шотландією, що проводилися раз на два роки, команді був потрібен змінний комплект. Існує версія, що для цього перша збірна позичала зелені футболки в ірландської аматорської команди; програма матчу проти Англії 1903 року також указує, що Ірландія грала в зеленому.
Після відновлення міжнародних матчів у 1919 році після перерви, що була викликана Першою світовою війною, основним знову був темно-синій комплект. Збережені футболки гравців того періоду підтверджують насичений синій відтінок. У березні 1920 року в гостьовій зустрічі із Шотландією команда використовувала зелену змінну футболку.
У 1922—1930 роках збірна продовжувала виступати в традиційних синіх футболках і білих трусах. Проти Шотландії використовували зелені або білі футболки. Ці змінні комплекти також були зафіксовані під час матчу у Франції в лютому 1928 року. Футболісти в цей період усе ще грали в гетрах своїх клубів.
У 1931 році зелений колір офіційно став основним. Зміну пояснювали бажанням уникнути регулярного перевдягання перед матчами із Шотландією, хоча існували й припущення про політичні причини рішення. На футболці з'явилася нова емблема із трилисником. До середини 1930-х років клубні гетри замінили стандартними темно-синіми із зелено-білим відворотом.
Після Другої світової війни збірна виступала в зелених футболках із білим коміром, білих трусах і темно-синіх гетрах із зеленим відворотом. У листопаді 1947 року в матчі проти Англії команда незвично використала зелено-білі смугасті гетри, однак цей варіант не був її стандартним комплектом. У 1946—1951 роках окрема змінна форма збірній не знадобилася.
Нижче наведено схематичні реконструкції підтверджених комплектів форми.
1882—1900
1900—1921
1922—1939
1946—1950
Досягнення Домашній чемпіонат Великої Британії Перемога: 1 (1914) Розділена перемога: 1 (1903) Друге місце: 5 (1904, 1926, 1928, 1938, 1947)
Статистика
Чемпіонат світу 1930, 1934, 1938 — не брала участі 1950 — не пройшла кваліфікацію
Гравці Найбільше матчів провели: 31 — Елайша Скотт 30 — Олферт Стенфілд 27 — 26 — 25 — Біллі Гіллеспі 25 — 24 — 23 — 23 — Джек Джонс 21 — Джонні Дарлінг 21 — 20 —
Примітки
Посилання Сайт Ірландської футбольної асоціації IFFHS Матчі збірної у 1882—1900 роках Матчі збірної у 1901—1910 роках Матчі збірної у 1911—1920 роках RSSSF Матчі збірної Ірландії