Дмитро́ Іллі́ч Гордо́н ( 21 жовтня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український журналіст, телеведучий, редактор газети «Бульвар Гордона» (1995—2019), засновник інтернет-видання «Гордон», власник двох «Золотих кнопок YouTube» за кількість підписників на його YouTube-каналах «Дмитрий Гордон» і «В гостях у Гордона», що перевищує 2 мільйони. У 2014—2016 роках — депутат Київської міськради.
Життєпис
Дитинство Народився 21 жовтня 1967 року в Києві в Жовтневій лікарні в сім'ї інженера-будівельника Іллі Яковича та інженера-економіста Міни Давидівни (1939—2018).
Перший рік життя провів разом із батьками та бабусею в комунальній квартирі в нині знесеному триповерховому будинку на площі Толстого, на першому поверсі в цьому будинку був ресторан «Кавказ». В інтерв'ю Гордон не раз згадував, що у квартирі жило багато сімей, а єдиний туалет був розташований у дворі й кишів щурамиПишет и показывает Дмитрий Гордон. . У 1968 році сім'я переїхала в окрему квартиру за адресою вулиця Академіка Корольова, 15-А (нині вулиця Героїв Космосу), квартира 20. У 1980 році сім'я знов переїхала — на Оболонь, у будинок за адресою вулиця Героїв Дніпра, 22, квартира 61.
Навчався у київських школах № 205 і № 194. За словами Гордона, у третьому класі вів уроки на прохання учительки й ставив своїм однокласникам оцінки в журнал. У п'ятому класі написав листи 100 артистам із проханням надіслати йому їхні фотографії з дарчим написом. Йому відповіли двоє: співаки Леонід Утьосов і Йосип Кобзон.Дмитрий Гордон: «Я люблю выполнять законы. Когда ты выполняешь законы, ты неуязвим». Школу закінчив у 15 років, оскільки в шостому класі не вчився: програму здав екстерном.
Освіта та служба в армії 1983 року вступив до Київського інженерно-будівельного інституту. Усі п'ять років навчання, за його спогадами, пройшли в муках, оскільки займався не своєю справою.
Після третього курсу Дмитра Гордона призвали до Радянської армії, де він відслужив два роки: спочатку в 195-й навчальній ракетній бригаді (в/ч 11883) в селі Медведь Шимського району Новгородської області, з якої вийшов сержантом, а потім — в 186-й навчальній ракетній бригаді (в/ч 11596) в околицях міста Луги Ленінградської області, у ракетних військах оперативно-тактичного призначення.
З армії прийшов кандидатом у члени КПРС, але, за його власними словами, розчарувавшись у партії, вступати до неї відмовився.
Журналістська кар'єра На другому курсі інституту почав писати статті в провідні київські газети. Перше інтерв'ю взяв 1984 року у свого кумира — легендарного півзахисника київського «Динамо» і збірної СРСР Леоніда Буряка. Його надрукувало видання «Молодогвардієць», яке виходило у Ворошиловграді (тепер — Луганськ). А перше інтерв'ю в київській пресі було опубліковано в газеті «Комсомольское знамя» з відомим радянським і українським форвардом Ігорем Бєлановим. За час навчання у виші публікувався у найкращих українських газетах — «Вечернем Киеве», «Комсомольском знамени», «Молоді України», «Спортивній газеті», «Радянській Україні», «Правде Украины», «Рабочей газете», «Прапорі комунізму», «Молодій гвардії». Також співпрацював із «Комсомольской правдой». Після закінчення інституту отримав розподіл до редакції газети «Вечерний Киев». Гордон зазначав, що це було безпрецедентне рішення декана, оскільки за радянських часів завжди розподіляли за фахом.
У 1990 році у Києві брав інтерв'ю у Віктора ЦояЙя-Хха — Виктор Цой: Интервью Д.Гордону в Киеве 1990г, воно вийшло у газеті «Вечірній Київ». У «Вечірньому Києві» Гордон працював до 1992 року, а потім перейшов до «Киевских ведомостей». Після «Киевских» у творчій долі Гордона були «Всеукраинские ведомости». У 1995 році заснував щотижневик «Бульвар» (з 2005 року — «Бульвар Гордона»). «Бульвар Гордона» був однією з найпопулярніших і найтиражніших газет в Україні. За словами Гордона, найбільший наклад газети був з 2002 до 2003 року — 570 тис. екземплярів. Газету розповсюджували не тільки в Україні, але й певний час за кордоном: у Росії, США, Ізраїлі, Іспанії, Італії, Німеччині. До редакційної ради «Бульвару Гордона» (із 1998 року її очолював Віталій Коротич) у різний час входили видатні люди сучасності: Леонід Кравчук, Борис Нємцов, Андрій Шевченко, Андрій Данилко, Олег Блохін, Олег Базилевич, Валерій Борзов, Софія Ротару, Нані Брегвадзе, Сергій Бубка, Леонід Буряк, Роман Віктюк, Тамара Гвердцителі, Людмила Гурченко, Армен Джигарханян, Іван Драч, Євген Євтушенко, Леонід Жаботинський, Вахтанг Кікабідзе, Муслім Магомаєв, Євгенія Мірошниченко, Микола Мозговий, Гаврило Попов, Едіта П'єха, Василь Алексєєв, Олександр Швець, Борис Андресюк, Михайло Шемякін, Микола Шмельов. У березні 2014 року редакційна рада «Бульвару Гордона» була розформована через російсько-український конфлікт. У 2019 році Гордон покинув посаду головного редактора газети і передав її видавництво ТОВ «Мега-прес груп».
На дні народження «Бульвару Гордона» організовував концерти у Палаці «Україна», де виступали українські, російські та грузинські артисти: Муслім Магомаєв, Йосип Кобзон, Софія Ротару, Олександр Розенбаум, Любов Успенська, Вахтанг Кікабідзе, Людмила Гурченко, Микола Басков, Нані Брегвадзе, Михайло Шуфутинський, Ірина Аллегрова, Філіп Кіркоров, Вєрка Сердючка, Ірина Білик, Наталія Могилевська, Таїсія Повалій та інші. Останній великий концерт відбувся у 2010 році на 15-річчя газети.
У 1996 році Гордон, погодившись на пропозицію гендиректора телекомпанії «ТВ-Табачук» Вадима Табачука, почав вести цикл інтерв'ю, який згодом назвав «В гостях у Дмитра Гордона». Програма свого часу виходила на «Першому національному», «Тонісі», «Центральному каналі», 3s.tv та «112 Україна».
2008 року керівництво «Першого національного» зняло програму Гордона з ефіру через її в основному російськомовних героїв (за ліцензією, 97 % ефірного мовлення «Першого національного» мало бути українською мовою, 3 % — іншими). Програма повернулася на канал у 2010 році, але у 2015 році її закрили за рішенням керівництва. Тодішній голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія заявив, що у нього з Гордоном було різне бачення щодо формату та героїв програми .
Наприкінці листопада 2013 року створив суспільно-політичне інтернет-видання «ГОРДОН». Головним редактором видання стала дружина Гордона Олеся Бацман, яка до цього працювала редактором програми Савіка ШустераАлеся Бацман: «Пять лет на всех эфирах Савика Шустера я сидела у него в „ухе“». . Видання запустили раніше запланованого через акції протесту в Україні, які почалися після відмови тодішньої влади від процесу євроінтеграції.
У лютому 2017 року на проросійському телеканалі «112 Україна» запущено авторський проєкт «Гордон», що чергувався з випусками із «Золотої колекції» програми «В гостях у Дмитра Гордона».
16 травня 2019 року оголосив, що разом із дружиною Олесею Бацман припиняє співпрацю з проросійським телеканалом «112 Україна» через вплив на нього олігарха, кума російського президента Володимира Путіна Віктора Медведчука. Гордон заявив, що не з'являтиметься в ефірі «112 Україна» ні як ведучий, ні як гість. У травні-червні повідомив, що не братиме участі в програмах телеканалів NewsOne і ZIK, пов'язаних із оточенням Медведчука.
У 2019 році на проросійському телеканалі «Наш», що належить колишньому нардепу-регіоналу Євгенію Мураєву, вийшло кілька випусків програми Гордона.
Гордон періодично виступає з творчими вечорами та є гостем токшоу на телебаченні. З 2017 до 2019 року проводив творчі вечори в Києві і шести обласних центрах України — Одесі, Харкові, Львові, Запоріжжі, Вінниці, Дніпрі, — а також в Кривому Розі, де відповідав на питання і співав.
У 2019 році інтерв'ю з Гордоном записав російський журналіст Юрій Дудь. Станом на травень 2024 року це відео на YouTube подивилися понад 35 млн разів млн разів. Інтерв'ю з Гордоном входить до п'ятірки найпопулярніших інтерв'ю на каналі Дудя. За кількістю переглядів його випереджають тільки програми з російським актором Дмитром Нагієвим, російською телеведучою Анастасією Івлєєвою і російським опозиціонером Олексієм Навальним.
За підсумками 2021 року Гордон очолив рейтинг найпопулярніших блогерів в Україні. Згідно з результатами дослідження, яке провела міжнародна неурядова організація Internews за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), 18 % респондентів відповіли, що читають чи дивляться соцмережі Гордона. Друге місце посів Дудь (11 %), третє — український телеведучий та волонтер Сергій Притула (10 %).
За підсумками 2022 Гордон знову потрапив у топ-3 цього рейтингу. 16 % опитаних українців відповіли, що у 2022 році у соцмережах читали та дивилися Притулу, друге та третє місця розділили Гордон і колишній радник Офісу президента України, блогер Олексій Арестович, за ними у соцмережах стежили по 10 % респондентів.
2023-гоhttps://internews.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2023r.pdf і 2024 року Гордон знову був у рейтингу блогерів, яких українці читають і дивляться в соцмережах найбільше. Окрім того, 2023 року українці у звільнених від російських військ і прифронтових регіонах назвали Гордона серед публічних осіб, яким довіряють найбільше. Його прізвище обрали 7% опитаних Київським міжнародним інститутом соціології (дослідження проводили за підтримки USAID). YouTube-проєкти У Гордона два YouTube-канали. Перший — журналіст створив 19 червня 2011 року. Другий — — 20 червня 2012 року.
На першому каналі Гордон публікує інтерв'ю, які він дає іншим журналістам, відеозвернення, випуски програми «Гордон», проводить прямі трансляції з підписниками. На другому каналі оприлюднює інтерв'ю проєкту «В гостях у Дмитра Гордона».
Станом на червень 2025 року на каналі «Дмитро Гордон» 3,48 млн підписників, на каналі «В гостях у Гордона» — 4,42 млн..
У 2020 році інтерв'ю Гордона з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Богданом потрапило до рейтингу найпопулярніших відео в Україні. Відео «Богдан. Крах Зеленського, Єрмак, кидок Путіна, посадка Порошенка, Коломойський. В гостях у Гордона» посіло четверте місце в рейтингу, станом на травень 2023 року його переглянули 7 млн разів. Інтерв'ю Гордона з самопроголошеним президентом Білорусі Лукашенком 2020 року потрапило до найпопулярніших відео у білоруському YouTube.
У 2021 році інтерв'ю Гордона знову потрапило до десятки найпопулярніших в Україні відео, опублікованих у YouTube. Програма з російським репером Morgenshtern посіла у рейтингу сьоме місце, станом на травень 2023 року відео набрало 9,4 млн переглядів.
Гордон зробив понад 1400 інтерв'ю, зокрема з 14 колишніми і чинними главами держав: експрезидентами України Леонідом Кравчуком і Віктором Ющенком, а також з чинним президентом Володимиром Зеленським, прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном, президентами Польщі Александром Квасневським і Броніславом Коморовським, експрезидентом Латвії Егілсом Левітсом, експрезидентом Естонії Керсті Кальюлайд, президентом Молдови Маєю Санду, експрезидентами Грузії Едуардом Шеварднадзе і Міхеілом Саакашвілі, колишнім главою Білорусі Станіславом Шушкевичем і чинним президентом Олександром Лукашенком, експрезидентом СРСР Михайлом Горбачовим. У 2019 році, ще до президентських виборів в Україні, Гордон записав інтерв'ю з засновником студії «Квартал 95», актором Володимиром Зеленським. У цьому інтерв'ю Зеленський фактично вперше визнав, що балотуватиметься у президенти. Критики називали це інтерв'ю програмним — у ньому Зеленський озвучив свої кроки на посаді президента.
За словами Гордона, найпам'ятнішим для нього стало інтерв'ю з радянським художником-карикатуристом Борисом Єфімовим. На момент розмови йому було 107 років, у 108 він помер.
Свої останні інтерв'ю Нонна Мордюкова, Борис Єфімов, В'ячеслав Тихонов та Едуард Хіль дали саме Гордону.