Костянти́н Сергійович Аксаков (; , Ново-Аксаково Бугурусланського уезда Оренбурзької губернії — , о. Занте, Греція) — російський письменник-критик, мовознавець. Син С. Т. Аксакова, брат І. С. Аксакова.
1835 року закінчив історико-філологічний факультет Московського університету зі ступенем кандидата і почав співпрацювати в часописах «Телескоп», «Молви», «Московский наблюдатель», «Русская беседа».
У 1830-х рр. був близький до гуртка Станкевича. Аксаков — один з основоположників слов'янофільства. Найзначніша з літературно-критичних статей — «Огляд сучасної літератури» (1857).
Їздив на лікування закордон 1838 року, потім улітку 1860 року, де й помер на острові Занте в Йонічному морі.
Праці Аксакову належать мовознавчі праці: «Ломоносов в історії російської літератури і російської мови» (1846), за цю працю він 1847 року отримав вчений ступінь магістра російської словесності; «Досвід російської граматики» (1860).
Писав також вірші, драми.
Полное собрание сочинений. В 3 т. М., 1861 — 80.
Примітки
Література
М. Л. Бродский. Ранние славянофилы: А. С. Хомяков, И. В. Кирѣевский, К. С. и И. С. Аксаковы. // Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1910 Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды (биобиблиогр. словарь). Т. 1 — Минск: Издательство БГУ, 1976. — С. 6-12