Геотекто́ніка (від гео і тектоніка) — наука про структуру землі.
Геотектоніка вивчає як будову землі взагалі, так і її зовнішньої оболонки — земної кори (тобто літосфери) у процесі розвитку і вивчає різні геологічні структури та їх взаємозв'язки. Відповідно до цього Г. вивчає не тільки форму залягання порід, а й ті процеси, що визначають розподіл і залягання зазначених порід.
Основною практичною задачею геотектоніки є пояснення закономірностей розташування у земній корі природних геологічних структурних форм. Без цих знань неможливим є складання геологічних карт і перерізів, пошук та розвідка родовищ корисних копалин, дослідження порід і ґрунтів під різні інженерні споруди.
Див. також
Тектоніка
Література Базові терміни і поняття геотектоніки: навч. посіб. / В. А. Михайлов. — Київ: Київський ун-т, 2018. — 335 с. — ISBN 966-933-007-9. Геотектоніка: Текст лекцій / В. В. Шевчук, А. М. Лисак; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. — 175 c.