Металі́чні ко́ри́сні копа́лини Украї́ни
Чорні метали
Залізні руди
Усього в Україні нараховується 53 родовища залізних руд, з яких 30 перебувають в експлуатації (58,6 % розвіданих запасів). Багаті залізні руди і залізисті кварцити добуваються на родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського залізорудних басейнів, до 1992 року використовувалися також "тютюнові" руди Керченського басейну.
Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25,9 млрд тонн — близько 6 відсотків світових запасів і 29,9 % запасів країн СНД.
Проблеми і завдання
Внаслідок закриття нерентабельних кар'єрів і шахт у Кривбасі виникли регіональні складні інженерні та екологічні проблеми, які пов'язані з підземними водами. Це не тільки економічна і екологічна, а й важлива соціальна проблема: населення майже мільйонного міста зайняте переважно на роботах, пов'язаних із добуванням та переробкою залізної руди.
Основними завданнями цього напряму є:
розвідка і передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окислених кварцитів (Інгулецьке — як сировинна база комбінату окислених руд) та довивчення флангів родовищ, які розробляються; вивчення гідрогеологічних умов південної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходів у боротьбі з водопритоками; довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залізорудних родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або рідкісних земель; підготовка невеликих родовищ високоякісних легко збагачуваних магнетитових кварцитів у Кривбасі (Дальні західні смуги. Правобережні магнетні аномалії) та Приазов'ї (можливо за участю іноземних інвесторів).
Марганцеві руди
За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд Україна посідає перше місце у СНД (75 відсотків запасів і 86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість запасами окремих шахт та кар'єрів становить від 1 до 40 років. Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України (Нікопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять 2,26 млрд тонн із середнім вмістом марганцю у них 23,1 %. Багатші (28,6 відсотка марганцю) і легко збагачувані окисні руди становлять лише незначну їх частину (15,2 %) — 0,33 млрд тонн, бідніші (21,9 % марганцю) і важко збагачувані карбонатні руди переважають у залишку запасів (77,3 %) — 1,76 млрд тонн.
Проблеми і завдання
Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім малофосфористих. Важливим стає також забезпечення хімічної промисловості так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозились із Грузії. На розв'язання цих актуальних проблем спрямовано роботи з підготовки до промислового освоєння Федорівського родовища, з рудами, у складі яких велика частка (майже 98 %) оксидних та змішаних карбонатно-окисних, розташованого поблизу Нікопольського басейну.
Основними завданнями цього напряму є:
дорозвідка перспективних на окисні руди окремих ділянок родовищ; проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки; проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського басейну; розв'язання геоекологічних проблем на території Васильківського району Запорізької області у районі розміщення Таврійського гірничо-збагачувального комбінату.
Хромові руди
Підготовлених до промислового освоєння родовищ хромових руд України немає. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов'язані з хромітоносними масивами гіпербазитів на Побужжі, де вже попередньо оцінено Капітанівське родовище. Його експлуатація дала б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою та хромо-нікелевою сировиною.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
розвідка Капітанівського родовища; тематичні роботи з аналізу та інтерпретації геолого-геофізичної інформації та оцінки перспективних ресурсів хромітів; пошуково-оцінювальні роботи на першочергових об'єктах Капітанівського рудного поля та розвідка двох найкращих з них після визначення промислового значення Капітанівського родовища.
У процесі цих робіт будуть оцінюватись супутні корисні копалини — золото, метали групи платини, боксити, вермикуліт.
Кольорові та легуючі метали Алюміній
Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини (залізисті боксити Високопільського родовища у Дніпропетровській області, нефелінові руди у Приазов'ї, закарпатські алуніти, каолін та інші) згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями.
Для кінцевого визначення промислового значення Високопільського родовища, загальні ресурси якого оцінюються у 72 млн тонн, а розвідані запаси — 17 млн тонн, необхідно скласти спеціальне техніко-економічне обґрунтування, у якому розглянути всі можливі варіанти використання сировини, що вміщує глиноземи.
Як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання.
На Державному балансі перебувають два великих родовища — Біганьське та Берегівське з розвіданими запасами алунітових руд відповідно — 290,3 млн тонн та 51,4 млн тонн, крім того, що у межах Берегівського рудного поля нараховується майже 10 алунітових родовищ і рудопроявів, пов'язаних з вторинними кварцитами.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
розвідка Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-золото-поліметалічних руд; проведення робіт з пошуку бокситів у Придністров'ї.
Мідь
Прогнозні потреби України в міді на 2005 — 2010 роки відповідно становитимуть 159,3 і 171,5 тис. тонн. На сьогоднішній день Україна не має розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язані з самородною мідною мінералізацією у траповій формації Волинського рудного району, де вже визначилися як найперспективніші Рафалівський та Гірникський рудні вузли.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
концентрування геологорозвідувальних робіт на території Волинського рудного району на самородну мідь у траповій формації; проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Рафалівському і Гірникському рудних вузлах з підготовки перспективних рудопроявів (родовищ) до розвідки; розвідка одного із найкращих виявлених родовищ та підготовки його до промислового освоєння з орієнтовними запасами 1 млн тонн міді; проведення пошуково-ревізійних та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах Донбасу в межах південно-західного крила Бахмутської котловини.
Свинець і цинк
Потреби України у цих металах у найближчій перспективі (2010 рік) становитимуть: цинку до 66 тис. тонн, а свинцю до 14 тис. тонн.
Свинцево-цинкові руди досить високої якості відомі у двох регіонах України: у Закарпатті та у південно-східній частині Дніпровсько-донецької западини. Перспективи з отриманням свинцю та цинку пов'язуються із золото-поліметалічними родовищами Закарпаття. Однак експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного родовища може забезпечити потреби країни тільки частково і то через 7-8 років після відпрацювання власне золотих руд.
Найперспективнішими об'єктами вважаються Біганьське комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище у Закарпатті та Біляївське у Харківській області.
У межах Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-поліметалічних руд підраховано 381,1 тис. тонн цинку та 120,2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологічну схему збагачення. Встановлено золотоносність поліметалічних руд.
У межах Біляївського родовища виділено рудний блок з неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової виробки. В межах цього блоку попередньо розвідані запаси категорії Cz, що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн свинцю.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
виконання розвідувальних робіт на Біганьському та Біляївському родовищах; проведення пошуково-оцінювальних робіт на Новодмитрівському рудопрояві; проведення пошуково-оцінювальних робіт на флангах Біляївського родовища для розширення сировинної бази майбутнього гірничо-збагачувального комбінату.
Нікель і кобальт
Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. тонн у 2001 році до 6,6 тис. тонн у 2010 році.
Кобальт в Україні, як і більшості країн світу, не створює самостійних родовищ, а міститься у нікелевих рудах та продуктах їх переробки (феронікель — із силікатних руд; нікелевий концентрат — із сульфідних руд).
Родовища обох металів на території України представлені силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів і зосереджені у двох районах: у Середньому Побужжі (Кіровоградська область) та Середньому Придніпров'ї (Дніпропетровська область).
Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але деякі передумови виявлення промислових родовищ сульфідного нікелю є (Український щит Красногірсько-Житомирської зони та Приазов'я).
Залишки активних запасів нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. тонн, тобто завод забезпечено сировиною на 9-10 років.
У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. тонн.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвідки на найперспективніших Західнолащовській і Північнолиповеньківській ділянках та продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках для відкриття нових родовищ, розташованих поблизу Побузького нікелевого заводу; проведення додаткових технологічних випробувань на Прутівському родовищі мідно-нікелевих сульфідних руд; вивчення базит-гіпербазитових масивів у процесі геологозйомочних робіт.
Молібден
Україна не має розвіданих родовищ молібдену і вся потреба забезпечується поставками його з країн СНД. Однак у межах Українського щита є перспективні площі і навіть конкретні перспективні рудопрояви, підготовлені до розвідки і подальшого освоєння. Це, в першу чергу, Вербинський і Устинівський рудопрояви в північно-західній частині Українського щита та Східносергіївський рудопрояв у Середньому Придніпров'ї.
В останні роки у Східноприазовському блоці Українського щита у субвулканічних структурах виявлено рудопрояви молібдену, вольфраму, вісмуту, свинцю, срібла та інших металів. Виявлення нового перспективного типу вольфрам-молібденового зруденіння значно збільшує перспективи України на відкриття власних промислових родовищ вольфраму і молібдену.
У 1986-1990 роках Морська геологознімальна партія Причорноморської пошуково-знімальної експедиції на борту науково-дослідного судна «Топаз» провела геолого-геофізичні дослідження континентального схилу і глибоководної западини північно-західної частини Чорного моря. В результаті літо-геохімічних досліджень була виявлена перспективність сапропелевих відкладень нижньо-чорноморського підгоризонту на молібденКакаранза С.Д, Нікулін В.В. Розповсюдження молібдену в донних відкладах континентального схилу і глибоководної западини північно-західної частини Чорного моря // Вісник Одеського національного університету. Том 7, випуск 4, 2002, С. 102-107.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
на північному заході Українського щита в Устинівському рудному полі продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах — Устинівському, Високому та інших і розвідка Вербинського родовища для підготовки його до промислового освоєння; на Східносергіївському рудопрояві завершення комплексу бурових, технологічних досліджень, проведення прогнозної геолого-економічної оцінки рудопрояву і складання техніко-економічних міркувань доцільності гірничо-бурової розвідки паралельно з розвідкою Сергіївського золоторудного родовища з його гірничих виробок;