Васи́ль Григо́рович Больша́к (23 квітня 1922, Безуглівка — 17 грудня 1988, Дубулти) — український радянський письменник; член Спілки письменників України з 1957 року. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання (в 1975—1980 роках). Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 роках.
Біографія Народився 23 квітня 1922 року в селі Безуглівці (нині Броварський район Київської області, Україна) в селянській сім'ї. Після закінчення семирічної школи, у 1937 році навчався в Українському комуністичному газетному училищі імені Островського в Харкові; у 1938—1940 роках — у Харківській школі політичної освіти. Потім був курсантом військово-медичного училища.
У 1941—1945 роках проходив військову службу в Червоній армії. Під час німецько-радянської війни був старшим військовим фельдшером терапевтичного польового рухомого госпіталю, командиром санітарного взводу 60-ї армії. Член ВКП (б) з 1943 року.
З 1945 року працював кореспондентом обласної газети «Київська правда». У 1946 році — слухач курсів газетних працівників при ЦК КП(б)У. У 1946—1950 роках — завідувач відділу Ізмаїльської обласної газети «Придунайська правда». У 1950—1953 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК Компартії України.
У 1953—1962 роках — завідувач відділу республіканської газети «Колгоспне село», відповідальний секретар редакції журналу «Советская Украина», заступник редактора, відповідальний редактор журналу ЦК ЛКСМУ «Дніпро». У 1962—1972 роках — головний редактор журналу «Україна». З 1 вересня 1972 року по 10 грудня 1979 року — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по кінематографії. У 1979—1985 роках — головний редактор журналу «Український театр».
Помер 17 грудня 1988 року в латвійському місті Дубултах. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52) разом з дружиною та донькою.
Творчість Провідна тема творчості — життя колгоспного села. Автор книг нарисів, документальних повістей, романів:
«На мирній землі» (1952); «Про тих, хто в полі» (1955); «Друзі Андрія Степановича» (1956); «На землі поліській» (1957); «Сила молода» (1957); «Поїдем за Десну» (1959); «Рідні простори мої» (1959); «Весна-красна» (1959); «Слово про подолянку» (1960); «Співати в гаю солов'ям» (1960); «Вадим» (1961); «Янгол із Терешок» (1962); «Образа» (1962); «Комісія» (1962); «Вас викликає вчителька» (1962); «Провідник у безодню» (1962); «Глибокий яр» (1964); «Тютюн іде на пенсію» (1965); «Вернісаж» (1965); «Дітям не дозволяється» (1966); «Гусак на Бродвеї» (1967); «Аста ла віста» (1967); «Щедрик-ведрик» (1969); «Геліос — бог сонця» (1974); «Провідник в бездну» (1974); «Не журіться, професоре» (1978); «Осінь пахне медами» (1981); «Не проспати роси» (1982); «Солодка нива» (1984); «Законна дружина» (1986). </div> Окремі твори перекладені російською, литовською, німецькою та іншими мовами.
Відзнаки Нагороджений: орденами: трьома Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки (16 травня 1945), Вітчизняної війни I (6 листопада 1985) та II (6 квітня 1985) ступенів; медалями: «За відвагу» (18 жовтня 1943), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (9 травня 1945)Большак Василий Григорьевич / Память народа. , «За трудову відзнаку» (24 листопада 1960; за видатні заслуги в розвитку радянської літератури і мистецтва та у зв'язку з декадою української літератури і мистецтва в місті Москві)Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 листопада 1960 року «Про нагородження орденами і медалями СРСР працівників літератури і мистецтва Української РСР». Лауреат Республіканської премії імені Ярослава Галана (1967, за статті в книзі «Гусак на Бродвеї»).
Примітки
Література Большак Василь // , С. 46—47;
В. О. Жадько. Большак Василь // Український Некрополь. Київ. 2005. С. 130. IBSN 966-8567-01-3.