Легітимізм (від й як «закон»; звідси — «законний»; ) — політичний принцип, висунутий Шарлем Морісом Талейраном на Віденському конгресі 1814—15 для захисту територіальних інтересів Франції (збереження кордонів, що існували на 1 січня 1792 року) і протидії територіальним домаганням Прусії. Полягає у поверненні «законним» володарям втрачених ними територій і неприпустимості розпоряджатися ними, якщо легітимний володар формально від них не відмовився. Принцип легітимізму був відхилений через імперські плани царської Росії та Прусії. Термін «легітимізм» вживався в іншому значенні: у Франції після Липневої революції 1830 року легітимізм був гаслом політичної течії, що виступала за повернення до влади «законної» династії Бурбонів.
Крім руху прихильників династії, скинутої революцією 1830 р. у Франції, це — теорія, що визнає головним принципом державного устрою історичне право легітимною династії на владу (що виникла в Західній Європі — спочатку у Франції — на початку XIX ст.)Т. Ф. Ефремова Новый словарь русского языка. Толково- словообразовательный (онлайн версия) .
Легітимізм є основою Священного союзу. Існує також поняття демократичної легітимності (Доктрина Тобара)Stosunki-miedzynarodowe: Doktryna Tobara .
Див. також
Легітимність Монархізм Консерватизм Реставрація Реставрація Бурбонів Контрреволюція Ультрароялісти Бонапартизм Якобіти Карлісти Липнева революція Лютнева революція
Примітки
Посилання Легітимізм // Легітимізм //
Legitimist // Encyclopædia Britannica Online Academic Edition. House of Orléans // Encyclopædia Britannica Online Academic Edition. Легитимизм: содержание, смысл и сущность , Любич Антон, 07.11.2009
Джерела Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973–1982. Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова