Тугорка́н (, ; ? — ) — половецький хан із роду Тертер-обаПріцак, 1973, С. 114—115.. Найближчий соратник Боняка. Разом з Боняком об'єднав під своєю владою декілька західних половецьких орд. Тесть київського князя Святополка Ізяславича і переяславського князя Андрія Володимировича. Загинув у битві на річці Трубіж. Прообраз билинного героя Тугарина у руському фольклорі.
Імена Тугорка́н (ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — Стлб. 221. — л.85.; ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — Стлб. 285. — л. 106об.) Тугортка́н (ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — Стлб. 222. — л. 85.) Тугорха́н, Туго́р-ха́н — хан Тугор. Туга́р-ха́н. Російський історик Василь Васильєвський ототожнював Тугоркана із командувачем куманського війська Тогорта́ком () / Того́ртою (), який згадується у творі візантійської царівни Анни Комніни «Алексіада» (Книга Х. ч. 3, с. 228)Васильевский В. Г. Византия и печенеги (1048—1094) // Труды В. Г. Васильевского. — Санкт-Петербург.: Типография Императорской Академии Наук, 1908. — Т. 1. — Ч. VII. (прим. 191): «Что Тогортак иди Тогорта (ср. варианты Τογορτὰν, Τογορτοῦ, Τογορτᾶ р. 277В) у византийской писательницы и Тугоркань, Турткань и Тугторакань русских летописей — одно и то же лицо, это не требует доказательств».
Біографія Вперше згадується в 1091 році — як один з очільників половецького війська, що прийшло на допомогу візантійському імператору Олексію I Комніну і розгромило печенігів в битві при Левуніоні. Проте вбивство візантійцями полонених налякало Тугоркана і він поквапився повернутися з одноплеміниками на батьківщину.
В 1093 році спільно з Боняком вів війну з Святополком Ізяславичем, яка закінчилася повною поразкою київського князя, який був змушений укласти в 1094 році мир і одружитися з дочкою ТугорканаЛітопис руський… С. 137..
В 1095 році разом з Боняком вирушив в похід до Візантії на підтримку претендента Псевдо-Костянтина Діогена, який скінчився невдачею: там загинула більша частина воїнів (7 тис. з 12 тис.), які взяли участь в поході, а вся здобич була віднята в одній з битв з переслідуючим їх військом імператора Візантії Олексія Комніна.
31 травня 1096 року взяв в облогу Переяслав, але був розбитий на Трубежі дружинами Святополка і Володимира Мономаха. Тугоркан разом із сином загинув у битві.
Святополк визнав своїм обов'язком знайти на полі битви труп свого тестя і поховати його «на могилі» поблизу від Берестова — можливо, на цьому наполягала дружина князя, Олена Тугорканівна.
Родина Син: NN Тугорканович (? — 1096) — загинув у битві на річці Трубіж Доньки: Олена Тугорканівна (? — ?) — дружина київського князя Святополка Ізяславича (від 1094). NN Тугорканівна (? — ?) — дружина переяславського князя Андрія Володимировича (від 1117)Котляр М. Ф. Андрій Володимирович Добрий // .
Нащадки Від Тугоркана виводили свій рід князі Половці-Рожиновські зі Сквири, які в XV—XVI ст. були останньою князівською династією, що залишилась на Київщині після занепаду Київської Русі.
Фольклорний образ В українському фольклорі пам'ять про Тугоркана, як і про Боняка, збереглася у вкрай негативному образі. Вважають, що він став прототипом казкового персонажа Тугарина (Змія Тугарина, Тугарина Змієвича), який іноді ототожнюється із Змієм Гориничем, а іноді виступає як цілком самостійний персонаж, злий богатир. Тугарин перетворився на уособлений образ кочовика, що постійно загрожує нападами на мирне осіле населення РусіМустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.149-150.
Примітки
Джерела Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2 Плахонін А. Г. Тугоркан // Квітницький М. В. Половці // Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 112—118. С. А. Плетнёва «Половцы» — М., «Наука», 1990