Михайло Петрович Полуденський (, , Москва — , там само) — російський бібліограф, історик, бібліофіл. Один зі засновників російської історичної бібліографії.
Життєпис Дворянин, закінчив історико-філологічний факультет Московського університету (1849). Служив у Московському архіві Міністерства закордонних справ. 1858 року разом з Афанасьєвим заснував і в 1858-59 роках редагував журнал «Библиографические записки». Один зі засновників російської історичної бібліографії: його «Вказівник статей з історії, географії, статистики, російського права і бібліографії» досі має значну науково-довідкову цінність.
За життя зібрав величезну бібліотеку, куди переніс також книги трьох братів, що померли раніше від нього й родову бібліотеку Луніних (мати Михайла Полуденського — двоюрідна сестра декабриста Михайла Луніна). У книгозбірні були рідкісні книги, колекція рукописів (у тому числі зібрані дідом А. М. Луніним копії таємних документів про повстання Омеляна Пугачова; заповідані Румянцевському музею, сьогодні в Музейному фонді РДБ), автографів багатьох літераторів і вчених (у складі особистого архіву Полуденського заповідані Чортківській бібліотеці, зараз у Державному історичному музеї Росії). Частину книг Полуденський пожертвував бібліотеці Московського університету та Рязанській громадській бібліотеці. Після смерті колекціонера його бібліотеку 1878 року було розпродано вроздріб.
Джерела Енциклопедія «Книга» Життєпис на ncknigaran.ru