Вишата (? — після 1064) — давньоруський боярин, син новгородського посадника Остромира, родича РюриковичівЗа припущенням Д. С. Ліхачова. Воєвода Київського ополчення, яке відправилося під час правління Ярослава Мудрого, з його сином, — новгородським князем Володимиром Ярославовичем, в 1043 в похід на Візантію.
Коли буря розтрощила багато руських човнів і 6000 воїнів мали йти суходолом, ніхто з дружини не захотів вести їх, — пішов тільки Вишата як очільник ополчення. Втім, руське військо було розбите візантійцями, а сам Вишата взятий у полон з багатьма воями і тільки через три роки, після укладання миру з Візантійською імперією, був звільнений, можливо, осліпленим.
В 1064 році сприяв волинському князю Ростиславу Володимировичу в захопленні Тмутороканського князівства.
Не менш відомі його сини: Ян Вишатич — Київський тисяцький. Путята Вишатич — Київський тисяцький.
Див. також
Вишатичі
Примітки
Посилання А. Г. Плахонін. Вишата // ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ