Полеміка щодо абортів () — дискусія щодо морального та правового статусу аборту. Дві основні групи: проабортні, «за вибір» (за право жінок вибирати, народжувати чи ні) і антиабортні, «за життя» (з притиском на право плоду на життя). Кожна група, з різними результатами, впливає на громадську думку щодо правової підтримки своєї позиції. У деяких випадках полеміка велася з використанням насильства.

Законність аборту в різних країнах варіює в залежності від права. Наприклад, у Канаді аборти доступні за запитом вагітної, в Ірландії аборти заборонені. В Україні аборт при вагітності від 12 до 22 тижнів за соціальними і медичними показаннями може проводитись у випадках і в порядку, що встановлюється законодавством (стаття 50 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2801-XII, ст. 281 Цивільного кодексу України).

Позиція руху за право на аборт

Невід'ємне право жінки розпоряджатись власним тілом Право жінок вільно та відповідально вирішувати питання щодо кількості дітей та проміжків часу між їх народженнями й мати доступ до інформації, освіти, а також засобів, які дозволяють їм здійснювати це право, закріплене в Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (ч. 1, ст. 16, ратифікована Україною в 1981 р.) та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Штучне переривання вагітності — це проблема прав людини, тому воно може гарантуватися та регулюватися виключно Конституцією України (п. 1 ст. 92), а не підзаконними актами. Зміна цивільного законодавства України та заборона штучного переривання вагітності вважається неправомірною, оскільки обмежує права громадянок та порушує Конституцію України та норми міжнародних договорів.

Згідно з цим, кожна жінка має право на аборт, як складову права розпоряджатися власним тіломУ каждой женщины есть право на выбор (Прерывание беременности, медикаментозный аборт, подготовка к аборту и реабилитация после него, беременность после аборта), адже ембріон не є особистістю чи людським єством. Основна неоднозначність в цьому підході — час, після якого ембріон слід визнавати людиною (наприклад, час розвитку нервової системи) чи особою (поява можливості відчувати-страждати чи пам'яті).

Деякі прихильниці та прихильники теорії вважають, що аборт морально допустимий навіть за умов, коли ембріон має право на життя і є людською істотою. Найвідоміший варіант такого аргументу проводить аналогію між примусом жінки до збереження небажаної вагітності та насильницького використання людського тіла як діалізної машини в інтересах іншої людини, що страждає на хворобу нирок. Стверджується, що так само, як морально допустимо відключити себе від діалізної машини, викликавши смерть іншої хворої людини, так само допустимим є і штучний аборт ембріона (який не має права використовувати тіло іншої людини проти її волі).

Ембріон не є людською істотою

Невизнання ембріона людською істотою базується на тому факті, що до восьмого тижня розвитку у нього відсутнє людське обличчя. Проабортний рух вважає, що ембріон не є людським індивідом, поки він не досягне такого стану, коли буде точно визначена людська форма його тіла. Вказується, що ембріон на початку свого розвитку мало відрізняється від будь-якої іншої людської клітини, мільйони яких гинуть щодня. Як зауважує Сем Гарріс, кожна клітина тіла кожної людини є потенційною людською істотою. Кожна пара гамет (сперматозоїд + яйцеклітина) є потенційною людською істотою з однозначно певним геномом, але антиабортний рух не намагається рятувати сперматозоїди і незапліднені яйцеклітини.

Аргумент Докінза: страждання вагітної важливіші за страждання плоду Річард Докінз в книзі «Бог як ілюзія» зауважує, що при раціональному підході, на відміну від релігійного, істотним є не питання «чи є ембріон людською істотою», а питання «чи здатний ембріон страждати?» або «хто переживе більше страждань в результаті рішення про аборт/відмову від аборту — ембріон чи жінка?», зауважуючи, що до формування нервової системи ембріона про відчуття ембріона не може бути мови, тому на ранніх стадіях формування нервової системи ембріон відчувати не може, і страждання корови на бійні тут не можуть бути аргументом.

Аргументи Джудіт Томсон: право на життя не перекреслює право власності над власним тілом Американська філософка Джудіт Джарвіс Томсон в есе «Захист абортів» сформулювала кілька уявних експериментів. Перший і найвідоміший — експеримент зі скрипалем: «Ви прокидаєтесь і бачите, що прив'язані до відомого непритомного скрипаля. В нього виявили смертельну ваду нирок, через яку він може померти. Спільнота фанатів музики переглянула всі медичні записи та знайшла, що тільки ви у всьому світі маєте такий самий тип крові. Вони викрали вас та під'єднали ваші нирки до його кровоносної системи. Директор лікарні каже: „Нам шкода, але ви маєте лежати тут. Роз'єднати вас означатиме вбивство людини. На щастя, через 9 місяців скрипаль має одужати“». Томсон питає: «Чи мусите ви погоджуватись?». Другий експеримент: «Уявімо, що Сміт володіє пальтом. Сміт та Джонс обидва потребують це пальто, щоб не замерзнути. Чи може сторонній спостерігач сказати: „Я не можу обрати між вами, ви обидва маєте право на це пальто“?». Третій експеримент: «Уявімо, що в повітрі літають насіння-люди, які можуть залетіти у вашу кімнату через вікно та вкоренитися у вашому килимі. Знаючи це, ви купуєте спеціальні сітки на вікна, які вкрай рідко пропускають це насіння. Якщо вам не пощастить, чи має залетіле насіння право власності над вашим будинком?». На думку Томсон, в жодному з цих випадків право однієї людини на життя не означає, що інша має забезпечувати його ціною свого. Відповідно, навіть якщо ми вважаємо плід повноцінною особистістю, він не має права власності над тілом вагітної.

Ускладнення вагітності та пологів: загроза життю жінки

Фізіологічні вагітність та пологи несуть серйозніші ризики для здоров'я вагітної, ніж будь-яка кількість абортів. У випадках ускладнених пологів, коли ризики для вагітної переважають ризики для плоду, аборт має бути апріорним. Вагітність становить значний ризик для здоров'я жінки навіть у розвинених країнах, незважаючи на досягнення в акушерській науці та практиці. Материнська смертність залишається головною проблемою у світовому здоров'ї та вважається одним з основних чинників для оцінки якості систем охорони здоров'я. Позаматкова вагітність потребує екстреного хірургічного втручання. Частими наслідками вагітності є гестаційний цукровий діабет, гіпертонія вагітності, тиреоїдні та серцево-судинні захворювання. Потенційно летальними станами є гестоз, еклампсія, акушерська кровотеча. Плоду та жінці загрожують істміко-цервікальна недостатність, викидень, завмерла вагітність, передчасні пологи.

ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період. Через 2 до 6 тижнів після пологів 87—94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям. Про тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після півроку по пологах) повідомляють 31 % жінок. У 2013 році через причини, пов'язані з вагітністю, у світі померли біля 289 000 жінок (800 на день) з великими відмінностями між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Ці смерті рідко розслідують, однак за оцінками ВООЗ 99 % цих смертей, більшість з яких настає протягом 24 годин після пологів, можна було б попередити, якби існувала відповідна інфраструктура, навчання та обладнання.

Небезпечні аборти: втрати здоров'я та материнська смертність

Аналіз досвіду абортної політики різних країн показує, що соціальні умови (брак сексуальної освіти і планування батьківства, доступу жінок до контрацепції, культури контрацепції у чоловіків, поширеність зґвалтувань (в тому числі у шлюбах), інцесту, педофілії, дитячих та примусових шлюбів) при офіційній забороні абортів лише переводять необхідність в регуляції дітонародження в площину нелегальних абортів. Підпільні і некваліфіковано зроблені аборти, виконані непрофесіоналами з браком інструментів та санітарії, становлять особливу небезпеку: вони нерідко призводять до незворотних наслідків для здоров'я, відповідальні за більшу частину випадків безпліддя (внесення інфекції) і летальних випадків. Непрофесійні кримінальні аборти є причиною смерті 70 тисяч жінок у всьому світі щорічноНепрофесійні аборти щороку вбивають 70 тисяч жінок.

Щорічно у світі з 500 тисяч жінок репродуктивного віку, що гинуть від причин, пов'язаних з вагітністю, 15 % випадків складає смертність в результаті ускладнень небезпечного аборту. 98 % смертей припадає на країни, що розвиваються. Показник летальності після штучного аборту становить 0,9-3,5 на 1000, а в розвинених країнах — менше 1 на 100 000 за умови, що аборт виконується на термінах вагітності до 8 тижнів.

Вагітності внаслідок зґвалтування та підліткові вагітності

Оскільки дитина нездатна дати згоду на секс, секс із дітьми підпадає під критерії згвалтування. Підліткова вагітність є особливою проблемою, незалежно від того, бажана вона чи ні. Вагітність серйозно змінює життя дівчини фізично, емоційно, соціально та економічно і ставить під загрозу її дорослішання та розвиток. До підліткових вагітностей найчастіше призводять сексуальне насильство і зловживання, відсутність у дівчини вибору (як-от при дитячих шлюбах та інших формах педофілії, зокрема, інцестної).

В Україні під час російського вторгнення в Україну 2022 року загострилась проблема небажаної вагітності. Українкам буває важко знайти протизаплідні пігулки, а для зґвалтованих під час війни важливі і препарати для екстреного переривання вагітності. Міжнародна організація Women on Web активізувала свою роботу в Україні і тепер пропонує консультації українською. Значною проблемою тема абортів стала для великої кількості українок, які виїхали до сусідньої Польщі, де аборти заборонені навіть за вад плоду, несумісних з життям. Журналістка Настя Подорожня з початком російського вторгнення створила гарячу лінію «Мартинка» для біженок з України. Ця служба активно співпрацює з Women on Web.

Уникнення народження дітей з важкими патологіями Аборт успішно практикується як засіб запобігання появи на світ дітей з важкими патологіями — несумісними з життям, чи які обмежують термін життя немовляти до 0,5-2 років тощо. Сучасна медична генетика дозволяє з високим ступенем імовірності діагностувати можливі порушення в геномі ембріона, в тому числі по клітинах амніотичної рідини. Ультразвукове обстеження також дозволяє виявити низку органічних порушень розвитку.

Прикладом тривалої та успішної практики використання абортів для запобігання народження дітей з важкими патологіями є програма запобігання β- таласемії (серповидоклітинної анемії) на Сардинії (Італія). В середині 1970-х була почата масова програма пренатальної діагностики плодів, гомозиготних по гену таласемії (тобто дитина, що розвинулася з такого плоду, приречена на важке захворювання, для запобігання її смерті необхідне переливання донорської крові з періодичністю в 20-30 днів), батькам надавався вибір — переривати вагітність чи ні. В результаті частка народження дітей, хворих таласемією на Сардинії за 20 років знизилася в десять разів: якщо в 1975 р. було зареєстровано 115 таких хворих, то з початку 1990-х реєструються менш 10 таких народжень на рікН. К. Янковский. Генетический супермаркет: проблема выбора. // Химия и Жизнь, № 7-8, 2003; спостерігаються в даний час випадки народження хворих таласемією пояснюються відмовою батьків від діагностики або переривання вагітності, частота таких відмов суттєво впала в міру успішного виконання програмиLonginotti M. et al. A 12-year preventive program for beta-thalassemia in Northern Sardinia. Clin Genet. 1994 Sep;46(3):238-43..

Заборона абортів спричинює народження небажаних дітей