Віра Михайлівна Є́ніна ( 2 травня 1906, Новотроїцьке — 26 листопада 1977, Київ) — українська письменниця, поетеса, графік, інженерка-поліграфістка, перекладачка, членкиня Спілки письменників СРСР з 1952 року. Дружина поета Миколи Шеремета.
Біографія Народилася року в селі Новотроїцькому (нині Бердянський район Запорізької області, Україна) в сім'ї вчителя. Навчалась в Бердянському педтехнікумі, була вихователькою в дитячих будинках та дитколонії. Протягом 1924—1929 років навчалася у Київському художньому інституті, який закінчила з дипломом художника-графіка та інженера-поліграфіста. Працювала у видавництвах Харкова і Києва, на радіостанції імені Тараса Шевченка.
Учасниця радянсько-німецької війни, була медсестрою, виїздила з бригадами письменників і художників на фронт. Нагороджена медаллю «За перемогу над Німеччиною» (січень 1946).Енина Вера Михайловна / Память народа. Член КПРС з 1958 року.
Померла в Києві 26 листопада 1977 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Творчість
Література Писала про воєнне і повоєнне життя, зокрема стосунки батьків і дітей, красу людини та природи, а також сатиричні і гумористичні твори. Серед творів:
Голубий потік: Оповідання (1948); Розступилися гори: Повість (1951); Нагорода: Повість (1956); Нова трембіта: Повість (1956); Серце бажає щастя: Оповідання (1958); Українська квітка: Повість (1959, 1968); Вирок вважати умовним: Повість (1962); Минуле не минає: Роман (1965); Сердолікова усмішка: Повість (1967); Краса жіноча: Оповідання (1970); Істини розкриваються поволі: Роман (1971); Чотири довгих роки: Спогади воєнних літ (1974); Минуле не минає. Істини розкриваються поволі: Романи (1976); Нехай лунає сміх. Збірка гумору (1979); Знайти свій самоцвіт: Повість 1979; Минуле не минає: Роман, оповідання (1982). </div>
Графіка Виконала: портрети українських письменників Миколи Бажана, Юрія Гундича, Євгена Долматовського, Марії Пригари, Варвари Чередниченко, Василя Козаченка, Петра Панча, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини та інших; пейзажі Саратова, Києва, Харкова, Карпат і Криму. Мала дві персональні виставки в Будинку літераторів Спілки письменників УРСР. Найкращі її малярські твори експонуються в Київському геологічному музеї.
Вшанування Ім'я Віри Єніної присвоєно одній з бібліотек міста БердянськаБібліотека-філія 4 імені Віри Єніної міста Бердянськ на Facebook..
Примітки
Література Єніна Віра Михайлівна // , С. 170—171; Єніна Віра Михайлівна // ; В. А. Бурбела. Єніна Віра Михайлівна // , С. 185; В. О. Жадько. Єніна Віра Михайлівна // «Український Некрополь». Київ. 2005 С. 180. IS]N 966-8567-01-3;