Марк Костянти́нович Азадо́вський (6 грудня (18 грудня) 1888, Іркутськ — 24 листопада 1954, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський фольклорист, літературознавець і етнограф.
Біографія 1913 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету.
Викладав у Томському та Іркутському університетах, був одним із редакторів альманаху «Сибірська жива старина».
Від 1930 працював у Ленінграді в Інституті історії мистецтв, згодом керував сектором Інституту російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), викладав у Ленінградському університеті (від 1934).
Під час «боротьби з космополітизмом» (1948–1949) Азадовського вигнали з університету й Пушкінського дому, відлучили від створеної ним кафедри російського фольклору та занять фольклористикою.
Праці Досліджував історію російської і української фольклористики.
«Література і фольклор» (1938). «Російська фольклористика і слов'янські країни» (1946). «Історія російської фольклористики» (томи 1—2, Москва, 1958–1963). «Статті про літературу й фольклор» (1960). Збірка «Російська казка» (томи 1—2, Ленінград 1932) — укладач. Збірка «Народні казки про бога, святих і попів. Російські, білоруські й українські» (1963) — укладач.
Записував і вивчав радянський фольклор («Бесіди збирача», «Фронтовий фольклор» та інші).
Примітки
Література Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 82—83. Плісецький М. М., Бойко В. Г. Азадовський Марк Костянтинович. Марк Азадовский. Юлиан Оксман. Переписка. 1944–1954. — М.: Новое литературное обозрение, 1998.
Посилання Азадовський, Марко Костянтинович // ВУЕ
Див. також Виктор Селезнёв. Марк Азадовский. Юлиан Оксман. Переписка. 1944–1954 // Волга. — 1999. — № 2. Константин Азадовский. История одного письма // НЛО. — 2003. — № 63. Велимир Петрицкий. ИЗ БИБЛИОТЕКИ УЧЁНОГО-СИБИРЯКА // Сибирское наследие. — 2004. — № 8.