Мла́ден Пе́трич ( [], 1 січня 1981, Дубраве) — хорватський футболіст боснійського походження, нападник. Виступав за національну збірну Хорватії.

Клубна кар'єра Народився в селі Дубраве, поблизу Брчко (нині — Боснія і Герцеговина). Незабаром сім'я Петрича переїхала в хорватське місто Вінковці, а з початком війни в Югославії була змушена перебратися в Швейцарію, місто Ноєнгоф.

Вихованець юнацьких команд швейцарських футбольних клубів «Ноєнгоф» та «Баден».

У дорослому футболі дебютував 1998 року виступами за «Баден», в якому провів один сезон, взявши участь у 22 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Грассгоппер», до складу якого приєднався влітку 1999 року. Відіграв за команду з Цюриха наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Грассгоппера», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Влітку 2004 року уклав контракт з «Базелем». Цей перехід викликав хвилю критики серед вболівальників «Базеля», так як незадовго до того, під час святкування «Грассгоппером» свого чемпіонського титулу, Петрич публічно спалив шарф квітів «Базеля» — принципового суперника цюріхського клубу. Тим не менш, перехід за суму в 3 млн євро все-таки відбувся, і Младен Петрич підписав з «Базелем» чотирирічний контракт.

В «Базелі» Петрич став одним з найкращих бомбардирів чемпіонату Швейцарії сезону 2005/06 з 15 м'ячами в 31 матчі. У тому ж сезоні він взяв участь у всіх 12 матчах, проведених «Базелем» в Кубку УЄФА, дійшовши до стадії чвертьфіналу турніру. У сезоні 2006/07 футболіст продовжив успішний виступ за клуб. У матчі першого раунду Кубка УЄФА 2006/07 Петрич забив гол у ворота македонської команди «Работнички» (6:2). 23 листопада 2006 року, в самому кінці заключного матчу в груповому етапі Кубка УЄФА проти французького «Нансі» голкіпер «Базеля» Франко Костанцо був вилучений за фол останньої надії і був призначений одинадцятиметровий штрафний удар. Ліміт замін у швейцарців був до того часу вичерпаний і у ворота встав Младен Петрич, який зумів відбити пенальті, принісши тим самим своєму клубу нічию — 2:2.

У сезоні 2006/07 Младен Петрич став найкращим бомбардиром чемпіонату Швейцарії (19 м'ячів). Всього у складі команди провів три роки своєї кар'єри гравця, зігравши у 72 матчах чемпіонату.

З 11 червня 2007 року один сезон захищав кольори дортмундської «Боруссії», в якому відзначився 13 м'ячами в 29 матчах. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи». В новому клубі був серед найкращих голеадорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату.

17 серпня 2008 року Младен підписав контракт на чотири роки з іншим німецьким клубом «Гамбургом». «Боруссія» обміняла Петрича на футболіста «Гамбурга» нападника Мохамеда Зідана. У гамбурзькій команді Петрич провів 4 сезони, зігравши у 99 матчах Бундесліги.

Протягом сезону 2012/13 виступав в англійській Прем'єр-лізі за «Фулгем», після чого став гравцем «Вест Гем Юнайтед», але до кінця року зіграв лише 3 матчі в Прем'єр-лізі, через що у грудні покинув «молотобійців».

У січні 2014 року на правах вільного агента перейшов у грецький клуб «Панатінаїкос» і в першому ж сезоні допоміг команді виграти національний кубок. Наразі встиг відіграти за клуб з Афін 53 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну 1997 року взяв участь у одній грі у складі юнацької збірної Швейцарії, а 2000 року зіграв і за швейцарську «молодіжку».

Протягом 2000–2001 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах, забив 1 гол.

В листопаді 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії під час турне по Південній Кореї, де хорвати зіграли два товариські матчі зі збірною цієї країни, а Петрич виходив в обох матчу на заміну. Однак, в заявочний лист збірної на чемпіонат світу 2002 року Петрич включений не був. Свій перший гол за збірну Петрич забив 21 серпня 2002 року у ворота збірної Уельсу в товариському матчі, що проходив у Вараждині і завершився внічию — 1:1. Незабаром футболіст зіграв в першому своєму офіційному матчі за збірну, вийшовши на заміну в першому матчі відбіркового циклу чемпіонату Європи 2004 року, проти збірної Естонії, однак після цього матчу Петрич не викликався в національну команду більше трьох років.

У 2006 році Младен Петрич повернувся до складу збірної Хорватії, вийшовши на поле в товариських матчах зі збірними Південної Кореї і Аргентини, але в остаточний склад команди, яка вирушила до Німеччини на чемпіонат світу 2006 року, Петрич не потрапив.

У серпні 2006 року новий головний тренер хорватської збірної Славен Билич запросив Петрича в свою команду на товариський матч зі збірною Італії, в якому футболіст вийшов на заміну у другому таймі. Надалі Петрич взяв участь у 8 з 10 відбіркових матчах чемпіонату Європи 2008 року. У матчі проти збірної Андорри 7 жовтня 2006 року Петрич, провівши на полі 60 хвилин, забив 4 м'ячі у ворота суперника, ставши першим гравцем збірної Хорватії, який забив 4 голи в одному матчі. Гра закінчилася з рахунком 7:0, що стало найбільшою перемогою збірної за всю історію.

21 листопада 2007 року, в заключному матчі відбіркового раунду чемпіонату Європи 2008 року Младен Петрич дальнім ударом з лівої ноги забив третій, вирішальний гол у ворота збірної Англії на «Вемблі», принісши своїй збірній гостьову перемогу з рахунком 3:2. На самому чемпіонаті Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії Хорватія виграла свою групу, вигравши всі свої матчі, включаючи перемогу проти Німеччини, але була вибита збірною Туреччини в чвертьфіналі в серії пенальті.

Всього провів у формі головної команди країни 45 матчів, забивши 13 голів.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання УсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2004–05 «Базель» СЛ 16 5 КШ 2 0 ЛЧ+КУЄФА 2+4 0 - - - 24 5 2005–06 СЛ 31 15 КШ 3 2 ЛЧ+КУЄФА 1+12 0+3 - - - 47 20 2006–07 СЛ 26 19 КШ 6 2 КУЄФА 10 5 - - - 42 26Усього за «Базель» 73 39 11 4 29 8 - - 113 51 2007–08 «Боруссія» (Дортмунд) БЛ 29 13 КН 6 5 - - - - - - 35 18 2008–09 БЛ 0 0 КН 1 0 КУЄФА - - - - - 1 0Усього за «Боруссію» (Дортмунд) 29 13 7 5 - - - - 36 18 2008–09 «Гамбург» БЛ 25 12 КН 4 3 КУЄФА 12 5 - - - 41 20 2009–10 БЛ 26 8 КН 2 2 ЛЄ 15 10 - - - 43 20 2010–11 БЛ 22 11 КН 2 2 - - - - - - 24 13 2011–12 БЛ 26 7 КН 2 1 - - - - - - 28 8Усього за «Гамбург» 99 38 10 8 27 15 - - 136 61 2012–13 «Фулгем» ПЛ 23 5 КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 24 5 2013-14 «Вест Гем Юнайтед» ПЛ 3 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 4 0 2013-14 «Панатінаїкос» СЛ 6+3Плей-оф. 0+1 КГ 2 0 - - - - - - 11 1 2014–15 СЛ 29 7 КГ 4 0 ЛЧ+ЛЄ 2+6 0+1 - - - 41 8 2015–16 СЛ 15 4 КГ 4 1 ЛЧ+ЛЄ 1+2 0 - - - 22 5Усього за «Панатінаїкос» 50+3 11+1 10 1 11 1 - - 74 14 Усього за кар'єру 277+3 106+1 40 18 67 24 - - 387 149

Титули та досягнення

Командні Чемпіон Швейцарії (3): «Грассгоппер»: 2000-01, 2002-03 «Базель»: 2004-05 Володар Кубка Швейцарії (1): «Базель»: 2006-07 Володар Суперкубка Німеччини (1): «Боруссія» (Дортмунд): 2008 Володар Кубка Греції (1): «Панатінаїкос»: 2013–14

Особисті Найкращий бомбардир чемпіонату Швейцарії (1): 2006-07 (19 голів)

Примітки

Посилання

Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. Статистика виступів на сайті national-football-teams.com