Мармароський заповідний масив – природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Рахівського району Закарпатської області. Масив розміщений в межах висот 750-1940 м над рівнем моря. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу.
Окрім того, Мармароси - дуже цінний рекреаційний ресурс, що завдячує своєю недоторканістю своїй віддаленості від найбільш відомих туристичних об’єктів Карпат, а також межуванню з державним кордоном. Саме останній фактор робить цей туристичний об’єкт менш доступним через бюрократичні складнощі в організації походу.
Зрозуміти Мармароський заповідний масив входить до складу транскордонного природного об'єкту Бу́кові пра́ліси Карпа́т. Простягається від Рахівських гір і Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи (Bukovské vrchy) та Вигорлат (Vihorlatské vrchy) у Словаччині.
Ландшафт Флора і фауна Мармароський заповідний масив характеризується своєрідним рослинним покривом, що обумовлено його геологічною будовою. На нижчих рівнях широко поширені мішані листяно-хвойні та листяні ліси. Букові праліси поширені на південних схилах та на багатих кальцієм ґрунтах. Найбільші площі займають мішані угруповання. В холодному кліматі на верхній межі лісу, яка проходить тут на висоті 1600–1700 м, поширені чисті смеречники. Вище розташовані субальпійські та альпійські луки з фрагментами заростей криволісся, здебільшого з гірської сосни. В субальпійському та альпійському поясах зростає кілька рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед підстилки у лісі можна побачити такі рідкісні рослини, як Гніздівка звичайна, Щитник чоловічий, Аспленій волосоподібний, та Багатоніжка_звичайна. Якщо пощастить, можна побачити беркута, що вишукує здобич, пливучи за повітряними потоками.
Клімат Середня температура в горах в січні складає −4 С, середня температура липня становить 18,5 С. Середньорічна температура складає 7,9 С. В середньому за рік випадає 1087 мм опадів. Представлені дані є усередненими, реальні температурні значення можуть відносно сильно коливатися. Зокрема, взимку поночі температура може падати нижче -20, тому зимовий похід вимагає певного досвіду, підготовки та спорядження, з запасом на випадок непередбачених складнощів.
Для приблизного уявлення кліматичних умов, наведено дані щодо найближчого адміністративного центру, Рахова. Треба зауважити, що на високогірї клімат більш холодний, різкий і вологий. Клімат Рахова Температура Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру РікСередня температура, градусів Цельсія −4,2 −2,1 2,6 8,4 13,4 16,4 17,9 17,4 13,7 8,6 3,0 -1,6 7,8 Кількість опадів Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру ВсьогоНорма опадів, мм 44 40 40 57 83 105 94 79 51 43 49 56 741 Джерело: http://en.climate-data.org/location/31600/
Плата/Дозвіл на відвідування
Плата за відвідування Мармарошів станом на 1 січня 2016 року не передбачена. Перебування тут і як в заповіднику і як в прикордонній зоні потребує лише отримання дозволу та дотримання відповідних правил знаходження на території.
Що відвідати Важливими об’єктами Мармароського заповідного масиву є гірські вершини [Піп Іван Мармароський], [Берлебашка], [Петрос (Мармароси)|Петрос Мармароський], [Щербан] (Журбан) та [Ялинський водоспад]. Дорогою від с.Ділове також дуже цікавими є стінки каньйону річки Біла, вдовж якої простує дорога у гори.
Як дістатись, туристичні маршрути Оскільки для відвідування Мармароського заповідного масиву необхідно отримати дозвіл на перебування у прикордонній зоні, усі маршрути будуються починаючи з с. Ділове (Требушани) Рахівського району Закарпаатської області. При проходженні у зворотному напрямку, час вказаний нижче для підйомів можна орієнтовно ділити навпіл для спусків. Взимку, в залежності від товщини снігу, час підйомів необхідно збільшувати у півтора-два рази. Усі береги річок і потоків вказані орографічно.
Логістика. Ч.1. Як дістатись Дістатися до с. Ділового можна або з боку Івано-франківська, або з боку Хуста. Потяг прибуває до Івано-Франківська о пів шостої ранку, до Ділового можна дістатися на рейсовому автобусі Івано-Франківськ - Хуст, який відправляэється о 7-40, але є імовірність зустріти бус, який збирає пасажирів безпосередньо біля виходу з залізничного вокзалу. Дорога від Івано-Франківська до Ділового займає приблизно 3 - 3,5 години.
З Хуста через Ділове їде автобус Хуст - Івано-Франківськ, розклад якого вказаний, наприклад, тут http://www.karpaty.com.ua/?chapter=14&item=329. Час в дорозі складає приблизно 3 години.
Логістика. Ч.2. Дозвіл на перебування Варто мати на увазі, що отримання дозволу на перебування в прикордонній зоні може зайняти деякий час. Оскільки прикордонники спілкуються лише з керівником групи, інші учасники можуть докупити провіант в магазинах села, один з яких знаходиться в 200 м від прикордонної застави в бік румунського кордону, та двоє інших - в 500 м перед заставою, біля мосту через Тису.
Для того щоб отримати дозвіл на перебування у прикордонній зоні, за 10 діб до вашої мандрівки необхідно надіслати факсом лист на номер Мукачівського прикордонного загону, адресований його командиру (слід уточнити на сайті загону). Перш ніж надсилати лист факсом його слід роздрукувати і підписати. У листі має бути зазначено хто керівник експедиції, маршрут, дати, повні паспортні дані і телефони всіх учасників. Після надсилання факсу слід телефоном пересвідчитись що він отриманий. Протягом 10 діб так само телефоном можна отримати інформацію, що дозвіл Вам надано.
Початок маршрутів
Від с. Ділового можливо дістатися до вершини Попа Івана Марамороського двома маршрутами, отже, отримавши дозвіл прикордонників, повертаємось до мосту через Тису, в місці впадіння в нього потоку Білий (на деяких мапах він позначений як Великий Росош). Переходимо Тису, рухаємось по дорозі вздовж р. Біла (Великий Росош). Дорога спочатку проходить селом, в кінці якого знаходиться пост прикордонників (тут вас попросять продемонструвати перепустку), далі, оминаючи мармуровий кар'єр, виходимо до закинутої різарні (приблизно півтори години руху). Між кар'єром та різарнею знаходиться платне місце відпочинку, на лівому березі Білого, Одразу за різарнею, дорога переходить на лівий берег. Тим часом вправо відходить дорога вбік румунського кордону. Це місце є розвилкою маршрутів №1 та №2.
Маршрут №1
Тривалість 16 км, 4-5 годин. Даний маршрут співпадає з маршрутом, маркованим фундацією "Карпатські стежки" червоним маркером (його ми можемо побачити на туристичних мапах).
Продовжуємо рух вздовж потоку Білий по його лівому берегу. Приблизно через 20-30 хвилин зліва буде жовта альтанка, від якої іде маркований шлях до Ялинецького водоспаду. До водоспаду також можна дістатись вздовж потоку Ялин, початок підйому позначено щитом з надписом "Урочище Ялин", даний шлях підйому не марковано. Приблизно за годину від різарні, дорога знову переходить на правий бік Білого, а ще через півгодини після лівий бік потоку. Потім, через приблизно 100 метрів, робить крутий лівий поворот і уходить від потоку під прямим кутом.
В місці повороту дороги є можливість зрізати шлях підйому. Коротка дорога стежка починається в 20 метрах від переходу дороги через потік білий і йде траверсом по правому схилу долини Білого до місця відпочину в урочище Луги, від якого треба взяти вправо зі стрімким набором висоти і виходом по гребеню до колиби на полонині Лисича. Підйом по стежці дозволяє зекономити до години часу але є більш виснажливим. Якщо рухатися по дорозі, по маркованому шляху, за півгодини буде галявина з щитом КБЗ та закинутою хатою. Є місце під багаття, вода в 20 метрах вверх по дорозі, сама хата для ночівлі, особливо взимку, не пристосована. Далі дорога робить плавний поворот праворуч, перетинаючи декілька струмків. Приблизно за годину-півтори, підйом закінчується, дорога знову повільно повертає праворуч, де видно масив Попа Івана Марамороського. Проходимо півгодини по дорозі, виходимо на гребінь, вздовж якого проходить підйом на Піп Івана Марамороський, в місці виходу дорогі на гребінь встановлено вказівник. Дорога повертає праворуч, в бік колиб на полонині Лисича, виходимо прямо вгору на стежку, що йде по гребеню з некрутим набором висоти в невисокому смерековому лісі. На гребені, на початкустежки, розташовано гарний притулок, в якому може розміститися до 10-12 чоловік. Джерело обладнане внизу, в 20 м від хати, у порості вільшаника, взимку воно замерзає, воду можна знайти на обладнаному джерелі приблизно в 300 м по дорозі вбік полонини Лисича.
Від притулку стежка піднімається по гребеню, а потім переходить на його лівий бік, порослий ялівцем та рододендронами, в сезон трапляються нарциси. Стежка по гребіню виходить на трав'янистий схил вершини Попа Івана Марамороського, траверсуючи його вліво в напрямку вершинного гребеня. Перед початком підйому на вершину стежка перетинає автомобільну дорогу від полонини Лисича, необхідно піднятися трохи вверх-вліво по дорозі, до майданчика, від якого починається стежка по гребеню на вершину та відкривається вид на один з карових цирків Попа Івана Марамороського. Перетин з дорогою є місцем сходження маршрутів №1 та №2.
Маршрут №2 Тривалість 19,8 км, 7-8 годин руху. Даний маршрут не маркований, він проходить по прокладеній радянськими прикордонниками дорозі. Від розвилки повертаємо вправо під шлагбаум зі знаком "Проїзд закрито", піднімаємось по дорозі вздовж гребеня г . Прелука (1423 м) в напрямку на південний схід приблизно 2-2,5 годин до поста прикордонників (закритий). Далі, від прикордонного поста дорога стрімко набирає вверх, обходячи вершину г . Полонинка (1625 м) зліва. Далі вона також зліва обходить вершини г. Щербан (1793 м) та г. Струнга (1736 м) набираючи висоту та траверсуючи схил. Ця дорога виводить в ліс між полонинами Струнга та Лисича, звідки підіймається на схил Попа Івана Марамороського до місця сходження маршрутів та вказівника. Підйом на Берлебашку (1734 м) та Петрос Мармароський (1781 м)
Тривалість 4,8 км, 2 години. Від вказівника на полонині Лисича вліво по дорозі починається підйом на Берлебашку. Обходимо по ґрунтовій дорозі гребінь, проходимо близько двохсот метрів, до розвилки доріг, на якій беремо вверх-вліво, на стежку, зарослу вільшаником, яка плавно підіймається вверх, проходимо ще приблизно 600-650 метрів і повертаємо вліво на стежку вверх, яка веде на відкриту вершину г. Берлебашка по неявному гребеню. Дорога, з якої починається підйом на Берлебашку, траверсом проходить по Берлебашці та Петросу Марамороському, спускається на північний схід в долину потоку Квасний та виводить в с. Богдан. Весь підйом займає приблизно годину від вказівника. На вершині знаходиться рештки зруйнованого триангуляційного знаку. Від триангули стежка повертає вниз на схід і гребенем, порослим ялівцем та смереками виводить на вершину Петроса Мармароського. На відміну від Берлебашки, Петрос Мармароський вкрито смереками, з нього відкривається панорама на Чорногорський хребет від масиву Шешула до гори Стіг, гори Неняска та Піп-Іван Мармароський. Спуститися з Петроса Мармароського можливо до сідловини по шляху підйому, з якої вийти на дорогу до полонини Лисича і вказівника. Всього від вершини Берлебашки до вершини Петроса Марамороського - 40 хвилин, від сідловини між ними до знаку - хвилин 15-20.
Траверс Попа Івана Мармароського (1936 м)