Адріа́н Му́ту (, , (), 8 січня 1979, Келінешть) — румунський футболіст, в минулому нападник збірної Румунії. Після завершення кар'єри гравця — футбольний тренер.
Клубна кар'єра
Початок кар'єри Народився 8 січня 1979 року в комуні Келінешть. Вихованець футбольної школи клубу «Арджеш».
Дебютував за основну команду 15 березня 1997 у грі проти «Оцелула». Всього Муту провів за «Арджеш» 41 матч і забив 11 голів, після чого був проданий в бухарестське «Динамо» за 600 тис. євро.
Його відмінна гра за «Динамо» показувала, що Муту недовго залишилося грати в Румунії. Він забив 22 голи в 33 іграх і вніс великий внесок в успіх «Динамо» в чемпіонаті і Кубку країни. Однак коли клуб виграв ці трофеї, Муту вже був відпущений грати за міланський «Інтер».
Виступи в Італії Приєднавшись до «Інтеру» в середині сезону 1999/2000 за 6 мільйонів євро, Муту відмінно дебютував у Кубку Італії, забивши у дербі з «Міланом» вже через 9 хвилин після своєї появи на полі, чим допоміг своїй команді встановити остаточний рахунок 3:2. Однак він не зміг підтримувати ту ж форму в Серії А. Він провів всього 10 матчів і не забив жодного гола. У наступному сезоні він був відправлений в оренду в «Верону», яка згодом викупила його трансфер за 4 мільйони євро. У матчі 18-го туру чемпіонату 2001/02 Муту забив два голи у Римі місцевій «Ромі», що, втім, не врятувало «Верону» від поразки з рахунком 2:3.
У сезоні 2001/2002 він був куплений «Пармою» за 10 мільйонів євро, де став діяти у нападі в парі з Адріано, забивши за сезон 17 голів в Серії А.
«Челсі» та допінг-скандал 1 серпня 2003 року він був куплений за 22,5 млн євро англійським «Челсі», в якому новий власник команди Роман Абрамович почав масове підсилення і грошові вливання. У перших чотирьох матчах він забив три голи, в тому числі один на виїзді проти «Тоттенгем Готспур», але поступово його результативність впала і в підсумку в його активі на кінець сезону було тільки 6 голів в 27 матчах Прем'єр-ліги, а також один гол в Лізі чемпіонів проти «Лаціо». В тому сезоні «Челсі» досяг півфіналу Ліги чемпіонів УЄФА, що стало найвищим результатом для команди.
У сезоні 2004/05 у Муту склалися складні стосунки з новим головним тренером Жозе Моурінью. Муту звинувачував Моурінью в брехні про те, що він був травмований під час матчу відбіркового раунду чемпіонату світу 2006 зі збірною Чехії.
У вересні 2004 року після допінг-проби в крові у Муту був виявлений кокаїн і він був звільнений з клубу 29 жовтня 2004 року. Він також отримав 7-місячну дискваліфікацію та штраф у 20 тисяч фунтів від Футбольної асоціації Англії. 6 червня 2008 року ФІФА зобов'язала Муту виплатити «Челсі» компенсацію в розмірі 9,6 мільйона фунтів (12 мільйонів євро). 31 липня 2009 року Спортивний арбітражний суд відхилив протест Муту про зменшення розміру штрафу, і навіть збільшив його до 14,65 мільйона фунтів (17,17 мільйона євро). Це найбільший штраф, коли-небудь накладений ФІФА. Однак 20 жовтня 2009 року швейцарський суд постановив, що Муту не зобов'язаний виплачувати «Челсі» штраф. Але все ж, 14 червня 2010 року Спортивний арбітражний суд Лозанни залишив у силі рішення ФІФА у справі Адріана Муту. ФІФА ухвалила, що гравець повинен заплатити своєму колишньому клубу 14,3 мільйона фунтів (17,2 мільйона євро).
Повернення в Італію 12 січня 2005 року, будучи ще дискваліфікованим, Муту підписав п'ятирічний контракт з італійським «Ювентусом». Так як «Ювентус» не міг придбати ще одного гравця, який не є громадянином Євросоюзу, то вони попросили зробити це дружній їм клуб «Ліворно», який відразу ж продав Муту в «Ювентус». Він вперше з'явився у складі «бьянконері», вийшовши на заміну в матчі з «Кальярі» в останньому турі. У сезоні 2005/06 він забив 7 м'ячів в 32 матчах. У Ліги чемпіонів Муту зіграв 8 матчів і забив 1 гол. Проте влітку 2006 року розгорівся корупційний скандал, внаслідок якого туринців було відправлено в Серію Б.
«Я був щасливий в „Ювентусі“, це був фантастичний час для мене. Я виграв у Турині два скудетто. Так, потім трапився „кальчополі“, але я все одно відчуваю, що заслужив їх. Особливо сильний зв'язок у мене був з Златаном Ібрагімовичем. Я не хотів йти в 2006 році, але зрештою опинився в „Фіорентині“».
8 липня 2006 «Фіорентина» купила Муту за 8 мільйонів євро. Муту знову опинився під керівництвом чудово знайомого йому ще по «Пармі» Чезаре Пранделлі. Муту виявився дуже вдалим партнером для нападника Луки Тоні — разом вони забили 32 м'ячі в сезоні 2006/07. Муту був названий найкращим гравцем сезону за версією «Il Calcio», на його рахунку 16 голів і 8 гольових передач в 33 матчах. Після цього сезону «Рома» запропонувала за Муту 20 мільйонів євро, але він вирішив продовжити контракт з «Фіорентиною».
30 листопада 2008 року, в його 200-му матчі в Серії А, Муту був капітаном «Фіорентини» в матчі з «Ромою». 2 лютого 2009 року Муту забив свої 100-й і 101-й м'ячі у Серії А в матчі з «Болоньєю». 15 лютого 2009 Муту оформив свій перший хет-трик у матчі з «Дженоа». Після того, як генуезці повели з рахунком 3:0, Муту реалізував пенальті, забив зі штрафного і з гри в компенсований час, зробивши рахунок нічийним — 3:3. Незважаючи на важку травму ліктя, Муту забив 14 голів в сезоні 2008/2009, разом з Альберто Джилардіно вони стали однією з десяти найкращих зв'язок нападників в історії «Фіорентини», які забили найбільше м'ячів за один сезон (33 м'ячі на двох в сезоні 2008/2009).
Наприкінці січня 2010 року в пробі Муту, взятої після матчу серії А з «Барі», був виявлений сибутрамін, внаслідок чого 19 квітня Муту був дискваліфікований на термін в 9 місяців. Дискваліфікація футболіста закінчилася 29 жовтня 2010 року, після чого Муту повернувся до матчів команди, зігравши до кінця сезону 2010/11 20 матчів в Серії А, в яких забив 4 голи.
23 червня 2011 року Муту перейшов в «Чезену», підписавши контракт на 2 роки . Проте за підсумками першого ж сезону 2011/12 команда зайняла останнє 20 місце і вилетіла з Серії А, після чого румун покинув команду.
«Аяччо» 28 серпня 2012 року Адріан на правах вільного агента підписав контракт з французьким «Аяччо» з однойменного міста. За новий клуб румун забив 4 голи у 18 матчах, чим привернув увагу «Дженоа» у січні 2013 року — італійський клуб збиралася посилити лінію нападу, але французька команда навідріз відмовилася розлучатися з форвардом, розраховуючи на нього в боротьбі за виживання в Лізі 1, проте з літа 2013 року він не забив жодного разу. 9 листопада 2013 року румунський клуб 2-го дивізіону «Петролула» повідомив, що Муту приєднається до команди як граючий тренер у січні 2014 року, тому по закінченні 2013 року французький клуб і гравець розірвали контракт за обопільною згодою.
Завершення кар'єри З січня 2014 року грав за клуб «Петролул», проте на поле виходив рідко і 26 вересня 2014 року розірвав контракт та тривалий час залишався без клубу.
8 січня 2015 року на свій 36-й день народження оголосив про завершення ігрової кар'єри, щоб перебувати поруч із хворою матір'юUfficiale: Adrian Mutu si è ritirato dal calcio giocato fiorentina.it. Проте 30 липня 2015 року відновив виступи, підписавши контракт з клубом «Пуна Сіті» з індійської СуперлігиMutu: «Fiorentina? Solo da spettatore. Ho ancora un contratto con il Pune» fiorentina.it, де до кінця року провів 19 матчів, забивши 4 голи.
18 січня 2016 року Муту повернувся в Румунію, підписавши шестимісячний контракт з клубом «Тиргу-Муреш». Причиною цього стало бажання повернутись до збірної Румунії і виступити з нею на Євро-2016. Наразі встиг відіграти за команду з Тиргу-Муреша 4 матчі в національному чемпіонаті.
Виступи за збірну 1995 року дебютував у складі юнацької збірної Румунії, взяв участь у 16 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 8 забитими голами.
Протягом 1998–2000 років залучався до складу молодіжної збірної Румунії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 6 голів.
29 березня 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії у товариському матчі проти збірної Греції.
У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, на який потрапив вже через кілька місяців після дебюту у збірній, відповідно не зігравши жодного матчу кваліфікації. Попри це зіграв у 3 з 4 матчах збірної на турнірі. Крім того, допоміг збірній кваліфікуватися на чемпіонат Європи 2008 року, забивши у відборі 6 м'ячів. У фінальній частині, що проходила в Австрії та Швейцарії, зіграв в усіх трьох матчах збірної і забив єдиний гол Румунії на турнірі.
Провів у формі головної команди країни 77 матчів, забивши 35 голів.
Тренерська кар'єра Свою тренерську кар'єру Муту розпочав у квітні 2018 року, коли він очолив «Волунтарі», з яким підписав дворічний контракт, змінивши Клаудіу Нікулеску. Проте його повноваження тривали лише два місяці. Він врятував команду від вильоту, але керівництво клубу звільнило його 14 червня.
У липні 2018 року Муту став тренером резервної команди «Аль-Вахда» з Об’єднаних Арабських Еміратах, яку покинув у січні 2020 року, щоб очолити молодіжну збірну Румунії. Під керівництвом Муту Румунія кваліфікувалася на молодіжний чемпіонат Європи 2021 року, де його команда не програла жодного матчу, зігравши внічию з Нідерландами та Німеччиною та обігравши Угорщину, але з 5 очками сталили шетретіми у групі і не вийшли до плей-оф.
У травні 2021 року Муту розірвав контракт із Федерацією футболу Румунії та став головним тренером клубу «ФК У Крайова 1948», який нещодавно піднявся до Ліги I. Після гарного старту сезону Адріан Муту провів 7 ігор без перемог (3 нічиї та 4 невдачі), а після поразки в дербі від «Університаті» був звільнений.
З 2 березня 2022 по 7 липня 2023 року очолював столичний «Рапід», після чого 11 липня 2023 року став тренером азербайджанської команди «Нефтчі», з якою підписав дворічний контракт, змінивши Лауренціу Регекампфа. 24 грудня 2023 року Муту був звільнений попри перемогу «Нефтчі» над «Кяпазом» у матчі 18-го туру чемпіонату Азербайджану (2:0), провівши в команді всього 166 днів. У день матчу з «Кяпазом» Адріан перебував у Румунії на похороні своєї матері.
У січні 2024 року Муту був призначений головним тренером команди ЧФР (Клуж). Він подав у відставку лише після 11 ігор, в яких команда здобула 5 перемог, 3 нічиїх і 3 поразки.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1996-97 «Арджеш» А 5 0 — — — — — — — — — 5 0 1997-98 А 21 4 — — — — — — — — — 21 4 1998-99 А 15 7 — — — КУЄФА 6 3 — — — 21 10Усього за «Арджеш» 41 11 — — 6 3 — — 47 14 1998-99 «Динамо» А 15 4 — — — — — — — — — 15 4 1999-00 А 18 18 — — — КУЄФА 3 4 — — — 21 22Усього за «Динамо» 33 22 — — 3 4 — — 36 26 1999-00 «Інтернаціонале» A 10 0 КІ 4 2 — — — — — — 14 2 2000-01 «Верона» A 25 4 КІ 1 1 — — — — — — 26 5 2001-02 A 32 12 КІ 2 0 — — — — — — 34 12 2002-03 B 0 0 КІ 2 0 — — — — — — 2 0Усього за «Верону» 57 16 5 1 — — — — 62 17 2002-03 «Парма» A 31 18 КІ 1 0 КУЄФА 4 4 — — — 36 22 2003-04 «Челсі» ПЛ 25 6 КА+КЛ 3+1 3+0 ЛЧ 7 1 — — — 36 10 2004-05 ПЛ 2 0 — — — — — — — — — 2 0Усього за «Челсі» 27 6 4 3 7 1 — — 38 10 2004-05 «Ювентус» A 1 0 — — — — — — — — — 1 02005-06 A 32 7 КІ 4 3 ЛЧ 8 1 СІ 1 0 45 11Усього за «Ювентус» 33 7 4 3 8 1 1 0 46 11 2006-07 «Фіорентина» A 33 16 КІ 2 0 — — — — — — 35 16 2007-08 A 29 17 КІ 1 0 КУЄФА 10 6 — — — 40 23 2008-09 A 19 13 КІ 1 0 ЛЧ+КУЄФА 7+2 2+0 — — — 29 15 2009-10 A 11 4 КІ 2 4 ЛЧ 6 3 — — — 19 11 2010-11 A 20 4 КІ 0 0 — — — — 20 4Усього за «Фіорентину» 112 54 6 4 25 11 — — 143 69 2011-12 «Чезена» A 28 8 КІ 1 0 - - - - - - 29 8 2012–13 «Аяччо» Л1 28 11 КФ+КЛ 0 0 - - - - - - 28 11 2013–14 Л1 9 0 КФ+КЛ 0 0 - - - - - - 9 0Усього за «Аяччо» 37 11 0 0 - - - - 37 11 2013–14 «Петролул» ЛІ 8 2 КР - - ЛЄ - - - - - 8 2 2014–15 ЛІ 6 2 КР+КЛ 0+1 0 ЛЄ 6 2 - - - 13 4Усього за «Петролул» 14 4 1 0 6 2 - - 21 6 2015 «Пуна Сіті» ІС 10 4 - - - - - - - - - 10 4 2015–16 «Тиргу-Муреш» ЛІ 0 0 КР+КЛ 0 0 - - - - - - 0 0Усього за кар'єру 426+1 157 31 16 59 26 1 0 517 199
Статистика виступів за збірну