Володимир Андрійович Кабачок (15 липня 1892, Петрівці — 15 червня 1957, Київ) — видатний український бандурист, співак, диригент та педагог.
Життєпис Співав в архієрейському хорі Полтави до 1907 р. У місті закінчив початкову школу, а згодом і музичне училище (1907–1911). Від 1913-го навчався в Московській консерваторії звідки під час I СВ був мобілізований до війська. Після демобілізації «за станом здоров'я» одружився у 1916 році. Через складні матеріальні умови не зміг поновитися на навчання в консерваторії.
Професійно грав на тромбоні, контрабасі та ударних інструментах. Основоположник та мистецький керівник Полтавської капели бандуристів (1925–1934).
Заарештований в січні 1934-го, але після 4 місяців утримання під вартою «за недостатньою кількістю доказів» його звільнили. Згодом проходив по справі колишнього учасника Полтавської капели І. Борця.
Після звільнення влаштувався литавристом у Полтавському міському оркестрі. Згодом — артист оркестру «ВДТ» в Ленінграді, а також у клубі «Експортлісу» в Автово, де працювало багато українців, з яких утворив український хор. При клубі створив капелу бандуристів, яка виступала в місті та Ленінградській області. Повторно заарештований у серпні 1937-го. Засуджений на 10 років колимських виправних таборів. У 1943 р. переведений в Ташкент.
1943–1944 — соліст-бандурист Ташкентської філармонії, керівник оркестру народних інструментів хору Г. Верьовки. Від 1945-го викладач музичного училища ім. Р. Глієра та Київської консерваторії.
Основоположник тріо, квартетів та інших малих ансамблів бандуристів. У 1952 році створив перше тріо бандуристок у складі Т. Поліщук, В. Третякової та Н. Павленко.
Помер Володимир Кабачок 15 червня 1957 року, похований на столичному Печерському кладовищі.
Вшанування пам'яті
2005-го в Петрівцях відкрито пам'ятник Володимиру Кабачку.
На Полтавщині щороку відбувався Регіональний огляд-конкурс бандуристів імені Володимира Кабачка. Започаткований у 1996 році. З 2006 року проводився як регіональний конкурс у Миргороді, у санаторії імені Гоголя. Організатори та спонсори конкурсу — Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, Полтавське музичне училище ім. М. В. ЛисенкаПоложення конкурсу (2015). Останній, 2019 року — у Полтаві.
Учні
Баштан С. В. Серафима Баштан Грицай А. Ю. Ніна Писаренко Валентина Третякова Ніна Павленко Тамара Поліщук Елеонора Пилипенко-Миронюк
Бандури Бандура В. Кабачка знаходиться в музеї Театрального мистецтва Печерської Лаври.
160. Бандура, на якій грав В.Кабачок. 1930-i рр. Звукоряд хроматичний, 14 басів, 25 приструнків; пристосування для підвищення звучання на 1/2 тона у вигляді кнопок; є демпфер; головка грифа має різьблене обрамлення у вигляді дубового листка, навколо верхньої деки — інкрустація деревом; клен, ялина. Довж. 104. № 2584.
Друковані праці Школа гри на бандурі . — К., 1958 Посилання
Біографія на Ukrmusic Бандура і кобза
Примітки
Література Бандуристе, орле сизий: Віночок спогадів про Володимира Кабачка / С. В. Баштан (упоряд.), Л. Я. Івахненко (упоряд.). — К. : Муз. Україна, 1995. — 136с. : іл. Кабачок М. Спогади про батька // Родовід. Наукові записки до історії культури України. — 1993. — № 6. — С. 75-77. Мішалови В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, 1986. — 106 с. Уманець В. Майстер кобзарської справи (Про В.Кабачка) // Бандура, 1992, № 39-40. — C. 28-29 Мистецтво України — біографічний довідник — К. 1997 Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків — Торонто, 2013 −368с.