Валерій Петрович Ковтун  — український радянський артист балету, балетмейстер, Народний артист УРСР і СРСР.

Біографія Народився 22 жовтня 1944 року в місті Ясинувата, тепер Донецька область, Україна. В дитинстві відвідував заняття танцювального гуртка в Будинку культури залізничників в Ясинуватій, займався в самодіяльному колективі балету при Будинку культури студентів у Дніпропетровську. У 1962 році став учнем шостого класу Київського державного хореографічного училища. Навчався у педагогів І. М. Булатової та Є. М. Зайцева. У 1965 році закінчив його.

У 1965–1968 роках — артист Харківського театру опери та балету. З 1968 по 1985 рік — артист Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. В театрі з 1969 року склався творчий дует Валерія Ковтуна та солістки балету Тетяни Таякіної.

Брав участь в міжнародних балетних конкурсах: 5-й Міжнародний балетний конкурс у Варні (1970 рік, третє місце); Міжнародний конкурс артистів балету в Москві (1973 рік, друге місце); IV Міжнародний фестиваль танцю в Парижі (премія імені Вацлава Ніжинського Французької академії танцю, 1977). З 1973 року на запрошення Майї Плісецької виступав її партнером на телезйомках, в зарубіжних гастрольних виставах і в спектаклях Большого театру.

Гастролював в Англії, Індії, Угорщині, Італії, Німеччині, Болгарії, Чехії, Словаччині, Югославії, Хорватії, Польщі, Франції, США, Аргентині, Японії, Швейцарії, Колумбії, Коста-Риці, Венесуелі, Нікарагуа, Іспанії, Панамі, Норвегії, Швеції, Данії та інших країнах.

З 1977 по 1997 рік викладав дуетний танець в Київському хореографічному училищі. Член КПРС з 1978 рокуВелика радянська енциклопедія . В 1984 році закінчив балетмейстерський факультет Державного інституту театрального мистецтва в Москві (педагог Р. Захаров). В 1985–1987 роках — головний балетмейстер Київського театру опери і балету. У 1987–1988 роках — головний балетмейстер Укрконцерту. З 1989 року — художній керівник і головний балетмейстер Київського театру класичного балету. У 1989–2003 роках — завідувач кафедрою сценічного руху в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. У 1998–2005 роках — головний балетмейстер Київського музичного театру для дітей та юнацтва.

Жив у Києві. Помер від енцефаліту у 60-річному віці 3 лютого 2005 року«Кудись їхати вже пізно». Похований разом із родиною на Байковому кладовищіКиївські некрополі (ділянка № 49б, ).

Родина Був одружений з артисткою балету та хореографом Тетяною Таякіною (1951—2023)У балерини має бути залізний характер. Інші у балеті не виживають . Їх син Кирило (1973—2020) також став танцюристом, викладав в училищі дуетний танець. Є два онуки.

Творчість

Артист балету Репертуар Харківського театру опери та балету: Зігфрід («Лебедине озеро» П. Чайковського); Альберт («Жизель» А. Адана); Базиль («Дон Кіхот» Л. Мінкуса); Гармодій («Спартак» А. Хачатуряна); Хуліган («Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича); Вацлав («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва); Ромео («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва). Репертуар Київського театру опери та балету: Зігфрід («Лебедине озеро» П. Чайковського); Принц («​​Лускунчик» П. Чайковського); Дезіре («Спляча красуня» П. Чайковського); Жан де Брієнні («Раймонда» О. Глазунова); Альберт («Жизель» А. Адана); Базиль («Дон Кіхот» Л. Мінкуса); Джеймс («Сильфіда» Х. Левенсхольда); Красс («Спартак» А. Хачатуряна); Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульского); Ромео («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф 'єва); Вацлав («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва); Данила («Кам'яна квітка» С. Прокоф 'єва); Принц («​​Попелюшка» С. Прокоф 'єва); Паріс («Лілея» К. Данькевича); Дон Жуан («Кам'яний господар» В. Губаренка); Петро, ​​Сергій («Поема про Марину» Б. Яровинський); Граф Вишенька («Чиполліно» К. Хачатуряна); Вронський («Анна Кареніна» Р. Щедріна); Ферхад («Легенда про любов» А. Мелікова); Франц («​​Блакитний Дунай» на музика Й. Штрауса); Іван («Тіні забутих предків» В. Кирейка); Юнак («Шопеніана» на музику Ф. Шопена); Юнак («Болеро» М. Равеля); Юнак («Третя сюїта» на музику П. Чайковского); Дафніс («Дафніс і Хлоя» М. Равеля); Солор (картина «Тіні» з балету «Баядерка» Л. Мінкуса); Бачення («Бачення троянди» на музику К. М. Вебера); Юнак («Метелик» Ж. Оффенбаха).

Балетмейстер Постановки в Київському театрі опери і балету: «Спляча красуня» П. Чайковського (1980); Вечір одноактних балетів: А. Понкіеллі «Танці годин» з опери «Джоконда», «Третя сюїта» на музика П. Чайковского (1983); «Шарка» на музику Б. Сметани (1984); «Баядерка» Л. Мінкуса (1985); «Лускунчик» П. Чайковського (1986); «Лебедине озеро» П. Чайковського (1987); «Лілея» К. Данькевича (2003). Постановки в Київському театрі класичного балету: «Лебедине озеро» П. Чайковського (1989); «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (1989); Вечір одноактних балетів на музику П. Чайковского: «Біла сюїта» і «Франческа да Ріміні» (1990); «Жизель» А. Адана (1990); «Аполлон Мусагет» І. Стравінського (1991); «Болеро» М. Равеля (1992); «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна (1992); «Лускунчик» П. Чайковського (1992); «Спартак» А. Хачатуряна (1996). Постановки в Київському музичному театрі для дітей та юнацтва: «Наяда і Рибак» Ц. Пуні (1999); «Петя і Вовк» на музику С. Прокоф 'єва (1999); «Жизель» А. Адана (2000); «Лебедине озеро» П. Чайковського (2001); «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф 'єва (2002); «Блискучий дивертисмент» на музику Ж. Бізе (2002); «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (2004); «Попелюшка» на музику С. Прокоф'єва (2004); «Сомнамбула» на музику П. Чайковського (2004). Постановки в інших театрах: «Лучаферул» Е. Доги в Молдавському академічному театрі опери і балети (1983) — дипломная работа в Московському інституті театрального мистецтва; «Лускунчик» П. Чайковського (1991, Сербська національна опера в Новому Саді; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі); «Лебедине озеро» П. Чайковського (1991, Український художньо-спортивний ансамбль «Балет на льоду»; 1992, Сербська національна опера в Новому Саді; 1997, Словенська Національна опера в Мариборі); «Баядерка» Л. Мінкуса (1995, Румунська Національна опера в Бухаресті; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі); «Жизель» А. Адана (1999, Словенська Національна опера в Мариборі); Вечір одноактних балетів: «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковского і «Кармен-сюїта» Ж. Бізе та Р. Щедріна (1999, Словенська Національна опера в Мариборі).

З 1994 по 2004 рік поставив для трупи «Міжнародний балет Очі» («Pavlova-Nijinsky Memorial Ballet International de Ochi») в Нагої (Японія) такі балети: «Жизель» А. Адана (1994); «Коппелія» Л. Деліба (1994); «Біла сюїта» на музику П. Чайковского (1995); «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1995, 2001); «Спляча красуня» П. Чайковського (1995, 2002); «Сильфіда» Х. Левенсхольда (1995); Гран-па з балету «Пахіта» Л. Мінкуса (1995); Танці з опери «Сід» Ж. Массне (1997); «Вальпургієва ніч» Ш. Гуно (1997); «Класична симфонія» С. Прокоф'єва (1997); «Корсар» А. Адана (1997); «Баядерка» Л. Мінкуса (1999, 2003); «Лебедине озеро» П. Чайковського (2003); «Сомнамбула» на музику П. Чайковского (2004); «Паризькі веселощі» на музику Ж. Оффенбаха (2004).

Відзнаки 1976 — Народний артист УРСР; 1977 — премія Ленінського комсомолу (разом з Тетяною Таякіною); 1978 — Народний артист СРСР; 1986 — Шевченківська премія «за створення головних партій в балетах „Лісова пісня“ М. Скорульского, „Спляча красуня“ П. Чайковського у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка і концертно-виконавську діяльність останніх років».

Примітки

Джерела Все про театр. .

Посилання