Діє́го Пáбло Сімео́не (, 28 квітня 1970, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2011 року очолює тренерський штаб команди «Атлетіко».
Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за команду клубу «Велес Сарсфілд», в якій провів три сезони, взявши участь у 76 матчах чемпіонату.
Згодом з 1990 по 1999 рік грав у складі команд клубів «Піза», «Севілья», «Атлетіко» та «Інтернаціонале». Протягом цих років виборов титул чемпіона Іспанії, ставав володарем Кубка Іспанії з футболу, володарем Кубка УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався 1999 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу.
Протягом 2003—2005 років знову захищав кольори команди клубу «Атлетіко».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Расинг» (Авельянеда), за команду якого виступав протягом 2005—2006 років.
Виступи за збірну У 1988 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 15 років, провів у формі головної команди країни 106 матчів, забивши 11 голів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, чемпіонату світу 1998 року у Франції, чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, розіграшу Кубка Конфедерацій 1992 року у Саудівській Аравії, здобувши того року титул переможця турніру, розіграшу Кубка Америки 1991 року у Чилі, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, захистивши титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї, розіграшу Кубка Америки 1999 року у Прагваї.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, очоливши тренерський штаб клубу «Расинг» (Авельянеда).
В подальшому очолював команди клубів «Естудьянтес», «Рівер Плейт», «Сан-Лоренсо» та «Катанія».
З 2011 року очолює тренерський штаб команди «Атлетіко», з яким дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів 2013-14 та 2015-16 і виграв Ла Лігу 2013-14 і 2020-2021.
28 листопада 2023 року в грі проти «Феєнорда» провів свій 100-й матч у Лізі чемпіонів на чолі «Атлетіко» і став лише 3-м тренером, який досяг цієї позначки з одним клубом. До Сімеоне це досягнення вдавалося лише Алексу Фергюсону в «Манчестер Юнайтед» (190 матчів у ЛЧ) і Арсену Венгеру в «Арсеналі» (177 матчів).
Особисте життя Одружений з Кароліною Бальдіні, від якої має сина Джованні Сімеоне, також футболіста. Також у нього є два менших сини Джуліано і ДжанлукаCALCIO, RIVER PLATE: FIGLIO 16ENNE DI SIMEONE IN PRIMA SQUADRA sport.repubblica.it.
Має прізвисько Ель-Чоло (, )River Plate, il figlio di Simeone promosso in prima squadra Tuttomercatoweb.com.
Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1987–88 «Велес Сарсфілд» ПД 28 4 - - - - - - - - - 28 4 1988–89 ПД 16 2 - - - - - - - - - 16 2 1989–90 ПД 32 8 - - - - - - - - - 32 8Усього за «Велес Сарсфілд» 76 14 - - - - - - 76 14 1990–91 «Піза» A 31 4 КІ 4 0 - - - - - - 35 4 1991–92 B 24 2 КІ 3 0 - - - - - - 27 2Усього за «Піза» 55 6 7 0 - - - - 62 6 1992–93 «Севілья» ПД 33 4 КІ 2 1 - - - - - - 35 5 1993–94 ПД 31 8 КІ 7 3 - - - - - - 38 11Усього за «Севілья» 64 12 9 4 - - - - 73 16 1994–95 «Атлетіко» ПД 29 6 КІ 4 2 - - - - - - 33 8 1995–96 ПД 37 12 КІ 8 0 - - - - - - 45 12 1996–97 ПД 32 3 КІ 4 1 ЛЧ 7 4 СІ 2 0 45 8 1997–98 «Інтернаціонале» A 30 6 КІ 2 0 КУЄФА 9 1 - - - 41 7 1998–99 A 27 5 КІ 8 0 ЛЧ 9 2 - - - 44 7Усього за «Інтернаціонале» 57 11 10 0 18 3 - - 85 14 1999–00 «Лаціо» A 28 5 КІ 7 2 ЛЧ 11 0 СУ 1 0 47 7 2000–01 A 30 2 КІ 2 0 ЛЧ 8 1 СІ 1 0 41 3 2001–02 A 8 1 КІ 0 0 ЛЧ 5 0 - - - 11 1 2002–03 A 24 7 КІ 4 0 КУЄФА 7 0 - - - 35 7Усього за «Лаціо» 90 15 13 2 31 1 2 0 136 182003–04 «Атлетіко» ПД 28 2 КІ 4 0 - - - - - - 32 22004-січ. 2005 ПД 8 0 КІ 1 0 Інт 6 1 - - - 15 1Усього за «Атлетіко» 134 23 21 3 13 5 2 0 170 31січ.-черв. 2005 «Расинг» (Авельянеда) ПД 17 2 - - - - - - - - - 17 22005–06 ПД 20 1 - - - - - - - - - 20 1Усього за «Расинг» (Авельянеда) 37 3 - - - - - - 37 3Усього за кар'єру 513 84 60 9 62 9 4 0 639 102
Статистика виступів за збірну
Досягнення
Гравець
«Атлетіко»
Чемпіон Іспанії: 1995–96 Володар Кубка Іспанії: 1995–96
«Лаціо»
Чемпіон Італії: 1999–00 Володар Кубка Італії: 1999–00 Володар Суперкубка Італії: 2000 Володар Суперкубка УЄФА: 1999
«Інтернаціонале»
Володар Кубка УЄФА: 1997–98
Збірна Аргентини
Володар Кубка Америки: 1991, 1993 Володар Кубка конфедерацій: 1992 Срібний олімпійський призер: 1996 Володар Кубка Артеміо Франкі: 1993
Тренер
«Естудьянтес»
Чемпіон Аргентини: 2006–07
«Рівер Плейт»
Чемпіон Аргентини: 2007–08
«Атлетіко»
Чемпіон Іспанії: 2013–14, 2020–21 Володар Кубка Іспанії: 2012–13 Володар Суперкубка Іспанії: 2014 Володар Ліги Європи УЄФА: 2011–12, 2017–18 Володар Суперкубка УЄФА: 2012, 2018
Примітки
Посилання
Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА.
Статистика виступів на сайті national-football-teams.com Статистика на сайті www.footballdatabase.eu Статистика гравця на сайті RSSSF.com