Васи́ль Фе́дорович Васила́шко (20 червня 1939) — український поет, журналіст. Заслужений журналіст України.

Біографічні відомості Народився 20 червня 1939 року в селі Куражин, нині Новоушицького району Хмельницької області.

1956 — закінчив середню школу в селі Калюс. 1958 — закінчив Кам'янець-Подільський культосвітній технікум (нині Кам'янець-Подільське училище культури). 1958 — завідувач, Іванківський сільський клуб Новоушицького р-ну. 1958—1961 — служба в армії. 1961—1966 — студент, Львівського державного університету ім. І.Франка. 1965—1966 — завідувач відділу культури, редакція газети «Ленінська молодь» (м. Львів). 1966—1967 — інструктор відділу культмасової роботи, оргвідділу, Львів, ОК ЛКСМУ. 1967—1972 — інструктор, завідувач кабінету комсомольської роботи, ЦК ЛКСМУ. 1972—1985 — науковий секретар, правління Товариства «Знання» УРСР. 1985—1989 — член редколегії, головний редактор, Головної редколегії художньої, навчальної і дитячої літератури Держкомвидаву УРСР. 1989—1997 — головний редактор, Видавництво дитячої літератури «Веселка». 1997—1999 — начальник Головного управління координації діяльності державних ЗМІ, Міністерство інформації України.  Член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України.

Нині — вчений секретар правління Товариства «Знання» України.

Творча діяльність Керівник проекту випуску книги «Взяв землю у власність — господарюй» (2001).

Поезії друкувалися в Антології творчого об'єднання гумористів і сатириків Київського об'єднання НСПУ «Колючі каштани» (2022), книзі В.Кушерця «Україна понад усе. Час для України жити» (вірш Василя Василашка «Україна в паростках надій»). Друкувався в щоквартальнику «Поезія» (1981), «Дванадцять місяців» (1993), «Україно, нене моя» (1993), «Моє рідне слово» (1995), «Словнику української мови в малюнках» (1995). Низка віршів опублікована в українських періодичних виданнях за кордоном — у Польщі, Словаччині, США. Автор понад сімдесяти текстів пісень у співавторстві з українськими композиторами. 

Збірки поезій: «Течія доріг» (1981), «Ясенець» (1988), «Чи Україні ти син?» (1994, 2004), «Усміхнись веселкою з грози» (1999), «Заговори, щоб я тебе побачив» (2014) «Заговори, щоб я тебе побачив» ( 2019), «Шевченко — мій!» (2014). Збірник пісень «Пісні на вірші поета Василя Василашка». (30 пісень в аудіодиску), до 80-річчя від дня народження Василя Василашка (2019).

Ілюстрована поетична книжка: «Казка-байка: чесний Лис» (2006).

Публіцистичні книги: «Розвиток просвітництва в Україні в ХХІ столітті» (2001), «Україні — українську!» (2002), «Знання: Традиції і сучасність» (2003, 2004), «Через терни — до України» (2006, у співавторстві), «Відроджуймось — не перероджуймось» (2007), «Голодомор на теренах Поділля» (2015), «Голодомор на теренах Поділля та Донбасу"(2016), «У пеклі голодоморів» (2019). Керівник проекту з написанням і і випуском брошури "Взяв землю у власність -тгосподарюй" (2001).

Нагороди і премії Орден «За заслуги» III ступеня, Заслужений журналіст України (1999), Республіканська літературна премія імені Лесі Українки (1995) за збірку віршів «Чи Україні ти син?», Міжнаро́дна пре́мія і́мені Володи́мира Винниче́нка за книгу «У пеклі голодоморів»(2018) Всеукраїнська літературна премія імені Бориса Грінченка. Мистецька премія "Київ" імені Євгена Плужника двічі лауреат Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року» (2003, 2004). лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у номінації "Науково-популярне видання" (2024)

Примітки

Посилання Письменницький довідник Альманах київських сатириків і гумористів. Василь Василашко Україна читає дітям: Василь Федорович Василашко на YouTube Василь Федорович Василашко

Література  — С. 35. Кетяг сліпучого квіту: До 75-річчя заснування Кам'янець-Подільського училища культури. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 12—13.