«Гамлет» () — британський художній фільм режисера Лоуренса Олів'є, екранізація однойменної трагедії Вільяма Шекспіра. Українською мовою фільм озвучено Так Треба Продакшн (переклад Леоніда Гребінки) на замовлення телеканалу Enter-фільм, де цей фільм і транслювався. Дітям рекомендовано перегляд разом з батьками.
Сюжет Неочікувано помирає король Данії. Його вдовиця, Гертруда, поспішно бере шлюб з братом покійного чоловіка Клавдієм, якого оголошують новим королем. Принцу Гамлету з'являється привид й повідомляє, що він зрадницьки отруєний власним братом. В спочатку сором'язливому й замріяному юнакові визрівають жага помсти й ненависть до вбивці батька, й жалість до обдуреної матері, що йде на за покликом власних почуттів. Своєю чергою, Клавдій також хоче смерті Гамлета.
В ролях Лоуренс Олів'є — Принц Гамлет Джин Сіммонс — Офелія Бейзіл Сідні — Клавдій Ейлін Герлі — Гертруда Норман Вуланд — Гораціо Фелікс Ейлмер — Полоній Теренс Морган — Лаерт Стенлі Голловей — могильник Пітер Кушинг — Озрік Ентоні Квейл — Марцелл Есмонд Найт — Бернардо Крістофер Лі — списоносець Патрік Макні — придворний (статист)
Нагороди та номінації
Нагороди 1948 — дві премії Венеційського кінофестивалю: приз «Золотий лев» (Лоуренс Олів'є), Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Джин Сіммонс) 1949 — чотири премії Оскар: найкращий фільм, найкращий актор (Лоуренс Олів'є), найкраща робота художників та декораторів (Роджер Фьорс, Кармен Діллон), найкращі костюми (Роджер Фьорс) 1949 — BAFTA за найкращий фільм року 1949 — премія «Боділ» за найкращий європейський фільм (Лоуренс Олів'є) 1949 — дві премії «Золотий глобус»: найкращий закордонний фільм, найкращий актор (Лоуренс Олів'є) 1949 — премія Нью-йоркських критиків найкращому актору року (Лоуренс Олів'є) 1950 — премія італійських кінокритиків (Italian Film Critics Award'') на Венеційському кінофестивалі
Номінації 1949 — три номінації на Оскар: найкращий режисер (Лоуренс Олів'є), найкраща музика (Вільям Волтон), найкраща акторка другого плану (Джин Сіммонс) 1949 — номінація на BAFTA за найкращий британський фільм
В літературі Головний герой роману Джерома Д. Селінджера «Над прірвою у житі», Голден Колфілд не надто добре ставиться до гри кіноакторів. «Вони поводяться на сцені зовсім не схоже на людей». Як приклад Голден наводить гру Лоуренса Олів'є в «Гамлеті». Не розумію, що особливого в цьому Лоуренсі Олів'є. Голос в нього вражаючий, й красивий він доволі, й на нього приємно дивитись, коли він ходить або б'ється на дуелі, але він був зовсім не такий, яким, за словами Д. Б., має бути Гамлет. Він був більше схожий на якого-небудь генерала, ніж на такого дивака, трохи схибнутого.
Примітки
Посилання