Girls' Generation (, ), також відомі як SNSD — південнокорейський жіночий гурт, сформований лейблом SM Entertainment. Складається з восьми учасниць: Тхейон, , Тіффані, Хьойон, , , Юна, Сохьон. Дев'ята учасниця, , покинула гурт у вересні 2014 року. Girls' Generation є одним з найвідоміших представників «корейської хвилі» та одним з найуспішніших K-pop-гуртів. В Південній Кореї Girls' Generation отримали численні відзнаки та титул «Національний жіночий гурт».

Girls' Generation дебютували 5 серпня 2007 року з та синглом «». Гурт здобув популярність у 2009 році завдяки синглу «» та закріпив її синглами «», «» і «». Другий корейський студійний альбом (2010) переміг на церемонії нагородження Golden Disc Awards у категорії «Альбом року». 2011 року Girls' Generation вийшли на японську сцену з , який став комерційно успішним. Третій корейський студійний альбом гурту став найбільш продаваним альбомом 2011 року у Південній Кореї. SNSD продовжували нарощувати свою популярність, випустивши альбоми (2013), (2015) і (2017). Після п'ятирічної перерви вони повернулися із сьомим корейським студійним альбомом (2022).

Фірмовими музичними стилями гурту називають електропоп і баблгам-поп, з елементами хіп-хопу, ритм-енд-блюзу та електронної танцювальної музики. У 2017 році «Білборд» охрестив Girls' Generation «Найкращим жіночим K-pop-гуртом останнього десятиріччя». SNSD є першим азійським колективом, музичний відеокліп якого досяг 100 мільйонів переглядів на YouTube («Gee»). Вони стали першим неяпонським жіночим гуртом, який тричі очолював японський чарт альбомів, а їхні три японські концертні тури зібрали рекордну кількість у 550 000 глядачів.

Назва

Корейська назва гурту — Соньо Сіде () — походить від китайсько-корейського кореня (китаїзму) та означає «Покоління дівчат»; вони також відомі як () або , скорочені форми корейської назви гурту. Оскільки вона складається з китайських коренів, назва подібна японською та китайською (мандаринською) мовами: Сьодзьо Дзідай () та Сяоню Сідай (). Окрім того, назва колективу співпадає з назвами його дебютних корейського і японського альбомів та провідного синглу, який своєю чергою є рімейком однойменної пісні 1989 року.

Кар'єра

2000—2008: Формування та дебют

Першою учасницею майбутнього гурту стала Джессіка: представники лейблу SM Entertainment помітили її та її сестру 2000 року у торговельному центрі Кореї під час сімейної відпустки, і запропонували стати стажистами. Того ж року через відкрите прослуховування до компанії доєдналися Суйон і Хьойон; остання пройшла завдяки танцювальним навичкам. Згодом Суйон познайомилася з японською сценою як учасниця попдуету Route 0, який розпався через рік після свого дебюту у 2002 році. 2001 року стажисткою SM стала Юрі, яка посіла друге місце на відкритому танцювальному конкурсі SM Youth Best Dancer. Наступного року на відкритому прослуховуванні стажеркою компанії обрали Юну, яка співала й станцювала під пісні своїх улюблених артисток, БоА та Брітні Спірс. Перед цим дівчина пройшла близько 200 прослуховувань на участь у музичних кліпах, серіалах і фільмах. Наймолодшу учасницю гурту Сохьон представник SM помітив у метро у 2003 році; потім вона пройшла прослуховування, співаючи дитячі пісні.

Лідер гурту Тхейон доєдналася до лейбла у 2004 році після перемоги на співочому конкурсі SM. Того ж року Тіффані пройшла прослуховування в SM Starlight Casting System у Лос-Анджелесі та приєдналася до компанії у жовтні. Останньою учасницею, яка доєдналася до майбутнього гурту, була Санні. Вона була стажеркою SM у 1998—2003 роках, після чого перейшла в іншу компанію, Starworld. Там дівчина тренувалася, щоб дебютувати у дуеті під назвою Sugar, однак цього так і не сталося. У 2007 році за рекомендацією корейсько-японської співачки Санні повернулася до SM Entertainment і стала дев'ятою учасницею Girls' Generation незадовго до дебюту.

У липні 2007 року Girls' Generation взяли участь у телешоу «Школа року» (), де вперше виступили з дебютним синглом «» (). 5 серпня 2007 року колектив вперше виступив на музичному шоу Inkigayo з цією ж піснею. У листопаді 2007 року вийшов дебютний студійний альбом разом із синглами «» (рімейк пісні 1989 року) і «». Продажі Girls' Generation сягнули 56 804 копій, він став 12-м найпродаванішим альбомом Південної Кореї у 2007 році. 17 березня 2008 року вийшло перевидання під назвою Baby Baby разом з . Станом на 2009 рік у країні було продано понад 120 000 примірників Girls' Generation.

2009—2010: Прорив і японський дебют

Попри непоганий прийом дебюту Girls' Generation критиками й публікою, гурт здобув популярність лише у 2009 році. 7 січня гурт випустив свій перший мініальбом , продажі якого сягнули 100 000 примірників у Південній Кореї. Його головний сингл посідав перше місце на музичному шоу Music Bank протягом рекордних дев'яти тижнів поспіль. «Gee» став найбільш комерційно успішним синглом 2009 року у Південній Кореї, найуспішнішою піснею 2009 року і кінця 2000-х у країні, завдяки чому набув статусу культового, а також став найвідомішою піснею у дискографії Girls' Generation та їхньою «візитівкою». Другий мініальбом SNSD та його головний сингл були випущені 29 червня 2009 року. Протягом першого тижня було продано 50 000 копій альбому, він посів восьме місце у тайванському чарті . У листопаді 2009 року SM Entertainment оголосив про перший концертний тур гурту «», квитки на корейські шоу якого були розкуплені за три хвилини. Під час туру дівчата відвідали Сеул у грудні 2009 року, Шанхай у квітні 2010 року і Тайбей у жовтні 2010 року .

Другий студійний альбом Girls' Generation вийшов 28 січня 2010 року. Він очолив південнокорейський альбомний чарт Gaon Album Chart із понад 197 934 проданих копій протягом усього року. Головний трек альбому посів вершину південнокорейського цифрового Gaon Digital Chart і став другим за кількістю завантажень синглом 2010 року у країні з понад 3,3 мільйонами проданих копій. Перевидання Oh! під назвою Run Devil Run вийшло 17 березня 2010 року, воно також посіло перше місце у Gaon Album Chart. Видання сильно відрізнялося від оригінального альбому і від усієї дискографії колективу завдяки своїй темнішій концепції. Однойменний головний сингл також досяг першого рядка в хіт-параді Gaon Digital Chart. Загалом Oh! і Run Devil Run були другим і четвертим найпродаванішими альбомами 2010 року відповідно.

У середині 2010 року Girls' Generation підписали контракт із Nayutawave Records (нині EMI Records Japan), підрозділом Universal Music Japan, щоб вийти на японську сцену. Їхнім дебютним релізом став DVD під назвою , випущений у серпні 2011 року, що містив сім відеокліпів гурту та спеціальні бонусні кадри. DVD посів четверте місце у японському чарті Oricon DVD Chart 23 серпня 2010 року. Японська асоціація звукозаписувальних компаній (RIAJ) надала йому золотий сертифікат. 25 серпня 2010 року SNSD виступили перед 22 000 шанувальниками на своєму першому концерті у цій країні. У вересні 2010 року Girls' Generation випустили японську версію «Genie» як японський дебютний сингл. Він посів четверте місце у хіт-параді Oricon Singles Chart і отримав платиновий сертифікат від RIAJ. Наступного місяця група випустила другий японський сингл «Gee» (японська версія), який опинився на другому рядку Oricon Singles Chart. «Gee» став першим синглом неяпонського жіночого гурту, який увійшов до трійки лідерів чарту Oricon з 1980 року. Станом на 2012 рік він був проданий тиражем у 207 000 примірників; на 2014 рік ця цифра збільшилася до одного мільйона, за що сингл отримав мільйонну сертифікацію від RIAJ. Окрім діяльності у Японії, Girls' Generation разом з колегами по лейблу брали участь у світовому турі «», який розпочався 21 серпня на Олімпійському стадіоні у Сеулі.

Третій корейський мініальбом Girls' Generation () вийшов 27 жовтня 2010 року. Він посів перше місце у Gaon Albums Chart і друге в Oricon Singles Chart, а також став третім альбомом-бестселером 2010 року у Південній Кореї. опинився на вершині Gaon Digital Chart. На Seoul Music Awards 2010 та 2011 років гурт двічі поспіль вигравав звання «Артист року»; жіночому колективу це вдалося вперше.

2011—2012: Успіх у Японії та The Boys

Girls' Generation закріпили свій японський успіх синглом «», випущеним 27 квітня 2011 року. Сингл посів друге місце в Oricon Singles Chart, а у квітні 2017 року офіційно отримав статус «мільйонника» від RIAJ. Після випуску трьох синглів, 1 червня 2011 року вийшов дебютний японський студійний альбом Girls' Generation. З метою його просування SNSD вирушили у перший японський тур «», який розпочався в Осаці 31 травня; тур загалом залучив 140 000 людей і зібрав приблизно 20 мільярдів вон. Альбом набув величезного успіху, досягнув вершини чарту Oricon Albums Chart і став першим альбомом іноземного жіночого гурту, який очолив даний хіт-парад. Протягом першого місяця після випуску Girls' Generation розійшовся тиражем 500 000 копій і отримав подвійний платиновий сертифікат від Японської асоціації звукозаписувальних компаній. Альбом став п'ятим і п'ятнадцятим бестселером Японії у 2011 і 2012 роках відповідно, із загальним обсягом продажів 871 097 копій2011 and 2012 year-end Oricon albums chart:

. Перевидання під назвою The Boys вийшло 28 грудня 2011 року і досягло п'ятого місця в Oricon Albums Chart. У травні 2012 року Girls' Generation отримав мільйонний сертифікат від RIAJ за продаж мільйона копій у країні — корейський жіночий гурт досяг цього вперше. Альбом отримав нагороду «Альбом року» на 2012. Після масштабного успіху у Японії Girls' Generation стали вважатися одним із провідних корейських жіночих гуртів у країні, нарівні з Kara.

Третій корейський студійний альбом Girls' Generation The Boys вийшов 19 жовтня 2011 року. У Сполучених Штатах дистрибуцією займався лейбл Interscope Records — Girls' Generation вперше намагалися поширити свій вплив у країні. Для просування The Boys в усьому світі, гурт вперше виступив на американському телебаченні: 31 січня на «Пізньому шоу з Девідом Леттерманом» та 1 лютого на ; на обох шоу SNSD заспівали англійську версію головного синглу. 9 лютого дівчата також виступили на французькому телешоу . В Південній Кореї альбом The Boys розійшовся тиражем понад 460 000 копій і став найпродаванішим альбомом 2011 року. Головний сингл «The Boys» очолив Gaon Digital Chart і був завантажений понад 3,03 мільйона разів у 2011 році. У Штатах альбом зустрів помірний успіх: The Boys посів 17 місце у і був проданий тиражем 21 000 примірників.

27 червня 2012 року Girls' Generation випустили четвертий японський сингл «», який посів друге місце у чарті синглів і отримав золотий сертифікат від RIAJ. За даними SoundScan Japan, продажі протягом першого місяця становили 103 000 копій. Через три місяці, 14 вересня вийшла японська версія пісні «Oh!», яка стала їхнім першим синглом номер один у Японії та отримала золотий сертифікат від RIAJ. 28 листопада SNSD випустили другий японський альбом , який розійшовся тиражем 116 963 копій протягом першого тижня та досяг другого місця у чарті. Пізніше він отримав платиновий сертифікат від Японської асоціації звукозаписувальних компаній і посів 41 місце у списку найпродаваніших альбомів 2012 року у Японії (загалом 141 259 копій). На підтримку Girls & Peace вийшов сингл «».

2013—2014: I Got a Boy, світове визнання та вихід Джессіки

21 грудня 2012 року Girls' Generation випустили «» — провідний сингл із їхнього майбутнього корейського студійного альбому. Пісня була записана у 2008 році та призначалася для другого мініальбому колективу, проте концепцію змінили, а реліз довгий час не випускали; сингл був рімейком пісні британської співачки Даффі «» (2008). На Новий рік гурт випустив четвертий корейський студійний альбом I Got a Boy і провів спеціальне телевізійне шоу «Романтична фантазія Girls' Generation» (). Альбом досяг вершини чартів Gaon Albums Chart і Billboard World Albums Chart. посів перше місце у Billboard K-pop Hot 100 та Gaon Digital ChartПозиції «I Got a Boy» у чартах: