Сово́к (від совати), діал. розм. шуфелька, шуфлі, смітяркаШуфлі // Лексикон львівський — господарський інструмент у вигляді невеликої лопатки з загнутими догори бічними краями і невеликою ручкоюСОВО́К, вка, чол. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. Я бачив.. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (Олесь Донченко, V, 1957, 170); Набрала [Катерина] у совок проса (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 36); // Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. Попереду, закриваючи крутий лоб танка, приховуючи його широкі лапи-гусениці, вилискував величезний сталевий різак, якийсь дивовижно гострий совок, навіки приклепаний до танка (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 436.. Використовується для зачерпування невеликої кількості сипучих тіл, для збору сміття при підмітанні тощо.
Див. також Лопата (совкова лопата) Ківш Віник
Примітки
Посилання Совочок, совок, шуфелька, сміттярка = абсолютні синоніми?