Жертвоприно́шення Ісаа́ка () — приношення Ісаака в жертву Богу Авраамом.

Біблійна розповідь

Згідно з біблійною розповіддю (), Бог побажав випробувати силу віри Авраама і повелів йому принести свого улюбленого сина Ісаака «цілопаленням» «у землі Морія», «на одній з гір». Авраам, не вагаючись, послухався. На третій день шляху Авраам з Ісааком зійшли на зазначене Богом місце. Прийшовши на місце, Авраам «влаштував жертовник», зв'язав Ісаака (звідси традиційна єврейська назва історії), «поклав його на жертівник над дровами» і вже заніс над ним ніж (оскільки жертву, принесену Богу цілопаленням, слід було спочатку заколоти, а потім спалити), коли ангел озвався до нього з неба:

Замість Ісаака в жертву було принесено барана, а Господь поклявся:

Слід зауважити, що клятву помножити потомство Авраама Господь давав і раніше(; ; ). Таким чином, можна або усвідомити з тексту, що Авраам вірив цій більш ранній обіцянці, але можна витлумачити такі відомості як результат дублювання традиційв гл.15 бог іменується тільки Яхве, а в главі 22 — зазвичай Елохім, хоча згадується й ім'я Яхве.

Випробування Авраама принесенням Ісаака в жертву було прообразом чи передвістям для людей про Спасителя, Який, будучи Сином Божим, буде відданий на хресну смерть, у жертву за гріхи всіх людей. Ісаак за дві тисячі років до Різдва Христового, наперед прообразував, з волі Божої, Ісуса Христа. Він так само, як Ісус Христос, покірно йшов на місце жертви. Як Ісус Христос ніс на собі хрест, так і Ісаак на собі ніс дрова жертвоприношення.

Гора на якій Авраам приносив у жертву Ісаака, була названа Ієгова-іре, «Господь побачить». Згодом на цій горі цар Соломон збудував за вказівкою Бога, Єрусалимський храм.

В Корані Історію жертвопринесення Ібрагімом (Авраамом) свого сина викладено і в Корані, але лише в небагатьох віршах (сура 37:99-109): Коли син досяг того, щоб розділити старанність з ним, [Ібрахім] сказав: «О сину мій! Воістину, я бачив уві сні, що я приношу тебе в жертву із порізом. Що думаєш ти [про це]?» Син відповів: «О батьку мій! Роби так, як тобі велено. Якщо так буде завгодно Аллаху, ти знайдеш мене терплячим». Коли вони обидва підкорилися [волі Аллаха] і [батько] кинув його [обличчям вниз]… Воістину, це і є явне випробування. І Ми замінили йому [сина] на велику жертву. Сина Ібрахіма в цьому епізоді Корану на ім'я не названо, проте мусульманські богослови і тлумачі Корану середньовіччя і сучасності виводять з Корану і Сунни, що Ісмаїл, а не Ісаак (син Авраама) був «дабііх Алла» — жертвою, обраною Аллахом (на підставі того що звістка про дарування Аврааму сина Ісаака прийшла йому пізніше, вже після жертвопринесення — 37, 112)Іслам: Енциклопедичний словник. М. 1991. С.88.

Примітки

Посилання