Акусмати́чна музика (, ) — термін, вперше використаний франко-американським композитором Едгар ВарезOuellette, Fernand (1973),Edgard Varèse, London: Calder and Boyars. ISBN 978-0-7145-0208-3; як один з різновидів електроакустичної музики, тісно пов'язаної з конкретною музикою.
Музична специфіка Як «музичні» в акусматичній музиці розглядаються звуки будь-якої природи і будь-якого походження: звуків акустичних інструментів, до звуків природного чи техногенного походження, а також штучно синтезованих. Галанте Ф. Спочатку створите звук і лише потім приступайте до створення твору При створенні акусматичної музики задіюються різноманітні технічні пристрої: від простих механічних до складних електронно-аналогових і цифрових.Столлер П. Електроакустика
Композиції акусматичної музики записуються на електронні носії інформації і відтворюється за допомогою гучномовців, тобто без безпосередньої участі людини-виконавця, хоча допустимо і її «живе» виконання безпосередньо на концертній сценіEmmerson, Simon (2007). "Living Electronic Music", Aldershot, Hants: Ashgate. ISBN 978-0-7546-5546-6 Крім того, автор акусматичної музики може заготовлювати відразу декілька звукових пластів, якими він маніпулюватиме безпосередньо в процесі виконання своєї музики на сценічному майданчику.Henri Pousseur, Musiques croisées. Paris: L'Harmattan, 1997
Стилістично акусматична музика може виходити за рамки будь-яких відомих вокальних та інструментальних жанрів.Windsor, W.L. (1995). "A Perceptual Approach to the Description and Analysis of Acousmatic Music", Ph. D Thesis, City University Department of Music, September 1995, Sheffield. Але серед музикантів існують деякі розбіжності, пов'язані з тим, відносити чи термін «акусматики» до стилю музичної композиції або до виду сприйняття музикиMcFarlane M.W. The Development of Acousmatics in Montréal,eContact! , 6.2, Journal of the Canadian Electroacoustic Community, Montreal, 2001..
Походження терміна Термін «акусматика» перегукується зі специфічним методом викладання античного філософа Піфагора. Як вважають, Піфагор навчав своїх учнів з-за ширми, щоб не відволікати їх від глибинного змісту своїх езотеричних лекцій, складених з мудрих і лаконічних «акусмат» (грец. — «висловів»). У зв'язку з цим, перший етап піфагорійського учнівства називався «акусматом».В акусматах Піфагора містилися обрядові настанови: про круговорот людських життів, поведінку, жертвопринесення, поховання, харчування. Акусмати формулювалися лаконічно і доступно для розуміння будь-якої людини, в них містилися також постулати загальнолюдської моралі. Жмудь Л. Я. Піфагор і його школа. — М.: Наука, 1990. — ISBN 5-02-027292-2
П'єр Шеффер, використовуючи в своїй творчості термін «acousmatique», проводив аналогію між голосовими акусматами Піфагора, що доносяться з-за ширми, і музикою, що лунає «з-за динаміків», тобто як би «виконуваної невидимими (таємничими) інструментами і голосами».Schaeffer, Pierre (1966),Traité des objets musicaux, Paris: Éditions du Seuil.
Примітки
Див. також Електронна музика Електроакустична музика Експериментальна музика Академічна електронна музика Комп'ютерна музика Конкретна музика Спектральна музика
Література Austin, Larry and Denis Smalley. "Sound Diffusion in Composition and Performance: An Interview with Denis Smalley." Computer Music Journal 24/2 (Summer 2000), pp. 10–21. Cambridge MA: MIT Press. Chion, Michel. (1983) Guide des objets sonores, Pierre Schaeffer et la recherche musicale. Ina-GRM/Buchet-Chastel, Paris. Destantos, S. "Acousmatic Morphology: An Interview with François Bayle." Computer Music Journal 21/3 (Fall 1997), pp. 11–19. Cambridge MA: MIT Press. Dhomont, Francis. "Rappel acousmatique/Acousmatic Update." Contact! 8.2 (Spring 1995). Montréal: Canadian Electroacoustic Community (CEC). McFarlane, Matthew. "The Development of Electroacoustics in Montréal." eContact! 6.2 — Activités électroacoustiques au Québec/Electroacoustic Activities in Quebec (Fall 2003). Montréal: Canadian Electroacoustic Community (CEC). Smalley, Denis. "Space-form and the acousmatic image." Organised Sound 12/1 (April 2007) "Practice, process and æsthetic reflection in electroacoustic music," pp. 35–58. Cambridge University Press. Smalley, Denis. "Spectromorphology: Explaining Sound-Shapes." Organised Sound 2/2 (August 1997) "Frequency Domain," pp. 107–26. Cambridge University Press. Truax, Barry. "Composition and diffusion: space in sound in space." Organised Sound 3/2 (August 1998) "Sound in Space, " pp. 141–146. Cambridge University Press. Windsor, W.L. "A Perceptual Approach to the Description and Analysis of Acousmatic Music." Unpublished doctoral thesis. London: City University, 2005. Wishart, Trevor. On Sonic Art. Routledge, 1997. Dack, John (1994). "Pierre Schaeffer and the Significance of Radiophonic Art". Contemporary Music Review 10, no. 2: 3-11. Dack, John (1993a). "La Recherche de l'Instrument Perdu". Electroacoustic Music: Journal of the Electroacoustic Music Association of Great Britain. Dwyer, Terence (1971). Composing with Tape Recorders: Musique Concrète for Beginners. London and New York: Oxford University Press. ISBN 0193119129. Kane, Brian (2007). "L'Objet Sonore Maintenant: Pierre Schaeffer, Sound Objects and the Phenomenological Reduction". Organised Sound, 12, no.1:15-24. Schaeffer, Pierre (1952b). "L'objet musical". La Revue Musicale: L'œuvre du XXe siècle, no. 212: 65-76. Schaeffer, Pierre (1967). La musique concrète. Paris: Presses Universitaires de France.
Посилання INA-GRM website François Bayle's personal website Electroacoustic Music Studies Network Bernard Parmegiani's personal website ElectroAcoustic Resource Site at De Montfort University Audium A Theatre Of Sound-Sculptured Space INA-GRM website Organised Sound : An International Journal of Music and Technology.
Michel Chion official site