Урі́м і туммі́м () — відомі атрибути з Біблії, з допомогою яких первосвященик від імені народу чи царя запитував Бога ().
Згадки в Біблії
Урім і туммім не раз згадуються в Біблії, скоріш за все, вони мали вигляд двох каменів, адже Аарон носив їх разом з іншими каменями на своєму нагруднику. Значення цього слова не зовсім зрозуміле. В Біблії перекладу Огієнка можна зустріти такий коментар:
Можливі варіанти перекладу: «світла та досконалості», в Септуагінті δήλωσις καὶ ἀλήθεια («свідчення, повідомлення, доказ, пам'ять» і «істина, правда»), в Вульгаті — doctrina et veritas «вчення та істина», в перекладі Біблії церковнослов'янською — «явленіе і істина», в синодальному перекладі — «урім і туммім».
Урім і туммім згадуються в Біблії (, , , , , , . У тлумачів немає певної думки про значення виразу «урім і туммім» (у трьох місцях, мабуть, тільки з метою скорочення вжито тільки одне слово «урім»). Ніде не сказано про їхнє виготовлення, як сказано про всі інші ), але сказано тільки про їхнє «покладання» ). Можна припустити, що урім і туммім означає якусь можливість (здатність) запитувати і розуміти волю Божу. Деякі вважають, цей вислів відображало поняття «жереб», оскільки слова «урім» і «туммім» на івриті починаються: перше — на першу букву алфавіту (алеф), а друге — на останню (тав). Пов'язувалася така можливість з наперсником, хоча воля Божа запитувалась також і за посередництвом ефоду ). Після Давида вони більше не згадуються.
Згадки в інших джерелах Йосип Флавій не відділяв їх від дорогоцінних каменів нагрудника первосвященника, приписуючи їм особливий блиск, коли Бог милостиво прислухався до принесених жертв і віщував перемогу під час бою. Флавій припускає, що камені ці перестали сяяти років за двісті до того часу, як він почав писати свою історію (Древн. книги 3, Розділ 8). Інші розуміють — сам наперсник або слово з дорогоцінними каменями його, знаходячи підставу в тому, що імена урім і туммім відповідають камінню нагрудника, які за своїм блиском могли бути названі світлом, по своїй перевазі як природного, так і штучного блиску і досконалістю. На думку деяких західних тлумачів Священного Писання, урім і туммім, як символ істини, запозичений Мойсеєм у єгиптян, у яких верховний жрець носив на золотому ланцюжку на шиї, як образ або символ істини, прикрасу з дорогоцінних каменів, що мала назву «істина».
Урім і туммім в культурі Терміни «Урім і Туммім» також є частиною віровчення Адвентистів сьомого дня.
Цитата з книги «Патріархи і Пророки»:
Урім також згадується в єврейсько-хозарському листуванні.єврейсько-хозарське листування. П. К. Коковцев. У відповідь лист хаозарського царя Йосипа.
Вираз також є девізом Єльського університету.
У Пауло Коельйо в романі «Алхімік» головний герой Сантьягго отримує від мудреця два камені — чорний і білий, що так і звуться, урім і туммім. Перший означає «так», а інший «ні». Їхня ціль — допомагати робити вибір в складній ситуації, але їх можна використати лише три рази.
Примітки