Тікта́алік (Tiktaalik) — рід викопних лопатеперих риб з пізнього девону, що мали багато спільних рис з чотириногими. Назва перекладається як «велика прісноводна риба, що живе на мілководді» з мови інуктитут, котрою спілкуються ескімоси, що населяють арктичну Канаду. Викопні рештки були виявлені у 2004 році у відкладеннях пізнього девону (близько 375 млн років тому) на острові Елсмір (Нунавут, північ Канади) палеонтологами Едвардом Дешлером, Нілом Шубіним і Фарішем Дженкінсом.
Тіктаалік є перехідною формою між рибами та наземними хребетними. У його будові поєднуються риси тих й інших.
Опис
Тіктаалік дозволяє отримати уявлення про особливості характеристик найближчих викопних родичів чотириногих. Тіктаалік був великою рибою: найбільші відомі скам'янілості мають приблизну довжину 2,75 м, з найдовшим зразком нижньої щелепи довжиною у 31 сантиметр.
Тіктаалік є перехідною скам'янілістю для чотириногих, так само як археоптерикс для птахів. Попри те, що, ймовірно, жоден з них не є предком жодної з сучасних тварин, вони слугують доказом того, що колись існували проміжні форми між дуже різними типами хребетних. Поєднання рибних і чотириногих характеристик, виявлених у тіктааліку, включає такі риси:
Ознаки, властиві рибам: Зябра. Луска. Риб'ячі плавники.
Ознаки з проміжним станом: Наполовину риб'ячі, наполовину тетраподні кістки та суглоби, включаючи функціональний зап'ястковий суглоб і променисті риб'ячі плавці, замість пальців ніг. Будова вуха.
Ознаки, традиційно приписувані чотириногим: Ребра, за будовою схожі з ребрами чотириногих. Рухомий шийний відділ з відокремленим грудним поясом. Легені.
Палеоекологія Скам'янілості тіктааліка відомі з формації Фрам (верхній девон, франський ярус, острів Елсмір), відкладів звивистих річкових систем регіону екватора часів девонію. Він був донною твариною, що жила на мілководді й виходила на сушу на короткі проміжки часу — його скелет демонструє, що тіктаалік був здатен підтримувати власну вагу під силою тяжіння як у дуже мілкій воді, так і на суші. У той період широко поширились листопадні рослини, які щороку скидали листя у воду, приваблюючи дрібну здобич у теплі, бідні на кисень мілководдя, де великим рибам було важко плавати.
Культурне значення Низка інтернет-мемів критикує тіктааліка за його еволюційні адаптації, трактуючи його вихід на сушу як ключову причину ланцюга подій, що зрештою призвели до всіх людських страждань.
Фотографії скам'янілостей
Див. також
Панцирник міссісіпський
Інші лопатепері риби, знайдені у скам'янілостях девонського періоду:
Целакантоподібні Eusthenopteron Qikiqtania Гогонасус Іхтіостега Пандеріхтіс
Примітки
Джерела
Посилання