Іван Романович Равлик (псевдо: «Марчак»Літопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 74.; , с. Коровиця Стара, Любачівський повіт, тепер Польща — 1(25).9.1942, м. Львів) — член Революційного Проводу ОУН, заступник референта СБ ОУН, пластун.
Життєпис Народився 15 червня 1909 року в селі Коровиця Стара, Любачівського повіту, тепер на території Польщі. Навчався в Перемиській гімназії.
У гімназії став членом 6 куреня ім. полковника І. Богуна. Член курінної команди (курінний писар), засновник і провідник вакаційного пластового гуртка «Фата Морґана» (Любачів)ЦДІАЛ. — Ф. 389. — Оп. 1. — Спр. 341. — Арк. 1.; згодом член 10 старшопластунського куреня «Чорноморці». Відзначений III пластовим відзначенням Верховної Пластової Команди за корисну і успішну пластову працю.
Активний член ОУН, неодноразово заарештовувався польською поліцією. В часі процесу Лемика у Львові організував велику демонстрацію, в якій був пораненийПетро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 348..
Навчався у Львівському університеті, який через підпільну діяльність не закінчив. За спеціальністю інженерГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 50970. — Арк. 50.. 13 жовтня 1932 року разом з 16 іншими студентами заарештований польською поліцією під час проведення повторної ревізії в Академічному домі у ЛьвовіПетро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 299..
У 1934 році мешкав разом зі Степаном Бандерою Академічного дому (вулиця Супінського, 21) у кімнаті № 56Протокол допиту Провідника КЕ ОУН Степана Бандери (16 червня 1934 р. — 4 лютого 1935 р.) // Степан Бандера: документи й матеріали (1920—1930 рр.) / Упор. М. Посівнич. — Львів: Афіша, 2006. — С. 150—153..
Засуджений на Львівському процесі 1936 до 5 років ув'язненняПетро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 411., однак на підставі амністії вирок зменшено до 2,5 років. Вийшов на волю 9 серпня 1937Петро Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 795..
У червні 1938 року зв'язковий ОУН до «Михайла Терена», головного організатору плану з організації утечі Степана Бандери з польської в'язниці «Вронки»Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 536..
20 березня 1939 року брав участь у Конгресі українського студентства у Львові, який відбувся у будинку Національного музею. Після закінчення Конгресу разом з іншими учасниками був заарештований польською поліцією та перебував під слідством до вересня 1939 рокуПетро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 567..
Після анексії західноукраїнських земель Радянським Союзом перейшов на територію Генеральної губернії, де пройшов вишкіл у Старшинській школі ім. полковника Коновальця у Кракові, після чого проводив у ній лекційні курси зі структури й завдань спецслужб у контексті досвіду світових державО. Іщук, В. Огороднік. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010. — С. 96.. За інформацією, яка наводиться у протоколі допиту Володимира Саляка, навчався у Закопанській розвідувальній школіАрхів УСБУ у Львівській області. — Справа П-32401. — Том 1. — Арк. 171.
За інформацією, яка наводиться у протоколі допиту Григорія Пришляка, у 1940 році Равлик займав посаду керівника референтури СБ Крайового проводу ОУНГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 50970. — Арк. 17..
За спогадами Юрія Шухевича у 1940 році Равлик з дружиною мешкали у Кракові у кімнаті будинку № 22 по вулиці Зеленій, де також мешкали сам Шухевич з батьком, Ярослав Стецько та Степан Ленкавський.
Після розколу ОУН став членом Революційного проводу ОУНЛітопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 75., обіймав посаду заступника керівника Служби Безпеки ОУН Миколи АрсеничаО. Іщук, В. Огороднік. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010. — С. 54-55; та керівника відділу контррозвідки Краківського військового штабу ОУН(б).
За інформацією, що наводиться у протоколі допиту слідчим НКВД одного з діячів мельниківського крила ОУН Олександра Куца, керівництвом ОУН(м) було надано доручення Теодорові Яцурі, Ярославу Гайвасу та Олександру Куцу здійснити фізичну ліквідацію Івана Равлика у Перемишлі або ЯрославіЛітопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 76-77., що, утім, не було здійснено. Крім того, бойовиками ОУН(м) планувався напад на квартиру Равлика, від якого довелося відмовитися за браком силЛітопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 76..
За спогадами Люби Возняк (Лемик), Іван Равлик, ймовірно, був свідком на вінчанні Степана Бандери з його дружиною Ярославою Опарівською.
У лютому 1941 року брав участь у одній з неофіційних зустрічей керівництва ОУН(б) з представниками німецької влади Генеральної губерніїЛітопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 81..
Був одним з організаторів Українського національного комітету у Кракові 1941 рокуЯрослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 147..
14 червня 1941 року разом з іншими українськими діячами підписав Відозву українських політичних і громадських діячів із закликом до об'єднання всіх патріотичних сил для відновлення української державиУкраїнське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан. — Львів-Київ: Піраміда, 2001. — С. 61..
Участь у створенні Української народної міліції у 1941 році Після вибуху німецько-радянської війни у червні 1941 року Іван Равлик у складі похідної групи ОУН (б) на чолі з Ярославом Стецьком та Василем Куком переходить лінію кордону і 30 червня 1941 року опиняється у Львові. Безпосередній учасник подій Ярослав Стецько у своїй книзі «30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України» згадує Івана Равлика як одного з ключових організаторів Української народної міліції улітку 1941 року. Він пише, зокремаЯрослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 182.:
В іншому місці Стецько зазначає, що Іван Равлик «був президентом поліції, заки перебрав цей пост Євген Врецьона»Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р., с. 246..
Важливу роль Івана Равлика разом з Євгеном Врецьоною в організації української міліції у Львові улітку 1941 року відзначає й інший учасник подій Василь КукУкраїнське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан. — Львів-Київ: Піраміда, 2001. — С. ХІІІ.. Дослідник Петро Мірчук вказував, що Равлик опікувався організацією української міліції не тільки у Львові, але й загалом у Західній УкраїніПетро Мірчук. Революційний змаг за УССД.(Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі»). Том 1. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон: Видавництво Союзу Українських політв'язнів, 1985. — 180..
У німецькому донесенні про події в СРСР № 10 від 2 липня 1941 р. "Питання акції «чистки» у розділі І «Політичний огляд», говориться, щоУкраїна у другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т. 1/ Упорядкування і передмова Володимира Косика. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997 р. — С. 92-93.:
Сучасні дослідники відзначають, що відповідні доручення щодо організації української міліції були видані Іванові Равлику Ярославом Стецьком по закінченню Національних зборів у будівлі «Просвіти» увечері 30 червня 1941 рокуВолодимир Косик. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993. — С. 114;Жанна Ковба. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання». Видання третє, виправлене і доповнене. — К. 2009. — С. 52Євген Перепічка. ОУН і УПА в роки Другої світової війни. Львів: Сполом, 2009. — С. 112;.
Щоправда, конкретна роль Івана Равлика у створенні української міліції улітку 1941 року, а також його посада у цій структурі наразі залишаються не до кінця з'ясованими.
Зокрема, Григорій Пришляк згадував, щоО. Іщук, В. Огороднік. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010, с. 56-57;:
За твердженням дослідника Анатоля Бедріяhttp://www.ukrcenter.com/Література/Анатоль-Бедрій/49391-1/Українська-держава-відновлена-актом-30-червня-1941-року» >:
Таким чином, з наведених вище документів та спогадів убачається, що Равлик займався організацією Української народної міліції у Львові улітку 1941 р. або як заступник керівника СБ ОУН (б), одночасно виконуючи обов'язки її керівника на території України до прибуття Миколи Арсенича, або як керівник СБ Львівського крайового Проводу ОУН (б), обов'язки якого він виконував у липні 1941 року, доки не був переведений на іншу роботу.
Припущення про те, що Іван Равлик обіймав якісь посади безпосередньо в Українській народній міліції Львова улітку 1941 року, зокрема, посади «обласного» або «міського» команданта УНМ ґрунтується лише на непрямій згадці про це у спогадах Ярослава СтецькаЯрослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 246 та, наразі, не має належних підтверджень у інших документальних джерелахhttp://independent.academia.edu/SergiiRiabenko/Papers/1558331/_1941_ , с. 17;.
Інша діяльність у 1941 році Як згадує Ярослав Стецько, Іван Равлик брав участь у коротких нарадах, на яких у перші дні існування УДП затверджувалися його рішенняЯрослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 222..
За інформацією, яка наводиться у протоколі допиту Григорія Пришляка, у липні 1941 року Равлик займав посаду керівника політичної референтури Крайового проводу ОУН(б)ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 50970. — Арк. 21..
Був учасником зустрічі провідників ОУН(б) (разом з Ярославом Стецьком, Романом Шухевичем та Миколою Лебедем) з представниками Абверу Гансом Кохом та Ернстом цу Айкерном у палатах митрополита ШептицькогоЯрослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 240—241..
Після арешту Степана Бандери 7 (за іншими даними 8Іван Патриляк. «Встань і борись! Слухай і вір…»: Українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — С. 128. або 10Тарас Гунчак. Ключові проблеми історіографії Другої світової війни. — Київ: УВС ім. Ю. Липи, 2011 — С. 57.Євген Стахів. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. — Київ: Рада, 1995. — С. 91.) липня 1941 року разом з Ярославом Стецьком, Миколою Лебедем, Ярославом Старухом, Іваном Климовим-«Легендою», Левом Ребетом, Василем Турковським та запрошеним як співробітником УДП Романом Ільницьким брав участь у нараді членів Проводу ОУН(б) у будинку готелю «Дністер» у Львові, на якій обговорювалася загальна ситуація та подальші дії ОУН(б) в умовах невизнання німецькою владою української державностіВолодимир Косик. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993. — С. 118.Роман Ільницький. Думки про українську визвольну політику. — Гадяч. Видавництво «Гадяч», 2007 р. — С. 126—127..