Григорій Львович Любомирський (, Васильків — , Київ) — український музикознавець, педагог, композитор. Автор підручників з теорії музики. Творець симфонії, п'єс для фортепіано.
Біографія Народився 13 лютого 1865 року в місті Василькові Київської губернії. Навчався в Московській та Петербурзькій консерваторіях.
З моменту створення у 1904 році на пожертви приватної Музично драматичної школи М. В. Лисенка викладає в школі. 2 вересня 1918 року на основі школи утворюється Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка, а Любомирський стає його професором. У 1934 році інститут було розділено на два заклади Інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого та Консерваторію імені П. І. Чайковськогоо. Любомирський став професором консерваторії.
На початку 1900-х років Григорій Любомирський мешкав у квартирі № 22 в будинку на сучасній вулиці Архітектора Городецького, 10/1 у Києві. Згодом — на вул. Ярославів Вал, 24, пізніше — на вул. Великій Житомирській, 8-а.
Помер 14 лютого 1937 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 3 старої частини).
Творчий доробок Набули популярності його книги: 1906 — «Керівництво до практичного вивчення елементарної теорії музики, пристосоване до самонавчання та викладене в 32 уроках»Пясковський І. Б. До 75-річчя кафедри теорії музики НМАУ ім. П. І. Чайковського // Часопис. — № 1 (14). — 2011. — С. 132—153.. 1930 — Методична праця «Музичний слух, його виховання та удосконалення».
Автор симфонії, «Східного танцю» та «Елегії» для симфонічного оркестру, низки фортепіанних п'єс.
Примітки
Посилання
Ольга Путятицька Григорій Любомирський і формування педагогічних засад Київської консерваторії перших десятиліть ХХ ст. / О. В. Путятицька // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2014. — Вип. 112. — С. 124—138.