Вронський Юзеф (Гоене-Вронський (Вронський) Юзеф Марія) (; Польща/Франція), 1778—1853), справжнє ім'я — Гоене́ Жозе́ф (Hoëné J.) (24 серпня 1776, Вольштин, Польща - 9 серпня 1853, Париж, Франція), польський математик та філософ-містик.

Біографія У 1794 році Вронський, як офіцер артилерії, брав участь у захисті Варшави від пруських військ. У битві під Мацейовицями його взято в полон, але генерал Тормасов відпустив його, після чого Вронський вступив офіцером у російську армію, де служив у штабі Суворова. У 1797 вийшов у відставку й вирушив до Німеччини, де вивчав юридичні науки. Потім вирушив у Париж та Марсель, де вступив у польський легіон, але незабаром знову вирушив до Німеччини, щоб вивчати там історію філософії та вищу математику. У 1811 році, повернувшись до Парижа, змінив уроджене прізвище Гене (Гоене) на Вронський, під яким почав публікувати свої наукові праці.

Філософські погляди Особливістю його підходу було прагнення включити в коло своїх занять так звані універсальні ідеї. Керівною його ідеєю був месіанізм, як він сам її назвав і який, за вченням Вронського, повинен вести людство по шляху до абсолютної правди і абсолютного добра. Він вчив, що тільки тепер людині здається, ніби абсолют для нього недоступний, але прийде час, коли погляд цей зміниться. До здійснення цього ідеалу в майбутньому покликані слов'яни; свої погляди на цей предмет він виклав у відкритому листі, написаному в 1851 році в Меце і адресованому російському імператору. У релігійному відношенні Вронський був гарячим прихильником католицизму, хоча визнавав, що всі догмати, будучи лише гіпотезами, мають тимчасову силу і будуть змінені абсолютними істинами.

Наукові досягнення Математичні роботи Вронського відзначені широтою охоплення матеріалу і спільністю постановки задач. Лагранж був тієї думки, що теорії Вронського можуть зробити переворот у науці. Але хвороблива гордість Вронського, його схильність до містицизму і, нарешті, складність позначень, використаних в його творах, привели до того, що його праці залишилися непоміченими сучасниками. Уже після смерті Вронського дослідники його праць у другій половині XIX століття виявили, що йому належить авторство значної кількості методів і деяких тверджень, які на той час були заново відкриті іншими математиками. Незважаючи на це, ім'я Вронського присутнє в сучасних курсах математичного аналізу через введений ним вперше в 1812 році функціонального визначника (так званий вронськіан).

Твори «Introduction à la philosophie des mathématiques» (1811) «Résolution générale des équations de tous les degrés» (1812) «Philosophie de l’infini» (1814) «Canon des logarithmes» (1829; русский перевод, 1845) «Messianisme» (1831) «Instruction pour l’anneau arithmétique» (1833) «Métapolitique» (1840) «Prolégomènes du messianisme ou le destin de la France, de l’Allemagne et de la Russie» (1843) «Adresse aux nations slaves» (1847) «Adresse aux nations civilisées» (1848) «Cent pages décisives» (1849) «Épître à S. M. l’Empereur de Russie» (1851) «Philosophie absolue de l’histoire» (1852)

Література

БСЭ