Ра́нко О́стоїч () — хорватський політик, правник, колишній заступник прем'єр-міністра та міністр внутрішніх справ Республіки Хорватії.

Освіта і досвід роботи Свою першу вищу освіту Остоїч здобув у рідному місті, закінчивши в 1988 році юридичний факультет Сплітського університету. Також здобував освіту в Норвегії і Сполучених Штатах. У біографії, оприлюдненій два роки тому з приводу висунення його кандидатури на посаду голови міста Спліт, Остоїч заявив, що почав працювати ще в школі, здебільшого чорноробом, та що його перша серйозна робота була на сплітському яхтовому причалі, де він у 1988 році працював продавцем. Після повернення з фронту Ранко відкрив невеличку крамницю, але в 1995-му, як він каже, в нього вкрали три тонни тріски, і торговельну точку довелося закрити. Деякий час він був безробітним, а потім як співробітник Червоного Хреста виїхав у Книн.

Політична діяльність З 1990 по 1992 рік Остоїч був депутатом Сплітської міської ради. У 1996–1997 роках працював у складі Міжнародного Червоного Хреста в районі Книна, а в 1997–2000 роках працював у виконавчій владі Спліта завідувачем відділу управління ресурсами міста. Після того вступає на посаду начальника міського управління поліції Спліта, а в 2001 році призначається начальником Головного управління поліції Хорватії. Цю посаду обіймає по січень 2004 року. Починаючи з 2005 року до початку серпня 2007 року був членом правління газети Slobodna Dalmacija, а потім директором з інвестицій і будівництва комплексу цього щоденного періодичного видання у селі Дугополє за 15 км від Спліта.

У 6-му скликанні парламенту Хорватії (2007–2011 рр.) був депутатом від СДП, до якої вступив у 1990 році. Був головою комітету з внутрішньої політики та національної безпеки , членом трьох комітетів: з питань законодавства, ветеранів війни та міжпарламентського співробітництва, а також парламентської делегації до Асамблеї Західноєвропейського союзу. На ХІ з'їзді СДП у травні 2008 року його було обрано членом Президії партії.

У 2008 році Остоїч входив до складу делегації СДП, яка відвідала місце Бляйбурзької трагедії.

Особисте життя Був добровольцем під час Вітчизняної війни 1991–1995 рр., володар пам'ятної медалі. Багаторічний член Хорватської асоціації скаутів, займається водним поло і лижами. Говорить англійською і норвезькою мовами. Одружений, його дружина Ана — професор математики. Має двох синів Бруно і Ловро.

Примітки

Посилання

Офіційний сайт уряду РХ