Блосфелдія, БлосфельдіяС. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (Blossfeldia) — монотипний рід сукулентних рослин з родини кактусових.
Розповсюдження
Ареал: Аргентина (Катамарка, Сальта, Жужуй) і Болівія (Кочабамба, Чукісака (департамент) і Тариха). Ростуть у вигляді щільно спресованих груп в глибоких скельних тріщинах і гірських уступах на висоті до від 1 200 до 3 600 м над рівнем моря.
Історія
Вперше описаний Еріхом Вердерманом () в 1937 році на основі типового представника — Blossfeldia liliputana, знайденого в 1936 році мандрівником, збирачем кактусів і співвласником кактусної фірми в США Гаррі Блоссфельдом (). На честь нього кактус отримав й родове ім'я. Не так давно вважалося, що рід включає 9 видів. Тепер всі вони зведені в єдиний вид — Blossfeldia liliputana, назва якого натякає на мініатюрні розміри рослини. Розірваність ареалу приводить до того, що у популяціях, віддалених одна від одної, проявляються ознаки мінливості виду, що спричиняє намагання поповнити рід новими видами, що є приводом для дискусій серед таксономістів.
Опис
Блосфельдія — найменший представник родини кактусових. Стебла кулясті, трохи приплюснуті, сіро-зеленого або блискучо-зеленого кольору, розмір не перевищує 1-2 см в діаметрі. Ні ребер, ні колючок не має. Ареоли опушені в основному тільки на верхівці стебла і розташовуються по спіралі. Бічні пагони утворюються під епідермісом, але з'являються не відразу, а після того як добре розвинеться коренева система, довжина якої в 10 разів перевищує надземну частину. Квітки численні, маленькі, кремово-білі з короткою і голою квітковою трубкою, близько 0,7 см в діаметрі, відкриваються в кінці зими — початку весни. Період цвітіння триває більше місяця і може повторитися в набагато меншому обсязі восени.
Плоди жовтувато-зелені, кулясті, 0,2-0,8 см в діаметрі, з короткими світлими колючками.
Насіння пилоподібне, світло-коричневе, утворюються без перехресного запилення. Насіннєва шкаралупка дуже схожа на насінну шкаралупу Фрайлеї, що може вказувати на віддалену спорідненість.
Утримання в культурі
Рослини на власному корінні поливають дуже обережно і захищають від прямого сонячного проміння. Взимку утримують при температурі близько 12 °C майже сухими. Склад землесуміші: листовий перегній — 20 %, дернова земля — 40 %, великозернистий пісок, гравійна і цегляна крихта — 40 %. pH — близько 5,8. Найдрібніші сіянці важко піддаються вирощуванню, тому їх, як правило, прищеплюють на перескіопсиси з подальшим перещепленням на молоді гілоцереуси або трихоцереуси.
Див. також
Систематика кактусових
Примітки
Джерела
Український сайт про кактуси та кактусистів Cactus.by
Література
Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 Leuenberger, B. E. & Eggli, U. 1998. Notes on the genus Blossfeldia (Cactaceae) in Argentina. Haseltonia 6:2-13. Haage W. — Kakteen von A bis Z. Leipzig. l979
Посилання
http://www.tropicos.org/Name/5100109 Блосфельдія на сайті «Desert-tropicals» Блосфельдія на сайті «Cactiguide» http://www.tropicos.org/Name/5100109?projectid=13 , Блосфельдія на сайті Московського клубу любителів кактусів