Ва́льтер Гро́піусАКАДЕМІЯ М ИСТЕЦТВ УКРАЇНИ І НСТИТУТ П РОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА. ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ.pdfСОЦІАЛІСТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ І ТОТАЛІТАРИЗМ. ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА.pdf (; 18 травня 1883, Берлін — 5 липня 1969, Бостон) — німецький архітектор, засновник стилю «Баугауз».

Ранній період Народився в Берліні в сім'ї архітекторів. Брат його діда — відомий архітектор Мартін Гропіус. Його батько — Вальтер Гропіус — був таємним радником з питань будівництва в Німецькій імперії.

У 1903 році вступає вчитися на архітектора в Мюнхені, а пізніше продовжує навчання в Берліні.

1907 року Гропіус розпочав працювати в майстерні Петера Беренса, де разом з ним працювали такі відомі архітектори, як Людвіг Міс ван дер Рое і Ле Корбюзьє.

У 1910 році, після трьох років роботи з Беренсом, Гропіус починає самостійну роботу як дизайнер і архітектор. Як дизайнер він проєктує внутрішнє обладнання, шпалери, серійні меблі, автокузовови й тепловози. Його першою значною архітектурної роботою став будинок взуттєвої фабрики «Фагус» — «Fagus-Werke» в місті Альфельд-на-Лайне. Цю фабрику він проєктував разом з Адольфом Майєром. Фабричну будівлю вважають відправною точкою в його подальшій діяльності з розвитку архітектури зі скла і сталі, пізніше названої «архітектурою модернізму», а в 1920-ті роки об'єднується під загальними поняттями «Нове будівництво» () та «Нова речевість» ().

Для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств (), що проходила в 1914 році в Кельні, Гропіус з Майєром разом будують «Зразкову фабрику» (), яка пізніше також мала значний вплив на сучасну архітектуру. Особливістю цієї будівлі є круглі засклені вежі сходів, які в 1920-их роках і пізніше стали популярним художнім елементом у Еріха Мендельзона в його універсальних магазинах.

Довгі роки Гропіуса пов'язували дружні відносини з Феліксом Ауербахом, професором фізики в Єнському університеті, де він спроєктував і побудував для подружжя Ауербах житловий будинок.

Перша Світова війна перервала кар'єру Гропіуса. Призваний негайно як резервіст Гропіус воював на Західному фронті у званні старшини, був поранений і ледь не загинув.

Баугауз

Після Першої світової війни Гропіус стає засновником «Баугаузу». Школа Баугауз була створена у Веймарі у 1919 році внаслідок об'єднання Саксонсько-Веймарської Вищої школи образотворчих мистецтв і заснованої Анрі Ван де Вельде Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Будучи ініціатором створення нового навчального закладу, А. Ван де Вельде пропонує на посаду керівника кандидатуру молодого берлінського архітектора Вальтера Гропіуса. Гропіус обіймає посаду директора спочатку у Веймарі (до 1926 р.) і після цього в Дессау. 1928 року він передає пост швейцарському містобудівнику Майєру, який був відправлений у відставку з політичних причин у 1930 році. Людвіг Міс ван дер Рое керував Баугаузом аж до його закриття у 1932 році.

З 1926 році Гропіус інтенсивно займається масовим житловим будівництвом, рішенням містобудівних і соціальних проблем, виступає за раціоналізацію будівництва. Він виконує численні проєкти житлових будинків: селище Дессау-Тертен (1926—1931), район Даммершток у Карлсруе (1928—1929), житловий квартал у берлінському районі Сіменсштадт (1929—1930) та проєкт «Берегова забудова озера Ванзеє» в Берліні (1930—1931).

Американський період У 1934 році після нападів націонал-соціалістів на Баугауз, які називали його «церквою марксизму», Гропіус емігрує до Англії, а в 1937 році переїжджає до Кембриджа в США, де працює професором архітектури у вищій школі дизайну Гарвардського університету.

У 1946 році Гропіус заснував групу «The Architects Collaborative, Inc.» (TAC). Результатом роботи цієї групи став Освітній центр Гарвардського університету в Кембриджі () (1949—1950). Серед гарвардських учнів Гропіуса — плідний Йєо Мінь Пій.

В останні роки життя Гропіус повертається в Берлін, де проєктує дев'ятиповерховий житловий квартал у районі Ганзи у 1957 році в рамках будівельної виставки «Інтербау» (). Увігнутий південний фасад і відкритий перший поверх вважається типовим прикладом так званого пізнього модерну. У цьому будинку відбуваються найпрестижніші виставки Берліну. У 1963 році Гропіус удостоюється звання почесного доктора Вільного університету Берліну.

Помер 5 липня 1969 року в Бостоні, США.

Роботи +РоботаЗображенняРозташуванняРікЗавод «Фагус»(спільно з Адольфом Меєром)Альфельд, Німеччина1910-1911, 1924—1925Оформлення павільйону німецького Веркбунду на Всесвітній виставці в Гентізолота медаль виставкиГент, Бельгія1913Проєкт виставкового приміщення Об'єднаних майстерень з образотворчого та прикладного мистецтваБерлін, Німеччина1913Проєкти оформлення спальних залізничних вагонів нового типу, випущених на заводах Кенігсберга, і легкових автомобілів для автомобільної фірми в Кельні1913 Проєкти житлових і фабричних будівель у Віттенберзі, Франкфурті-на-Майні, Позені, Відні, Берліні та Померанії (усі у співавторстві з А. Меєром) 1913Адміністративно-фабричний корпус і машинна зала «Зразкової фабрики» для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств в Кельні (у співавторстві з А. Меєром) 1914Фабричні, торговельні та громадські споруди в Померанії 1914Будинок Баумфельда в Берліні (проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баухауса) 1919 Проєкт пам'ятника жертвам березневого повстання у Ваймарі Веймар, Німеччина 1921Конкурсний проєкт будівлі взуттєвої фабрики в Ерфурті (у співавторстві з А. Меєром, друга премія) 1921Корпус заводу сільськогосподарської техніки «Gebr. Kappe & Co.», Альфельд 1922–1924Житловий будинок професора доктора Фелікса Ауербаха, Єна 1924Будинок муніципального театру в Єні, ряд житлових будинків в Єні, Тюрінгії, Берліні, Альфельді 1923–1924Проєкт будівлі редакції «Чикаго трибюн» (у співавторстві з А. Меєром)1923–1924Будинок Баугаузупроєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями БаугаузуДессау1925–1926Викладацький корпус («Дім майстрів» — «Meisterhäuser») Баугаузу в Дессау 1925–1926Оформлення виставки німецького Веркбунду в Стокгольмі 1926Житлове селище Тертен (Törten) в Дессау 1926–1928Проєкт будівлі «Тотального театру» для Берліна відповідно до ідей Е. Пискатора 1927Дві будівлі в виставковому житловому селищі «Вайсенгоф» в Штутгарті 1927Будинок Терези Цукеркандл (Therese Zuckerkandl), Єна 1927–1929Врегулювання житлової забудови в районі Даммерсток в Карлсруе 1928–1929Проєктування рядової забудови житловими будинками в районі Сіменсштадт під Берліном 1929–1930Оформлення павільйону німецького Веркбунду в Парижі 1929–1930Проєкт оформлення легкового автомобіля «Адлер» 1929–1930Конкурсні проєкти будівель театру для Харкова та Палацу Рад для Москви 1930Приватна архітектурна практика в Лондоні (у співавторстві з М.Фраєм) 1934–1937Будинок Гропіуса ()Лінкольн, Массачусетс, США1937Packaged House System (у співавторстві з Конрадом Ваксманом) у Лінкольні, Массачусетс 1941–1943Корпус для аспірантів в Гарвардському університеті (у співавторстві з Брауном, Лайфордом і Фробесом) 1948–1950Ряд проєктів меблів для австрійської фірми «Тоне» 1950Проєкти будинків «Бостон-центру» в Бостоні і офісу МакКормік в Чикаго 1953Житловий будинок Stichweh у Ганновері 1952–1953Проєкти будівель початкових шкіл для штату Массачусетс 1954–19599-и поверховий житловий будинок для виставки «Інтербау» в Західному Берліні (спільно з «ТАС» і В. Ебертом)Проєктування і будівництво комплексу Багдадського університету (спільно з «ТАС» і Р. Макмілланом) 1957Хмарочос Pan-Am на Мангеттені 1957/59Планування «містечка Гропіуса» в тодішньомук Західному Берліні з 1960 (пізніше змінено)Будівля посольства США в ГреціїАфіни, Греція1956–1961Проєкт будівлі «Моніка» на пл. Пікаділлі в Лондоні 1961Фабрика порцеляни Rosenthal у Ротбюль 1965 в СельбеСкляний Собор (офіційно: Thomas Glaswerk) 1968 в Амберг

Примітки

Посилання Національний музей імені Андрея Шептицького. Виставка Інституту зв'язків з закордону (ifa). Баугауз: фотографії. 13 березня — 15 квітня 2007 року. Мистецтво Баугаузу в Бухенвальді Нові стилі в архітектурі Леся Юрченко. «Баугауз»: «ікони модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 .

Література The New Architecture and the Bauhaus, Walter Gropius, 1935. The Scope of Total Architecture, Walter Gropius, 1956. From Bauhaus to Our House, Tom Wolfe, 1981. The Walter Gropius Archive, Routledge (publisher), 1990–1991.