Іран адміністративно поділяється на провінції ( — остан). На чолі кожного остану стоїть генерал-губернатор ( — остандар). За часів монархії остандарів призначав шах, нині їх призначає Міністерство внутрішніх справ і затверджує президент.
Остани є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня, вони в свою чергу діляться на 324 шагрестани (). Наступним рівнем територіального поділу є бахши (), таких одиниць налічується більше як 740. Бахши діляться на дегестани.
Зміни в адміністративному поділі 1950–2010
До 1950 року країна була розділена на 12 останів. У 1950-1960-х роках їх було 10. До середини 1970-х їх стало 23.
У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 році Центральний остан був розділений на Тегеран та Марказі.
У 1990 остан Бахтаран був перейменований в Керманшах.
У 1993 з остану Східний Азербайджан був виділений остан Ардебіль.
У 1995 з остану Тегеран був виділений остан Кум.
У 1996 із Зенджану був виділений остан Казвін.
У 1997 з Мазендерану був виділений остан Ґолестан.
У 2004 найбільший остан Хорасан був розділений на три остани — Північний Хорасан, Хорасан-Резаві та Південний Хорасан. Невелика територія, що залишилася, була приєднана до остану Єзд.
23 червня 2010 року зі складу остану Тегеран виділений новий остан Альборз із центром у Кереджі.
Зараз розглядаються проєкти створення нових останів: Талиш (з Ґіляну і Ардебілю), Тебес (з Єзду), Середній Азербайджан (із Західного і Східного Азербайджану), Ердестан (з Ісфагану), поділу остану Систан і Белуджистан на остан Сістан і остан Белуджистан, Фарсу на Західний і Східний Фарс, а також створення столичного округу з Тегерана і інші проєкти.
Список останів
№ Назва остану Центр Населення, тис. ос.Provinces of Iran Площа, км² Густота нас., ос./км² Шагрестани 01 Тегеран Тегеран 13413,3 18814 712,9 13 02 Кум Кум 1041,7 11526 90,4 1 03 Марказі Ерак 1349,6 29130 51,6 10 04 Казвін Казвін 1143,2 15549 73,5 5 05 Ґілян Решт 2405,9 14042 171,3 16 06 Ардебіль Ардебіль 1225,3 17800 68,8 9 07 Зенджан Зенджан 964,6 21773 44,3 7 08 Східний Азербайджан Тебриз 3603,5 45650 78,9 19 09 Західний Азербайджан Урмія 2873,5 37437 76,8 14 10 Курдистан Сенендедж 1439,5 29137 49,4 9 11 Хамадан Хамадан 1703,3 19368 87,9 8 12 Керманшах Керманшах 1879,4 24998 75,2 13 13 Ілам Ілам 545,8 20133 27,1 7 14 Лурестан Хорремабад 1716,5 28294 60,7 9 15 Хузестан Ахваз 4275,0 64055 66,7 18 16 Чегармехаль і Бахтиарія Шехре-Корд 857,9 16332 52,5 6 17 Кохґілує і Боєрахмед Ясудж 634,3 15504 40,9 5 18 Бушир Бушир 886,3 22743 39,0 9 19 Фарс Шираз 4337,9 122608 35,4 23 20 Хормозґан Бендер-Аббас 1404,7 70669 19,9 11 21 Систан і Белуджистан Захедан 2406,7 181785 13,2 8 22 Керман Керман 2652,4 180836 14,7 14 23 Єзд Єзд 990,8 129285 7,7 10 24 Ісфаган Ісфаган 4559,3 107029 42,6 21 25 Семнан Семнан 589,7 97491 6,0 4 26 Мазендеран Сарі 2920,7 23701 123,2 15 27 Ґолестан Ґорґан 1617,0 20195 80,1 11 28 Північний Хорасан Боджнурд 811,6 28434 28,5 6 29 Хорасан-Резаві Мешхед 5593,1 144681 38,7 19 30 Південний Хорасан Бірджанд 636,4 69555 9,1 4 31 Альборз Кередж 1375,4 5 833 236 4 Всього 70 495 7821 628 55443,29324
Примітки
Див. також Державний лад Ірану