Марія Андріївна Вальо (16 червня 1925, Борислав — 1 червня 2011, Львів) — український бібліограф, бібліографознавець, книгознавець, літературознавець, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
Біографія Народилася 16 червня 1925 року у місті Бориславі (нині Львівської області). У 1938—1944 роках навчалася в українській приватній гімназії освітньо-виховного товариства «Рідна школа» у Дрогобичі (закінчення середньої освіти: десятий клас середньої школи № 1 в Бориславі).
1945 року вступила на український відділ філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила у 1951 році. У 1951 році, за рекомендацією академіка М. С. Возняка, прийнята молодшим науковим співробітником у відділ української літератури Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (тепер — Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України). 1962 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Життя і творчість Ірини Вільде». Від 1963 року на посаді старшого наукового співробітника вищезазначеного інституту. 1972 року після провокативної ліквідації відділу української літератури була скерована на роботу у відділ наукової бібліографії Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (тепер — Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника), де працювала до березня 2011 року. Від 1992 року дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка у Львові (комісія бібліографії та книгознавства, славістична комісія).
Померла 1 червня 2011 року у Львові та була похована на Сихівському цвинтарі. В березні 2025 року перепохована разом з чоловіком Василем Панасюком на Личаківському цвинтарі (поле № 80).
Наукова діяльність Сфера наукових інтересів: історія української літератури (зокрема, розвиток літературно-наукової думки в Україні кінця XVIII — другої половини XIX століття, української літератури і науки в Західній Україні), історія українського театру, історія бібліографії, славістика.
М. Вальо — автор багатьох енциклопедичних гасел (Енциклопедія історії України, Енциклопедія сучасної України, Українська літературна енциклопедія, енциклопедичний довідник «Українська журналістика в іменах» та ін.) про діячів науки та культури, бібліографів, літераторів.
Протягом багатьох років займалася дослідженням літературної спадщини Ірини Вільде: опублікувала літературно-критичний нарис «Ірина Вільде» (Київ, 1962), уклала бібліографічну персоналію письменниці (у співавторстві з Є. М. Лазебою, Львів, 1972), опублікувала низку статей про І. Вільде як лауреата Шевченківської премії, у співавторстві підготувала сценарій вистави за романом «Сестри Річинські», уклала збірник «Ірина Вільде: незбагненне серце» (Львів, 1990). До кінця життя працювала над укладанням повної біобібліографічної персоналії І. Вільде та збірником спогадів і листування письменниці (у співавторстві з М. Мовною), який не встигла закінчити. Книга вийшла друком 2020 року як спільна праця М. Мовної та М. Вальо.
Укладач численних біобібліографічних персоналій українських вчених-бібліографів, книгознавців, письменників: «Ірина Вільде» (у співавт. з Є. М. Лазебою. — Львів, 1972); «Лукія Лук'янівна Гумецька: до 80-річчя від дня народження» (у співавт. з Г. В. Войтів. — Львів, 1981); «Ярослав Галан (1902–1982): (до 80-річчя від дня народження)» (Львів, 1982); «Марія Миколаївна Мольнар-Мундяк (1928–1958) (до IX Міжнар. конгр. славістів в Києві)» (Львів, 1983) «Григорій Антонович Нудьга: (до 75-ліття від дня народження)» (у співавт. з О. Д. Кізликом. — Львів, 1987); «Степан Васильович Щурат: (до 80-річчя від дня народження)» (Львів, 1988); «Дмитро Павличко: у 2 ч.» (М. Вальо — керівник кол. і уклад. — Львів, 1989). Автор своєрідного жанру бібліографічного дослідження, в якому до біобібліографічної персоналії додано архівні матеріали — листи, спогади. Таке поєднання розширює рамки бібліографії як вузько прикладної науки, надаючи їй статусу просопографічного дослідження. Уперше цей метод застосувала у виданні: «Марія Деркач (1896–1972). Бібліографічний покажчик. Спогади. Розвідки. Листи» (Львів, 1999). Прикладом такого жанру є власна біобібліографічна персоналія (упоряд. Т. Кульчицька, 2001), яку М. Вальо доповнила спогадами «Мої учителі», та збірник «Зеновія Франко (1926–1991): Статті. Спогади. Матеріали» (Львів, 2003).
Окремим аспектом наукових зацікавлень вченої стало дослідження славістичної бібліографії під кутом зору відображення в ній літературної україніки. У цьому руслі М. Вальо опублікувала монографію «Відображення в радянській бібліографії зв'язків української літератури з літературами братніх народів СРСР» (1981), бібліографічний покажчик «Матеріали до бібліографії бібліографій зв'язків української літератури з літературами зарубіжних слов'ян» (1983), бібліографічний покажчик перекладів польської літератури українською мовою і критичних праць про неї в Україні за 1800–1980 рр. (складова частина п'ятитомної праці «Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті» (т. 4, 1991), цінну розвідку «Концепції і проблеми слов'янської і славістичної бібліографії» (1999) та ін. Дослідниця історії українського книгознавства та бібліографії, автор статей та досліджень про українських бібліографів: Ю. Меженка, І. Калиновича, Л. Ільницьку, В. Полєка, М. Деркач, а також про книгознавчу діяльність М. Возняка, видавничу діяльність Українського педагогічного товариства «Рідна Школа» за 1881–1939 рр., про діяча української видавничої справи Я. Оренштайна. Вперше в історії української бібліографії підготувала і упорядкувала капітальне видання з передмовою, коментарями та примітками «Іван Франко. Бібліографічна спадщина: зб. вибр. праць і матеріалів» (Львів, 2008).
Автор публікацій з історії бібліотекознавства, зокрема, співавтор колективної праці «Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР: історичний нарис» (Львів, 1989), розвідки «Діяльність відділу наукової бібліографії, 1963–2010 рр.» (2010) та ін.
Автор низки публікацій історико-краєзнавчого характеру. Так, у збірнику «Подорожі в українські Карпати» були опубліковані цінні зразки подорожніх нарисів XIX — початку XX століть. Цінним внеском у розвиток історичного краєзнавства стали публікації про маловідомого в Україні мандрівника французького походження, професора львівського університету Б. Гакета, зініційовані вченою. Це, зокрема, зб. «Бальтазар Гакет і Україна» (Львів, 1997), публікацією якого авторка повернула в культурний обіг унікальну чотиритомну працю Б. Гакета — опис його подорожей в Карпати (1788–1795) та на південь України (1797). Для цього видання вчена уклала бібліографію праць Б. Гакета та літератури про нього. Вагомим є також упорядкований нею (спільно з М. Крілем) збірник «Бальтазар Гакет — дослідник Південно-Східної і Центральної Європи» (Львів, 2000).
Бібліографічні покажчики, збірники Ірина Вільде: бібліогр. покажчик / у співавт. з Є. М. Лазебою. — Львів, 1972. — 66 с. Антифашистский конгресс работников культуры во Львове 1936 года : библиогр. указ. / в соавт.с Е. М. Лазебой и др. — Львов, 1978. — 62 с. Лукія Лук'янівна Гумецька: бібліогр. покажчик: до 80-річчя від дня народження / у співавт. з Г. В. Войтів. — Львів, 1981. — 47 с. Ярослав Галан (1902–1982): бібліогр. покажчик: до 80-річчя від дня народження. — Львів, 1982. — 354 с. Марія Миколаївна Мольнар-Мундяк (1928–1958): бібліографічний покажчик (до IX Міжнародного конгресу славістів в Києві). — Львів, 1983. — 28 с. Матеріали до бібліографії бібліографій зв'язків української літератури з літературою зарубіжних слов'ян. — (До IX Міжнародного конгресу славістів). — Львів, 1983. — 27 с. Григорій Антонович Нудьга: бібліогр. покажчик: до 75-ліття від дня народження / у співавт. З О. Д. Кізликом. — Львів, 1987. — 67 с. Степан Васильович Щурат: бібліогр.покажчик: до 80-річчя від дня народження. — Львів, 1988. — 40 с.; Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР: іст. нарис. / серед авт. колективу М. А. Вальо. — Львів, 1989. — 203 с. Дмитро Павличко: Бібліогр. покажчик у 2 ч. / М. Вальо — керівник кол. і уклад. -Львів, 1989. — Ч.1. — 324 с.; Ч. ІІ. — С. 327–547. Польська література // Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті. — Т.4. Література країн Центральної і Південно-Східної Європи на Україні: матеріали до бібліографії (початок XIX — 1980 рр.). — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 133—269 (М. Вальо — співредактор тому). Бальтазар Гакет і Україна: статті і матеріали / автор-упорядн. М. А. Вальо. — Львів, 1997. — 151 с. Матеріали до вивчення життя і наукової діяльності Б. Гакета: Автобіографія вченого; Листи до барона Карла Еренберга фон Молля; Бібліографія праць Б. Гакета; Література про Б. Гакета. — Львів, 1997. — 151 с. Марія Деркач (1896–1972): Бібліогр. покажчик. Спогади. Розвідки. Листи. / автор-упорядн. М. А. Вальо. — Львів, 1999. — 271 с.; Листи Юрія Меженка до львів'ян / автор-упорядн. М. А. Вальо. — Львів, 2000. — 185 с. Зеновія Франко (1926–1991): Статті. Спогади. Матеріали / упоряд. і наук. ред. М. А. Вальо. — Львів, 2003. — 368 с. Іван Франко: бібліографічна спадщина: збірн. вибр. праць і матеріалів / упоряд., передм., прим. М. А. Вальо; наук. ред. М. Ф. Нечиталюк; ЛНБ України ім. В. Стефаника. — Львів, 2008. — 730 с. Мовна М., Вальо М. Ірина Вільде (1907-1982): біобібліографічний покажчик / наук. ред. Л. Сніцарчук. — Львів, 2020. — 624 с.
Вибрані праці з бібліографознавства і книгознавства Товарищество имени Шевченко (Наукове товариство ім. Шевченка, НТШ) // Советская историческая энциклопедия. — Т.14. — 1975. — С. 265. Видання Академії наук СРСР у фондах бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР // Книга і знання : темат. зб. наук. праць. — Львів, 1974. — С. 142—158. Відображення в радянській бібліографії зв'язків української літератури з літературами народів СРСР / АН УРСР; ЛНБ ім. В. Стефаника. — К.: Наук. думка, 1981. — 125 с. Научно-исследовательская деятельность Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника АН УССР (1940–1982) // Из истории академических библиотек : сб. науч. трудов. — Москва, 1983. — С. 73—104. Библиографические источники по изучению латышско-украинских литературных связей // 400 лет книжного дела в Латвии. — Рига, 1988. — С. 80—82. Іван Франко в бібліографії зарубіжних слов'ян // Іван Франко і світова культура: мат. Міжнар. симпозіуму ЮНЕСКО. — Київ: Наукова думка, 1990. — Кн. 1. — С. 385—387. Внесок ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР у бібліографознавство і книгознавство УРСР // Бібліотека — скарбниця духовності: міжнар. наук. конф. до 50-річчя ЛНБ ім. В. Стефаника. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 16—32. Л. Захер-Мазох і Україна // Літературний Львів. — 1993. — IV. — № 5. Бібліографія зв'язків української літератури з літературами західних і південних слов'ян // III Міжнародний конгрес україністів. — Харків, Київ, 1996. — С. 207—215. Видавнича діяльність Якова Оренштайна в контексті української культури: передмова // Яків Оренштайн — феномен укр. видавничої справи: каталог виставки (до 120-річчя від дня народження). — Львів, 1998. — С. 6—13, 17—24. — укр. та нім. мовами; пер. нім. А. Вольдан; До питання про банки даних з українознавства / Марія Вальо, Луїза Ільницька // ПРОΣФΩNEMA: іст. та філол. розвідки, присвячені 60-річчю акад. Ярослава Ісаєвича. — Львів, 1998. — С. 139—143. Ільницька Луїза Іванівна // Українська журналістика в іменах; за ред. М. М. Романюка. — Львів,1999. — Вип. 6. — С. 113—118. Ільницький Микола Миколайович // Українська журналістика в іменах; за ред. М. М. Романюка. — Львів,1999. — Вип. 6. — С. 118—124. Концепції і проблеми слов'янської бібліографії [Доповідь на XVI бібліотекозн. конф. в Іллінойському ЦНТІ, Урбана-Шампейн (США) // Вісник Книжкової палати України. — 1999. — № 6. — С. 4—7; Записки НТШ. Archiwum Władysława Tadeusza Wisłockiego w zbiorach Lwowskiej Biblioteki Narodowej im. W. Stefanyka NAN Ukrainy // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. — Olsztyn, 1999. — nr 1 (223). — S. 117–121.