Адольф Шишко-Богуш (, 1 вересня 1883, Нарва — 1 жовтня 1948, Краків) — польський архітектор, теоретик архітектури, реставратор, педагог.
Біографія Народився 1883 року в місті Нарва (Естонія) в родині Полікарпа Шишко-Богуша, інженера залізниць і Марцеліни з Жонсьніцьких, архітектора. 1894 року вступив до класичної гімназії в Таллінні. 1902 року закінчив X класичну гімназію в Санкт-Петербурзі із золотою медаллю. Того ж року вступив на архітектурний факультет Петербурзької академії мистецтв, який 1909 року закінчив із відзнакою. Отримав стипендію, завдяки якій протягом 1909—1910 років навчався у Відні, Празі і Берліні.
1910 року оселився у Кракові. 1912 року отримав право на самостійне проєктування і ведення будівельних робіт. Того ж року заснував у Кракові приватне проєктне бюро. Тоді ж обраний доцентом у Краківській академії мистецтв. Займав посаду секретаря Комісії історії мистецтва Академії знань.Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 72-73, 423. — ISBN 83-88372-29-7. В середині 1912 року переїхав до Львова, де у Політехніці заснував і очолив кафедру сучасної архітектури (номінований 31 січня 1913).Lewicki J. Między tradycją… — S. 423. Ще того ж року її перейменовано на кафедру архітектури, але залишено «надзвичайний» статус. Як елемент навчального процесу використовував т. зв. «семінари» з проєктування. У 1913—1914 навчальному році проєкт студента Мечислава Жепецького, виконаний у рамках семінару, здобув перше місце на конкурсі недорогих будинків для Антоколя у Вільно.Lewicki J. Między tradycją… — S. 405—406.
1915 року вступив до I бригади Легіонів, пізніше переведений до VI полку піхоти Легіонів. 1916 року повернувся до Львівської політехніки, пізніше очолив реставраційні роботи замку на Вавелі. Виявив залишки дороманської каплиці, яка стала предметом дисертації. 1919 року у Львівській політехніці здобув ступінь доктора технічних наук. Від 1920 професор Ягеллонського університету, одночасно керівник кафедри старовинної архітектури у Краківській академії мистецтв, де протягом 1924—1929 років був ректором. Від 1932 року керівник кафедри монументального проєктування відділу архітектури Варшавської політехніки. У часи Другої світової війни працював креслярем у приватному німецькому бюро, яке провадило роботи на Вавелі. Член Таємного вавельського комітету. 1945 року один із творців кафедри архітектури Гірничої академії у Кракові та її перший декан.
Від 1912 року входив до Політехнічного товариства у Львові.Lewicki J. Między tradycją… — S. 423—424. Член краківського Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року обраний до правління товариства.Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38. Член спілки архітекторів Краківського воєводства. Двічі, у 1929 і 1933 роках був обраний її головою.Nowy Zarząd Związku Architektow Województwa Krakowskiego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 92; Glegota P. Oblicza wolności: wolny zawód architekta. Szkic o genezie organizacji architektów i ich historii na ziemiach polskich do 1939 roku // Zawód: Architekt. — 2013. — 2 (32). — S. 28. Займався організацією архітектурної виставки 1912 року у Кракові. Входив до виконавчого комітету виставки.Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87.
Відзначений Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі (29 грудня 1921)Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 22., Командорським хрестом того ж ордену (1928), Хрестом за заслуги (1931), за заслуги у царині мистецтва Командорським хрестом із зіркою (1938).Monitor Polski. — 1938. — № 258. — S. 1. Був членом журі конкурсу проєктів вілли для виставки в Римі (1910)Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5., будинку товариства «Сокіл IV» на розі вулиці Личаківської і нинішньої Ніжинської у Львові (1914)Lewicki J. Między tradycją… — S. 180., конкурсу проєктів пам'ятника на честь об'єднання польських земель у Гдині (1931)Konkurs na pomnik «Zjednoczenia ziem Polskich» w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 5-6. — S. 196., на будинок управління митниці у Гдині (1934)Varia // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4. — S. 135; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 6. — S. 188., польського павільйону для виставки у Нью-Йорку 1939 року (відбірковий конкурс 1938).Pawilon polski na wystawie w Nowym Jorku // Republika. — 31 marca 1938. — № 89. — S. 11. 1922 року входив до комісії, що відбирала проєкти польського павільйону для міжнародної виставки в Парижі 1924 року.Nauka i sztuka // Słowo Polskie. — 30 czerwca 1922. — № 143. — S. 5; Polska na wystawie międzynarodowej w Paryżu 1924 r. // Architekt. — 1922. — № 3—4. — S. 31. Редактор журналів «Architekt» і «Głos plastyków». Іменем Шишко-Богуша названо вулицю у Кракові, в місцевості Пшегожали.
Роботи Реставрація Collegium Majus (від 1911). «Дім столяра» — павільйон на краківській Виставці архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні 1912 року. Приміщення першого поверху були призначені для майстерень. На другому розміщено помешкання, проєкт інтер'єрів якого виконав Кароль Машковський.K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 527; R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6-7. — S. 64; Architekt. — 1912. — № 8. — S. 82, tabl. 26; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88. Власний будинок у Львові (1913, не віднайдений). Дерев'яна каплиця у селі Наревка, близько 1914. Пізніше втрачена.Majdowski A. Rzymskokatolickie budownictwo kultowe w twórczości projektowej Józefa P. Dziekońskiego (1844-1927) // Nasza Przeszłość: studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce. — Kraków : Wydaw. Instytutu Teologicznego Księży Misjonarzy, 1990. — T. 68. — S. 208. Керівництво реставраційними роботами на Вавелі від 1916 року. Спроєктував зокрема саркофаг Юліуша Словацького, вхід із балдахіном до крипти Юзефа Пілсудського, Гербову браму. Розробив проєкт перетворення Вавеля на пантеон заслужених поляків. Проєкт передбачав розбирання австрійського шпиталю і трасування на терені споруд, знищених австрійцями у 1803-1809 та 1850-х роках. Шишко-Богуш відкидав ідею влаштування у колишньому шпиталі експозицій Національного музею.Szyszko-Bohusz A. Panteon na Wawelu // Architekt. — 1922. — № 3—4. — S. 32—33. Будинок Поштової ощадної каси у Кракові на трикутній ділянці між вулицями Вєлополє, де має № 19-21 і плантами Діетла. Спорудженню передував конкурс ескізів, оголошений 1921 року. Однак результати конкурсу не задовільнили організаторів і проєктування доручено Адольфові Шишко-Богушу. Будинок зведено у 1922—1926 роках. Частина його приміщень були житловими з можливістю подальшої трансформації під офіси для потреб банку. Фасад вирішено у вигляді монументальних коринфських колон, увінчаних гладким аттиком. Колони об'єднують три яруси і повністю оперізують будівлю. Півколони увінчано потужним гладким аттиком. Дім відзначається зручним плануванням і доброю інсоляцією. Однією з особливостей є кругла операційна зала першого поверху (їй відповідають такі ж зали на всіх поверхах). Недоліком є недостатній простір навколо будівлі, бракує віддалених точок для нормального візуального сприйняття.Ekielski W. Kraków po wojnie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 1—2; Kulczyński K., Wierzchowski W. Gmachy P.K.O. i Izby Skarbowej w Krakowie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 5—6, 10—20. Відпочинкова резиденція президента у Віслі. Споруджена на схилі так званого Заднього гроня, на місці давнішої, знищеної 1927 року пожежею. Будівництво, яке тривало від липня 1929 до грудня 1930, провадили Тадеуш Новорита і Казимир Табенський під керівництвом самого Шишко-Богуша. Дизайн інтер'єрів та меблі розроблено спільно з Анджеєм Пронашком. Зовні споруда витримана у дусі функціоналізму і водночас справляла враження невеликого мальовничого замку, завдяки укладу різновеликих основних об'ємів і декоративному ефекту від обшивки з необробленого пісковика.Świerz-Zalewski S. Zameczek w Wiśle // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 5-6. — S. 165—179. Зберігся у перебудованому вигляді. Будинок страхового товариства «Фенікс» у Кракові на розі площі Ринок і вулиці св. Яна, 2. Збудований 1932 року на місці трьох розібраних кам'яниць. Будівництву передував ряд проєктів, зокрема в історично стилізованих формах, не схвалених міською владою. Остаточний вигляд будинку викликав хвилю критики у пресі, зокрема у фаховій, через надмірну висоту та агресивної форми аттик.Jasieński H. Na temat domu «Feniksa» w Krakowie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 10. — S. 327—331; Lewicki J. Między tradycją… — S. 299. Будинок зберігся у перебудованому вигляді — аттик демонтовано. Пошта в Ченстохові (1933). Проєкт детального планування і керівництво спорудженням Фридерика Таданіра.Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 7. — S. 206. Костел святих Петра і Павла в Теребовлі (1935).Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549. В радянські часи перебудований. Санаторій у Жегестові, збудований за конкурсним проєктом.Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 2. — S. 41—43. Реставрація Королівського замку і Лазєнок у Варшаві. Реставрація колегіати у селі Вісліца Свентокшиського воєводства. Реставраційні роботи в Ясній Гурі в Ченстохові. Реставрація монастиря цистерціанців у селі Щижиц Малопольського воєводства. Реставрація костелів Божого Тіла і святої Катерини у Кракові. Житловий будинок на площі Мар'яцькій, 7 у Кракові. Дім ім. Юзефа Пілсудського на вулиці 3 травня, 7 у Кракові. Реконструкція залишків оборонних мурів Кракова. Проєкт меморіальної таблиці загиблим студентам на корпусі Львівського університету. Проєкти одного ректорського ланцюжка і чотитрьох — для деканів університету. Усе 1922 року.Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1921/22. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1932. — S. 33—35. Комплекс прибуткових будинків Поштової ощадної каси на вулиці Зиблікевича, на розі з Лібровщизною у Кракові.Ekielski W. Kraków po… — S. 1—2; Kulczyński K., Wierzchowski W. Gmachy P.K.O… — S. 6—7, 26—30. Проєкт розбудови дому Товариства митців-пластиків у Кракові на площі Святого Духа.Przebudowa «Domu Artystów» w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 1925. — № 31. — S. 622.
Нереалізовані проєкти Конкурсний проєкт синагоги у Харкові (1909). Задум значною мірою базувався на вже існуючій синагозі кінця XVII — початку XVIII ст. у Переворську. Проєкт Шишко-Богуша здобув одну з трьох відзнак конкурсу, на який прислано всього 17 робіт різних авторів.Котляр Е. А. Яков Гевирц и его роль в еврейской архитектуре России начала XX в. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2008. — № 9. — С. 124. — ISSN 993-6400. III місце на конкурсі проєктів житлових будинків для «Великого Кракова» (1912).Lewicki J. Między tradycją… — S. 173. Конкурсний проєкт готелю Palace-Hotel-Bristol у Кракові 1912 року. Не здобув призових місць, але отримав «почесну згадку» журі.Architekt. — 1912. — № 3—4. — Tabl. 10. Конкурсний проєкт будинку Гірничої академії у Кракові (1913). Відзначений журі.Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 149—153, tabl. 29; Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 372.