Пітер Барлоу (; — 1 березня 1862)Encyclopedia Britannica Online: Peter BarlowLance Day and Ian McNeil, Biographical dictionary of the history of technology, Routledge, 1995, page 42. — англійський фізик і математик.
Біографічні дані Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в Королівське військове училище у Вулічі (південно-східний Лондон). На цій посаді Барлоу працював до 1847 року. У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках. Він також провів декілька розслідувань для новоствореної Залізничної інспекції на початку 1840-х років.
Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.
Наукові заслуги
Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»Таблицы Барлоу/ Под. ред. Л. С. Хренова. М.: Наука, 1975. — 376 с.). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, деревини, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».
Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств.
Його основні роботи: «Елементарні дослідження з теорії чисел»An Elementary Investigation of the Theory of Numbers (1811); «Новий математичний і філософський словник» A New Mathematical and Philosophical Dictionary (1814); «Нові математичні таблиці»New Mathematical Tables (1814); «Нарис про магнітне притягання, а також про закони земного та електромагнетизму» (1824).
Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів». Шосте видання (1867) першої з цих робіт було підготовлене синами Барлоу після його смерті і доповнене біографією їх батька.
Також, відомий роботами, присвяченими дослідженню електромагнетизму (колесо Барлоу), розробці конструкцій ахроматичних телескопів (лінза Барлоу).
Див. також Закон Барлоу Формула Барлоу Лінза Барлоу Колесо Барлоу Таблиці Барлоу
Примітки
Джерела
Посилання Обчислення формули Барлоу Біографічна інформація John J. O'Connor; Edmund F. Robertson Peter Barlow у MacTutor History of Mathematics archive.