Лео́н-Батті́ста Альбе́рті — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проєктів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проєктами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвиток архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок.
На широке розповсюдження ідей Альберті зіграли мода на античність в італійському суспільстві, авторитет самого Альберті, використання в творах вульгати (некласичного варіанту латини) і життя в Римі, що був відомим мистецьким центром тогочасної Італії.
Біографія
У вигнанні
Родина походила з Флоренції. Л.-Б. Альберті народився в місті Генуя, бо родину примусили покинути рідне місто з політичних міркувань. Заможність батьків дала змогу отримати добру освіту. Альберті сім років навчався в університеті міста Падуя, де опановував гуманітарні науки, а потім в університеті міста Болонья, де вивчав юридичні дисципліни. Отримав звання доктора права.
Доля подарувала Альберті зустріч з Томмазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томмазо не забуде Альберті, коли знов зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отримав можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.
Закордонні подорожі Після закінчення Болонського університету у 1428, був прийнятий у свиту кардинала Альбергаті. Разом з ним подорожував по Німеччині, Нідерландам, Франції.
У Римі З 1432 прибув у Рим, де став працівником канцелярії папи римського, там служив майже 30 років. Стабільний фінансовий стан дозволив зосередитися на теоретичних проблемах в гуманітарних галузях.
Помер у Римі.
Друковані твори
«Описи міста Рим» «Про переваги і недоліки науковців» «Про юриспруденцію» трактат «Про родину» трактат «Про архітектуру» повчальний твір «Застольні бесіди» математичний твір «Про принципи складання кодів», зараз втрачений тощо. «Про живопис», «Про статую» і особливо «10 книг про будівництво», що є своєрідною архітектурно-будівельною енциклопедією 15 ст.
У своїх наук. роботах Альберті розробив основні теоретичні проблеми стилю Відродження в образотворчому мистецтві і архітектурі.
Серед інших досліджень Альберті, новаторських в своїй області, був трактат з криптографії, De componendis cifris, та перша італійська граматична система.
Твори
Значні архітектурні твори Альберті (проєкти): Палаццо Ручеллаї у Флоренції (1451—56), церкви Сан-Франческо у Ріміні (1446), Санта Марія Новелла у Флоренції (1470), Церква Сан-Себастьяно (Мантуя), базиліка Сант Андреа, Мантуя.
Архітектурні проєкти
Головний фасад церкви Санта Марія Новелла (1456 — 70) Палаццо Руччелаї (1446-51) (обидва у Флоренції) Церква Сан-Себастьяно (Мантуя) Базиліка Сант Андреа у Мантуї Церква Сан-Франческо (1447-68) у Ріміні (план перебудови готичного храму на ренесансний (Храм Малатести)
Див. також Кватроченто Філарете
Примітки
Джерела Альберти Леон Баттиста. Десять книг о зодчестве: В 2т. М., 1935—1937 Мастера искусств об искусстве. Т.2. Эпоха Возрождения/Под ред. А. А. Губера, В. Н. Гращенкова. М., 1966 Ревякина Н.В. Итальянское Возрождение. Гуманизм второй половины XIV-первой половины XV века. Новосибирск, 1975 Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV в)/Под ред. Л. М. Брагиной. М., 1985 История культуры стран Западной Европы в Эпоху Возрождения // Под ред. Л. М. Брагиной. М.: Высшая школа, 2001 Зубов В. П. Архитектурная теория Альберти. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. ISBN 5-89329-450-5. Аникст А. Выдающийся зодчий и теоретик искусства // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 33-35 Маркузон В. Место Альберти в архитектуре раннего Возрождения // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 35-39. , стор. 149
Подальше читанння
Albertiana, Rivista della Société Intérnationale Leon Battista Alberti, Firenze, Olschki, 1998 sgg. Francesco Borsi, Leon Battista Alberti. Das Gesamtwerk. Stuttgart 1982 Peter Eisenman, with Pier Vittorio Aureli, Mario Carpo and Daniel Sherer. Rewriting Alberti. MIT Press, Cambridge, MA/London. 2025 Günther Fischer, Leon Battista Alberti. Sein Leben und seine Architekturtheorie. Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 2012 Fontana-Giusti, Korolija Gordana, "The Cutting Surface: On Perspective as a Section, Its Relationship to Writing, and Its Role in Understanding Space" AA Files No. 40 (Winter 1999), pp. 56–64 London: Architectural Association School of Architecture. Fontana-Giusti, Gordana. "Walling and the city: the effects of walls and walling within the city space", The Journal of Architecture pp 309–45 Volume 16, Issue 3, London & New York: Routledge, 2011. Anthony Grafton, Leon Battista Alberti. Master Builder of the Italian Renaissance. New York 2000
Les Livres de la famille d'Alberti, Sources, sens et influence, sous la direction de Michel Paoli, avec la collaboration d'Elise Leclerc et Sophie Dutheillet de Lamothe, préface de Françoise Choay, Paris, Classiques Garnier, 2013. Robert Tavernor, On Alberti and the Art of Building. New Haven and London: Yale University Press, 1998. . Wright, D.R. Edward, "Alberti's De Pictura: Its Literary Structure and Purpose" , Journal of the Warburg and Courtauld Institutes, Vol. 47, 1984 (1984), pp. 52–71. Caspar Pearson, Leon Battista Alberti: The Chameleon's Eye. Reaktion, London, 2022; Giovanni Ponte, Leon Battista Alberti: Umanista e scrittore, Tilgher, Genova, 1981; Paolo Marolda, Crisi e conflitto in Leon Battista Alberti, Bonacci, Roma, 1988; Roberto Cardini, Mosaici: Il nemico dell'Alberti, Bulzoni, Roma 1990; Rosario Contarino, Leon Battista Alberti moralista, presentazione di Francesco Tateo, S. Sciascia, Caltanissetta 1991; Pierluigi Panza, Leon Battista Alberti: Filosofia e teoria dell'arte, introduzione di Dino Formaggio, Guerini, Milano 1994; Cecil Grayson, Studi su Leon Battista Alberti, a cura di Paola Claut, Olschki, Firenze 1998; Stefano Borsi, Momus, o Del principe: Leon Battista Alberti, i papi, il giubileo, Polistampa, Firenze 1999; Luca Boschetto, Leon Battista Alberti e Firenze: Biografia, storia, letteratura, Olschki, Firenze 2000; Alberto G. Cassani, La fatica del costruire: Tempo e materia nel pensiero di Leon Battista Alberti, Unicopli, Milano 2000; Elisabetta Di Stefano, L'altro sapere: Bello, arte, immagine in Leon Battista Alberti, Centro internazionale studi di estetica, Palermo 2000; Rinaldo Rinaldi, Melancholia Christiana. Studi sulle fonti di Leon Battista Alberti, Firenze, Olschki, 2002; Francesco Furlan, Studia albertiana: Lectures et lecteurs de L.B. Alberti, N. Aragno-J. Vrin, Torino-Parigi 2003; Anthony Grafton, Leon Battista Alberti: Un genio universale, Laterza, Roma-Bari 2003; D. Mazzini, S. Martini. Villa Medici a Fiesole. Leon Battista Alberti e il prototipo di villa rinascimentale, Centro Di, Firenze 2004; Michel Paoli, Leon Battista Alberti 1404–1472, Paris, Editions de l'Imprimeur, 2004, . Anna Siekiera, Bibliografia linguistica albertiana, Firenze, Edizioni Polistampa, 2004 (Edizione Nazionale delle Opere di Leon Battista Alberti, Serie «Strumenti», 2); Francesco P. Fiore: La Roma di Leon Battista Alberti. Umanisti, architetti e artisti alla scoperta dell'antico nella città del Quattrocento, Skira, Milano 2005, ; Leon Battista Alberti architetto, a cura di Giorgio Grassi e Luciano Patetta, testi di Giorgio Grassi et alii, Banca CR, Firenze 2005; Stefano Borsi, Leon Battista Alberti e Napoli, Polistampa, Firenze 2006; Gabriele Morolli, Leon Battista Alberti. Firenze e la Toscana, Maschietto Editore, Firenze, 2006. F. Canali, "Leon Battista Alberti "Camaleonta" e l'idea del Tempio Malatestiano dalla Storiografia al Restauro, in Il Tempio della Meraviglia, a cura di F. Canali, C. Muscolino, Firenze, 2007. Alberti e la cultura del Quattrocento, Atti del Convegno internazionale di Studi, (Firenze, Palazzo Vecchio, Salone dei Dugento, 16-17-18 dicembre 2004), a cura di R. Cardini e M. Regoliosi, Firenze, Edizioni Polistampa, 2007. Massimo Bulgarelli, Leon Battista Alberti, 1404-1472: Architettura e storia, Electa, Milano 2008; S. Borsi, Leon Battista Alberti e Napoli, Firenze, 2011. V. Galati, Il Torrione quattrocentesco di Bitonto dalla committenza di Giovanni Ventimiglia e Marino Curiale; dagli adeguamenti ai dettami del De Re aedificatoria di Leon Battista Alberti alle proposte di Francesco di Giorgio Martini (1450-1495), in Defensive Architecture of the Mediterranean XV to XVIII centuries, a cura di G. Verdiani, Firenze, 2016, vol.III. S. Borsi, Leon Battista, Firenze, 2018.
Посилання
Онлайн-бібліографія Альберті Рукопис Typ 422.2. Альберті, Леон Баттіста, 1404–1472. Ex ludis rerum mathematicarum : рукопис, [14--]. Бібліотека Гоутона, Гарвардський університет. Літературні попередники Палладіо «Учитися від міст-держав? Леон Баттіста Альберті та лондонські заворушення» , Каспар Пірсон, “”Berfrois “”, 26 вересня 2011 року