Тува́ — республіка, яка перебуває в складі Російської Федерації. За свою складну і довгу історію, країна неодноразово змінювала свій адміністративно-територіальний устрій. На сьогодні республіка Тува поділяється на 17 районів (кожуунів) та 2 міста республіканського підпорядкування.
У складі Китаю У середині XVIII століття Тува була частиною Китаю і поділялась на 4 кожууна (хошуна): Тесінгольський (або Оюннарський) Тоджинурський (Тоджинський) Хемгольський (Салджацький) Хубсугольський (Хасутський)
В 1808 році був утворений Хечицький кожуун, в 1878 році Хубсугольський кожуун відійшов до Північної Монголії. На початоку XX століття кількість кожуунів Туви досягло 7: Бейсе Даа Маади Оюннарський Салчацький Тоджинський Чооду
адміністративно кожууни підпорядковувались генерал-губернатору Північної Монголії і поділялись на сумони, а ті на арбаниhttp://www.r17.nalog.ru/document.php?id=25972&topic=ih17.
Тувинська Народна Республіка В 1921 році Всетувинський хурал розділяє Туву на 7 кожуунів: Бейсе Даа Маади Юнаррський Салчацький Тоджинський Шалик-Сартильський
В 1923 році був змінений адміністративний устрій країни і вона розділилась на 6 кожуунів: Салчацький Тес-Хемський Тоджинський Улуг-Хемський Уюцький Хемчицький (утворений з кожуунів Бейсе та Даа)
В 1929 році кожуун Бейсе був перейменований в Дзун-Хемчицький, Даа — в Барун-Хемчицький, Салчацький — в Каа-Хемський. Останній в 1932 році був розділений на 3 кожууни — Бій-Хемский, Танну-Ольський та Тере-Хольський. В 1941 році було утворено ще 6 нових кожуунів: Бай-Тайгинський Ерзинський Монгун-Тайгинський Овюрський Сут-Хольський Чаа-Хольський
В складі СРСР Новий адміністративний поділ Туви був затверджений 7 серпня 1945 року. Столиця, місто Кизил, отримала статус міста обласного підпорядкування, а міста Туран, Чадан та Шагонар — районного. Були утворені смт Бай-Сют, Емі, Нарин та Харал (ліквідовані в 1956 році у зв'язку з припиненням видобутку золота), а також райони: Бай-Тайгинський (центр — Теелі) Барун-Хемчицький (Кизил-Мажалик) Дзун-Хемчицький (Чадан) Ерзинський (Сариг-Булун) Каа-Хемський (Сариг-Сеп) Кизильський (Кизил) Монгун-Тайгинський (Мугур-Акси) Овюрський (Хацдагайти) Пій-Хемський (Туран) Сут-Хольський (Суг-Акси) Тандинський (Бай-Хаак) Тере-Хольський (Чиргаланди) Тес-Хемський (Самагалтай) Тоджинський (Тоора-Хем) Улуг-Хемський (Шагонар) Чаа-Хольський (Чаа-Холь)
В 1953 році були ліквідовані Монгун-Тайгинський та Тере-Хольський райони, в 1957 році — Кизильський район, в 1961 році — Сут-Хольський та Чаа-Хольський, а в 1963 році — Бай-Тайгинський та Ерзинський райони. В 1964 році було утворено місто Ак-Довурак. В 1965 році було відновлено Бай-Тайгинський та Ерзинський район, в 1968 році — Монгун-Тайгинський, в 1975 році — Кизильський, в 1983 році — Сут-Хольський, а в 1992 році — Чаа-Хольський район. В 1993 році був утворений новий Чеди-Хольський район. В 1994 році всі райони дозволили називати кожуунами. У 2003 році відновлено Тере-Хольський район.
Сучасний адміністративний поділ Туви № Назва Тувинський оригінал ЗКАТУ Населення,осіб (2010)http://www.tuvastat.ru/Docs/Численность%20гор.и%20сельск.населения%20по%20Туве%20по%20ВПН-2010.xls Площа, км²http://r17.kadastr.ru/upload/r17/files/земельный%20фонд%20РТ%20испр.pdf Щільність, осіб/км² Адміністративний центр 1 Місто Кизил Кызыл 93 401 000 000 109900200,37548,5 2 Місто Ак-Довурак Ак-Довурак 93 403 000 0001350048,69277,3 1 Бай-Тайгинський кожуун Бай-Тайга кожуун 93 205 000 000 10800 7922,82 1,36 Теелі 2 Барун-Хемчицький кожуун Барыын-Хемчик кожуун 93 210 000 000 12800 6259,66 2,04 Кизил-Мажалик 3 Дзун-Хемчицький кожуун Чөөн-Хемчик кожуун 93 215 000 000 19900 6484,56 3,07 Чадан 4 Каа-Хемський кожуун Каа-Хем кожуун 93 220 000 000 12300 25726,04 0,48 Сариг-Сеп 5 Кизилський кожуун Кызыл кожуун 93 222 000 000 276008526,653,24 Каа-Хем 6 Монгун-Тайгинський кожуун Монгун-Тайга кожуун 93 225 000 000 5700 4414,20 1,29 Мугур-Акси 7 Овюрський кожуун Өвүр кожуун 93 230 000 000 7000 4522,50 1,55 Хандагайти 8 Пій-Хемський кожуун Бии-Хем кожуун 93 235 000 000 10100 8194,12 1,23 Туран 9 Сут-Хольський кожуун Сүт-Хөл кожуун 93 238 000 000 8000 6691,25 1,20 Суг-Акси 10 Тандинський кожуун Таңды кожуун 93 240 000 000 12900 5091,70 2,53 Бай-Хаак 11 Тере-Хольський кожуун Тере-Хөл кожуун 93 243 000 000 190010050,020,19 Кунгуртуг 12 Тес-Хемський кожуун Тес-Хем кожуун 93 245 000 000 8200 6687,23 1,23 Самагалтай 13 Тоджинський кожуун Тожу кожуун 93 250 000 000 6000 44757,49 0,13 Тоора-Хем 14 Улуг-Хемський кожуун Улуг-Хем кожуун 93 254 000 000 19300 5335,40 3,62 Шагонар 15 Чаа-Хольський кожуун Чаа-Хөл кожуун 93 256 000 000 6000 2903,10 2,07 Чаа-Холь 16 Чеди-Хольський кожуун Чеди-Хөл кожуун 93 257 000 000 7700 3706,32 2,08 Хову-Акси 17 Ерзинський кожуун Эрзин кожуун 93 258 000 000 8300 11081,45 0,75 Ерзин
Примітки
Посилання Административно-территориальное деление Тувы (1756—1987 гг.)