Куце́нко Петро́ Іларіо́нович — український поет, член Спілки письменників України (1984).
Життєпис Закінчив факультет журналістики Київського університету (1977).
Працював літредактором чернігівської обласної газети «Деснянська правда».
Доробок Автор книжок «Продовження розмови» (1983), «Манливе світло днів непроминущих» (1986), «Забрало вічності» (1993) «Пісня безсонного джмеля» (1992, збірка віршів для дітей).
Переклади віршів російських поетів Іннокентія Анненського, Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, Бориса Пастернака, Миколи Заболоцького, Арсенія Тарковського та ін.Куценко Петро Іларіонович // Антоніна Корінь. Поезія — роса для спраглих // «Утренний город», Кропивницкий городской сайт, 12 июля 2018 17:02Чернігівщина: Побачили світ книги місцевих авторів // 15:15 | 26.12.2006Куценко Петро Іларіонович // Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 106—119.
Посилання Куценко Петро Іларіонович (13.07.1948, с. Голикове) // Oblastь.kr.ua. — 2011. — 13 квітня.
Примітки
Література
Сулима М. Чорно-білий світ Петра Куценка // Поезія. 1986. Вип. 2 Білоцерківець Н. Досвід пам'яті // Жовтень, 1987. № 1 Таран Л. Енергія пошуку. К., 1988. Сердюк П. За брамою власного серця // ЛУ. 1998, 17 верес.