Анса́мбль пі́сні і та́нцю — професіональний та самодіяльний художній колектив, в творчості якого поєднуються різні види мистецтв: музика, хореографія, елементи театралізації.
Така форма художньої творчості виникла з часу створення Ансамблю пісні і танцю Радянської Армії (1928). За зразком цього ансамблю в СРСР працювало багато художніх колективів. Основу їхнього репертуару становлять старовинні й сучасні народні пісні і танці, твори радянських та сучасних композиторів, які в концертних виступах часто підпорядковуються єдиному сюжетно-композиційному задуму. В Україні подібні ансамблі були створені при Луганській, Одеській, Ровенській, Станіславській, Херсонській та Хмельницькій обласних філармоніях.
Серед провідних ансамблів пісні й танцю сучасної Україні — Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського, Національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія» «Колос» «Лемковина» «Запорожці» , «Львовяци», «Сіверські клейноди», Черемош, Ансамбль пісні і танцю збройних сил України Центр хореографічної майстерності «Веселад» , [] Академічний ансамбль пісні і танцю "Поділля" та інші
Література