Та́зи (удэ́) – один з нечисленних корінних народів на Далекому Сході Російської Федерації, чисельність якого налічує 276 чоловік. Проживають переважно у Ольгинському районі Приморського краю. Де-які представники народу проживають у інших районах Російської Федерації. Є спорідненими з удегейцями й нанайцями. У радянський час розглядалися як частина удегейців.Тазы // Большая советская энциклопедия. М., Т. 41, 1956.Тазы. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. 2000 року тази були визначені як окремий етнос групи корінних нечисленних народів Російської Федерації.Энциклопедический словарь. 2009.
Історія
Народність тазів сформувалася у другій половині XIX століття. Ця етнічна група має метисне походження й сформувалася внаслідок змішування удегейців й нанайців з манчжурами й китайцями. У 1860-х роках розпочалася інтенсивна колонізація Усурійського краю росіянами та китайцями. Китайці приїздили сюди спочатку лише на заробітки й потім їхали на батьківщину.Удэгейцы // Народы России. Энциклопедия. – М., 1994. Стр. 353. Згодом частина китайців залишалася у цьому регіоні. Приходили у Росію майже виключно китайці-чоловіки, без сімей. Тому китайці охоче вступали у шлюб з місцевими жінками. Найпівденніша частина удегейців поступово сильно китаїзувалася. Місцеві жителі називали таких удегейців китайським ім’ям дацзи, що у мові місцевих росіян і не росіян набуло звучання тази.Китайцы // Народы России. Энциклопедия. – М., 1994. Стр.159.
Посилання