Амстерда́мський інтернаціона́л профспіло́к (Міжнародна федерація профспілок)  — — міжнародна організація, яка об'єднувала професійні спілки, близькі до соціал-демократичних, соціалістичних і робітничих партій, об'єднаних у Соціалістичний інтернаціонал (Соцінтерн). Існувала в 1919—1945[Гірік С. І. Амстердамський інтернаціонал профспілок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амстердамський_інтернаціонал_профспілок].

Історія На установчу конференцію у липні 1919 року прибули представники національних об'єднаннь профспілок 14 країн: Австрії, Бельгії, Великої Британії, Данії, Іспанії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Німеччини, США, Франції, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції. Через візові проблеми представники Італії не змогли прибути до Амстердаму, але їх профспілки стали членами-засновницями. Амстердамський інтернаціонал профспілок об'єднував профспілки як за національним так і за галузевим принципом. У його структурі були Міжнародна федерація робітників транспорту, Міжнародна федерація шахтарів, Міжнародна федерація друкарів та інші.

На час Амстердамського інтернаціоналу входило близько 17,7 млн осіб. У 1922 році чисельність всіх членів досягла 24 млн осіб після прийому до свого складу національних федерацій профспілок Греції, Болгарії, Угорщини й Латвії. З часом чисельність членів стала зменшуватися. У 1922 році з організації вийшла Норвегія, італійські профспілки зазнавали репресій у своїй країні. Пізніше в Амстердамському інтернаціоналі профспілок було представлено національні об'єднання Аргентини, Канади, Перу й Палестини (підмандатна територія Великої Британії). Пізніше до нього увійшли профспілки Південно-Африканського Союзу (тепер ПАР) та Нідерландської Ост-Індії (тепер Індонезія).

У 1930-х роках чисельність Амстердамського інтернаціоналу профспілок почала зменшуватися, оскільки він не витримував конкуренції з профспілками, близькими до комуністичних партій та анархо-синдикалістських організацій, християнських профспілок тощо. У 1933 році після приходу до влади нацистів діяльність профспілок у Німеччині була припинена. Через ці причини, незважаючи на те що до організації входило 29 країн, чисельність членів скоротилася до 13,5 млн осіб.

Після утворення в 1945 році Всесвітньої федерації профспілок Амстердамський інтернаціонал профспілок був розпущений.

Діяльність У своїй діяльності Амстердамський інтернаціонал профспілок намагався лобіювати внесення змін до законодавства країн щодо забезпечення прав робітників. Для цього він використовував свої контакти з Міжнародною організації праці, Лігою Націй та співробітництво з лівоцентристськими політичними партіями.

Оскільки організація тісно співпрацювала з Соцінтерном, то керівництво міжнародного руху у 1921 році створило альтернативну міжнародну організацію профспілок — Червоний інтернаціонал профспілок (Профінтерн).

У 1920-х позиція Амстердамського інтернаціоналу профспілок була поміркована, але Велика депресія привела до радикалізації.

Штаб-квартира Місце перебування керівництва організації змінювалося: Амстердам (1919—1930), Берліні (1931—1933), Париж (1933—1940), Лондоні (1940—1945).

Примітки

Література