Ку́дринці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча.

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів.

Археологія На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ.Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313

Фрагмент поліхромного посуду, характерний для Кудринецького поселення трипільської культури, був знайдений на стоянці розвинутого неоліту Стрільча Скеля на Дніпрі.

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Історія Кудринці відомі з кінця XV ст. 1518 року поселення отримало міські права.

В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом.

З 1991 року в складі незалежної України.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Чортківського району.

Монастир монахинь василіянок У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянокЦьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

Релігія церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1938, мурована, УГКЦ).

Символіка Герб За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів КозьобродськихКозєбродських «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська157699.62%російська40.26%білоруська10.06%інші/не вказали10.06%Усього1582100%

Пам'ятки

Кудринецький замок Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991) Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.) Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.) Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.) Вал Траяна Кудринці IV Силурійські відклади в Кудринцях

Пам'ятник Т. Шевченку Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Охорона природи Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі люди о. Капустинський Олександр — священик та кудринецький декан УГКЦ, громадсько-політичний та освітній діяч, помер у селіДуда І. Капустинський Олександр Осипович // . () (1892—1986) — бригадний генерал Війська Польського, кавалер ордена Virtuti Militari. Буркацький Зіновій Павлович (* 1962) — завідувач кафедри Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, заслужений діяч мистецтв України. Марія Єва Лункевич-Рогойська () «Mewa» (1895—1967) — польська художниця, представниця міжвоєнного та повоєнного авангарду.

Світлини

Див. також Кудринці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі. Поділля — історико-географічна область. Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля. Подільський говір — різновид говорів української мови. Західне Поділля — історико-географічна область.

Примітки

Література Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995. Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971. Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998. Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр. Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С. Шот М. Замок на мармурі  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня; Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.  — S. 846—847.

Посилання

Тернопільщина Пам'ятки України Замки та храми України Петро Власенко. Україна — фотопрогулянки руїни замку в Кудринцях (опис, фото)