Анаксіме́н або Анаксиме́н (; бл. 585/586 — бл. 526/525 до н. е.) — давньогрецький філософ-досократик з Мілета в Анатолії (сучасна Туреччина). Він був останнім із трьох філософів мілетської школи, після Фалеса та Анаксімандра. Цих трьох мислителів вважають першими філософами Західного світу. Анаксімен відомий своєю ідеєю, що повітря є архе — первинною субстанцією, з якої виникає все суще. Про життя та творчість Анаксімена відомо небагато, оскільки його оригінальні твори не збереглися. Історики та філософи реконструювали його вчення, аналізуючи згадки про нього в працях пізніших авторів. Усі троє мілетських філософів були моністами, які вважали, що все походить з єдиного начала: для Фалеса це була вода, для Анаксімандра — невизначена субстанція, звана апейрон, а для Анаксімена — повітря. Анаксімена вважають учнем Анаксімандра, який успадкував від учителя багато філософських ідей.

Анаксімен вважав, що повітря, розріджуючись або згущуючись, може перетворюватися на інші субстанції. Згущення перетворює повітря на вітер, хмари, воду, землю і, зрештою, камінь, розрідження перетворює повітря на вогонь. Анаксімен також розробив модель Землі у формі плоского диска, що плаває на повітрі, натомість як Сонце й зорі також плоскі й рухаються разом із нею. Він вважав, що Сонце обертається навколо Землі. Анаксімен вплинув на багатьох досократиків, таких як Геракліт, Анаксагор, Діоген Аполлонійський та Ксенофан. Він зробив значний внесок у становлення природознавства, розуміння фізичних змін речовини, створення наукового письма.

Біографія Анаксімен народився приблизно у 586/585 до н. е. Інформація про його життя обмежена та збереглася переважно завдяки працям давньогрецьких філософів, зокрема Арістотеля та Теофраста. За свідченням Теофраста, Анаксімен мешкав у Мілеті й був сином Еврістрата, співробітника філософа Анаксімандра. Вважають, що він був учнем Анаксімандра. Ймовірно, Анаксімен також вивчав гомерівські епоси, грецьку міфологію та орфізм, які могли внести в його філософію ідею стихій. Припускають, що він та інші мілетські філософи були заможними, що дозволяло їм присвячувати час філософії.

Ймовірний наставник Анаксімена, Анаксімандр, був мілетським філософом, який запропонував, що початком усього є апейрон (, букв. «необмежене, безмежне») — невизначена й безмежна субстанція. Анаксімен, Анаксімандр та перший мілетський філософ Фалес — три найдавніші відомі мислителі, які розробили теорії матеріального походження світу без божественного втручання. Їх вважають першими філософами Західного світу. За свідченням Діогена Лаертського, Анаксімен жив приблизно з 585 до 524 до н. е. Відомо, що Анаксімен написав лише один повний текст, який, можливо, був відповіддю на працю Анаксімандра «Про природу». Теофраст згадував його «простий та економний іонійський стиль». Анаксімен помер приблизно у 526/525 до н. е.

Філософія

Повітря як архе Відомості про філософські погляди Анаксімена збереглися завдяки працям пізніших мислителів, зокрема Арістотеля та Теофраста. Згідно з їхніми творами, кожен філософ Мілетської школи був матеріальним моністом, який прагнув віднайти «архе» (, букв. «початок, основа, вимір») — єдину, основоположну субстанцію всього сущого. Зазвичай архе розуміють як певну речовину, хоча деякі дослідники вважають, що таке тлумачення може бути анахронізмом і накладанням на ранню філософію арістотелівського поняття субстанції. Анаксімен стверджував, що архе є повітря. Він описував кілька основних елементів, які вважав проявами повітря, розташовуючи їх від найрозрідженіших до найщільніших: вогонь, повітря, вітер, хмари, вода, земля та каміння. Філософи дійшли висновку, що Анаксімен, ймовірно, засновував свої висновки на спостереженнях за природою, зокрема за водним циклом: за процесами розрідження та конденсації. Він припускав, що кожна речовина виникає внаслідок конденсації, що збільшує густину повітря, або розрідження, що зменшує густину. Процес розрідження, описаний Анаксіменом, часто порівнюють з валянням вовни.

Температура мала особливе значення у філософії Анаксімена, і він розробив власну теорію про вплив температури на густину. Він вважав, що розширене повітря стає гарячішим, а стиснене повітря — холоднішим (хоча сучасні уявлення про адіабатичне стискання й розширення повітря вказують на протилежне). Своє переконання він виводив з того факту, що дихання тепле, коли рот широко відкритий, і холодне, коли повітря проходить через стиснуті губи.

Анаксімен також застосовував своє уявлення про повітря як архе до інших питань. Він вірив у «фюсис» (), або природний світ, на відміну від «тео» (), або божественного світу. Анаксімен вважав повітря в певному сенсі божественним, але не персоналізував й не обожнював його, а навпаки, вважав, що боги утворені з повітря. Він розглядав повітря як першопричину, що рухає живі системи, і не обговорював, як виникло саме повітря. Анаксімен порівнював душу з повітрям, описуючи, як дихання рухає душу, а душа спонукає людей до дій. Ці переконання встановлюють зв'язок між душею та фізичним світом, оскільки вони припускають, що обидва складаються з одного й того ж матеріалу — повітря. З цього Анаксімен робив висновок, що все, чи то індивідуальна душа, чи весь світ, функціонує за одними й тими ж принципами, згідно з якими речі утримуються разом і керуються повітрям. У давньогрецькій мові слова на позначення вітру й душі мали спільне походження.

Філософія Анаксімена була зосереджена на теорії змін через безперервні цикли, визначені рухом повітря. Ці цикли складалися з протилежних сил, які взаємодіють одна з одною та чергуються одна з одною. Це найяскравіше проявляється в погоді та порах року, які змінюються між гарячим і холодним, сухим і вологим, світлим і темним. Анаксімен не вірив, що будь-яка речовина може бути створена або знищена, і вважав, що речовина може лише переходити з однієї форми в іншу. На цьому переконанні він засновував модель, за якою якісні характеристики речовини визначаються її кількісними властивостями.

Космологія та погода

Анаксімен вірив, що Всесвіт спочатку повністю складався з повітря, і що рідини та тверді тіла виникали з нього шляхом конденсації. Він також використовував повітря для пояснення природи Землі та навколишніх небесних тіл. Анаксімен вірив у плоску Землю, яка виникла як один із перших об'єктів, що конденсувалися з повітря. Знизу Землю підтримує тиск повітря, запобігаючи її падінню.

Анаксімен вважав, що небесні об'єкти відокремилися від Землі. Філософи, які передали нам ідеї Анаксімена, розходяться щодо того, як саме він пояснював цей процес. Він міг описувати небесні тіла як результат випаровування або розрідження до стану вогню. Згадують, що він порівнював рух Землі, Сонця та зір з листям у потоці вітру, хоча також згадують, що він порівнював зорі з цвяхами, вбитими в небо. Деякі вчені припускали, що Анаксімен міг вірити в обидві моделі, розрізняючи планети та зорі, що робило б його першим, хто це зробив. Описуючи Сонце як полум'я, Анаксімен однак вважав, що воно складене не з розрідженого повітря, як зорі, а з Землі. За словами , Анаксімен стверджував, що світіння Сонця пов'язане не з його складом, а з його швидким рухом.

Анаксімен відкинув поширену ідею, що Сонце занурюється під Землю, і натомість стверджував, що воно обертається навколо Землі. Іполит порівнював це з капелюхом, що обертається навколо голови людини. Невідомо, чи була ця аналогія вигадана самим Іполитом, чи була частиною пояснення самого Анаксімена. Цю модель руху Сонця пізніші філософи інтерпретували різними способами.

Анаксімен також описав причини інших природних явищ. Як і Анаксімандр, він вважав, що грім і блискавка виникають, коли виривається на свободу вітер, який був ув'язнений у хмарі. Анаксімен зауважував, що грім може бути відгомоном тих процесів, які відбуваються від контакту гарячого й холодного, подібно до шипіння води, в яку опустили розпечений метал. Землетруси, на його думку, є результатом чергування висихання та зволоження землі, що призводить до циклу її розколювання й набрякання. Він був першим філософом, який спробував науково пояснити веселку, і єдиним таким філософом до Арістотеля. Він описав веселку як результат взаємодії сонячного світла з вологим повітрям. Верхня частина веселки, де сонячного світла більше, здається червоною, а нижня, де присутньо більше води, здається темнішою.

Порівняння з іншими філософами мілетської школи

Погляди Анаксімена часто розглядають як спробу поєднати вчення його двох попередників — Фалеса й Анаксімандра. Повітря як архе є безмежним поняттям, що нагадує теорію Анаксімандра про апейрон. Водночас повітря як архе є конкретною речовиною, що зближує його з теорією Фалеса, який вважав архе воду. Анаксімен також поділяв уявлення Фалеса про плоску Землю: обидва філософи гадали, що земний диск спирається на речовину, яку вони вважали першоосновою всього: Фалес спирав земний диск на воду, а Анаксімен — на повітря. Космологія Анаксімена також мало відрізнялася від ідей Анаксімандра, лише адаптуючи їх до анаксіменівського варіанту монізму.

Філософія Анаксімена ґрунтувалася на вченні Анаксімандра, однак традиція свідчить, що він також критикував свого вчителя в деяких аспектах. Анаксімен наполягав на необхідності емпіричного пояснення причин переходу речовин з однієї форми в іншу. Анаксімен і Анаксімандр схожі тим, що обидва не надавали пояснення, чому або як відбуваються зміни у фізичних об'єктах. Анаксімандр використовував метафори справедливості та відплати для опису змін і прямо звертався до божеств та божественного у своїх переконаннях. Анаксімен відкидав цю частину філософії Анаксімандра.

Спадщина та вивчення

Вплив на науку та філософію

Анаксімен був останнім із мілетських філософів, оскільки перські війська зруйнували Мілет у 494 році до н. е. Про його життя відомо менше, ніж про інших представників мілетської школи — Фалеса та Анаксімандра. Ці троє філософів започаткували те, що згодом у Західному світі перетворилося на науку. В античній Греції ідеї Анаксімена мали значний вплив на філософію, їх популяризували різні мислителі, зокрема Діоген Аполлонійський, і вони мали більше поширення, ніж ідеї його попередників. Проте згодом у філософських дослідженнях інші мілетці затьмарили його. Анаксімен став першим філософом, який пояснив зміну станів речовини дією фізичних процесів. Ймовірно, він також був першим, хто почав викладати свої думки прозою, а не віршами, заклавши основи наукового стилю. До нашого часу дійшли лише фрагменти його творів, і невідомо, наскільки вони відрізняються від оригіналів, оскільки збереглися лише в переказах пізніших авторів. Багато деталей життя Анаксімена та його філософських поглядів залишаються неясними, оскільки жоден з його творів не зберігся повністю — вони відомі лише з фрагментів і тлумачень пізніших письменників і полемістів.

Ранні медичні вчення розвивали ідеї, подібні до поглядів Анаксімена, зокрема думку, що повітря є основою здоров'я, оскільки воно водночас підтримує життя та переносить хвороби. Його уявлення про повітря часто порівнюють з атомами та субатомними частинками, які утворюють різні речовини, кількісно змінюючи свою організацію. Також його погляди зіставляли з тим, як Бог у Старому Завіті вдихнув життя в людину. Розуміння фізичних властивостей як кількісних відмінностей, що діють як на індивідуальному, так і на універсальному рівні, стало основою розвитку природничих наук. Анаксімен був першим філософом, який проводив аналогії між своїм вченням і практичним досвідом, порівнюючи світові процеси з повсякденними явищами. У такий спосіб він уперше порівняв функціонування людини з функціонуванням Всесвіту, уподібнюючи дихання, що визначає людину, до повітря, що визначає світ. Його переконання, що однакові принципи керують і мікро-, і макрокосмом, були остаточно підтверджені лише працями Ісаака Ньютона.

Подальше тлумачення