Перепис населення СРСР 1926 року був першим переписом населення, що охопив усіх жителів СРСРПереписи 1920 й 1923 років охопили тільки міське населення. Критичним моментом була північ із 16 на 17 грудня 1926 року. Статистичне спостереження проводилося способом опитування й самореєстрації. Враховувалося наявне населення.У переписному листі обліковувалося постійне та наявне населення у містах та наявне в селах, оскільки передбачався сільськогосподарський перепис, який мав врахувати постійне населення на селі (в особових листках враховувалося лише наявне населення; у містах заповнювалася також сімейна карта, яка давала можливість отримати дані і про постійне населення).
Керували переписом В. Г. Михайлівський та О. А. Квіткін. Програмно-методологічні й організаційні питання перепису були вирішені до 1 вересня 1923 року.
Види формулярів: особистий листок, сімейна карта (лише для міського населення), відомість про володіння. Програма перепису включала 14 ознак: стать, вік, національність, рідна мова, місце народження, тривалість проживання в місці перепису, шлюбний стан, грамотність, фізичні недоліки, психічне здоров'я, становище в зан́ятті та галузь праці, тривалість безробіття й колишнє заняття (тільки для безробітних), джерело засобів існування (лише для тих, хто не має роботи). Крім того, у сімейній карті відзначався склад родини, тривалість шлюбу та умови житла.
Перепис почали проводити 17 грудня. Він тривав два тижні в селах й тиждень у міських поселеннях.
У радянській статистиці перших десятиліть використовувалося складне визначення міських поселень. По-перше, природно, такими вважалися всі адміністративно встановлені міста, причому деякі колишні адміністративні центри минулих років вже до 1926 р. втратили цей статус (переважно він був переглянутий під час проведення міського перепису населення 1923 р.). Однак ще багато поселень розглядалися у переписі 1926 р. міськими, виходячи з наступних критеріїв (обов'язкові усі три): 1) за характером поселення — фабрично-заводські селища, торгово-промислові села, станційні, дачні поселення, містечка; 2) за заняттям населення — н.пункти, в яких не менше половини зайнятого населення займалися несільськогосподарською працею; 3) за кількістю населення — щонайменше мешканців для торгово-промислових сіл і щонайменше 500 чоловік для інших типів, перелічених у першому пункті. Деякі передмістя враховувалися разом із містами, і всі ці випадки відзначалися в виданні підсумків перепису окремо.
СРСР Чисельність міського населення — 26,3 млн осіб (близько 18 %). Відсоток грамотних склав 56,6 % серед населення у віці 9-49 років. Безробітних — більше 1 млн осіб.
Склад СРСР № Союзна республіка Територія Населення Міське ЧоловікиВеликороси Українці Титульна нація1Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка19 651 446100 891 24417 442 65548 170 63574 072 0967 873 3312Українська Соціалістична Радянська Республіка451 58429 018 1875 373 55314 094 5922 677 16623 218 86023 218 8603Білоруська Радянська Соціалістична Республіка126 7924 983 240847 8302 439 801383 80634 6814 017 3014Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка185 1915 861 5291 410 8763 009 046336 17835 4231 797 9605Узбецька Радянська Соціалістична Республіка311 4765 272 8011 102 2182 797 420246 52125 8043 475 3406Туркменська Радянська Соціалістична Республіка449 6981 000 914136 982531 85875 3576877719 792 Усього́ 21 176 187 147 027 915 26 314 114 71 043 352 77 791 124 31 194 976
Для Закавказької РФСР як титульна нація описані грузини.
Чисельність населення СРСР за національностями СРСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка Українська Соціалістична Радянська РеспублікаБілоруська Радянська Соціалістична Республіка Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка Узбецька Радянська Соціалістична РеспублікаТуркменська Радянська Соціалістична Республіка Усього́147 027 915100 623 00029 018 1874 983 2405 861 5295 272 8011 000 914Великороси77 791 12474 072 0002 677 166383 806336 178246 52175 357Українці31 194 9767 873 00023 218 86034 68135 42325 8046877Білоруси4 738 923638 00075 8424 017 03137673515864Грузини1 821 18421 0001265521 797 960697258Вірмени1 567 568195 00010 631991 332 59314 97613 859Тюрки (азербайджанці)1 706 60528 0005601 652 76821 5654229Узбеки3 904 622325 000230723 475 340104 971Туркмени763 94018 00021110225 954719 792Казахи3 968 2893 852 000981861106 9809471Киргизи762 736672 0003611090 7430Татари2 916 5362 846 73422 281377710 57428 4014769Чуваші1 117 4191 114 81390573992315555Башкири713 693712 000114814765426Якути240 709240 687141034Каракалпаки146 317118 21700026 5631537Таджики978 68010 385001967 728566Осетини272 272157 00018418114 45023438Талиші77 32300077 32300Тати28 70522335028 44304Курди69 18414 7011052 17312308Мордва1 340 4151 334 7001171105112381805491Марійці428 192428 00012218141918Карели248 120248 0306019713Удмурти514 187514 00091456198Комі (народ)226 383226 30042211855Перм'яки149 488149 400363100Буряти237 501237 00031201Калмики132 114131 7579218182Німці1 238 549806 301393 924707525 32746461276Євреї2 599 973566 9171 574 391407 05931 17519 6111820Поляки782 334197 827476 43597 49863243411839Греки213 76550 649104 6665557 935347113Вайнахи392 600390 0005178452Молдовани278 90320 525257 7946331617324Болгари111 29618 64492 0782220332128Латиші151 410126 277913114 061951737232Литовці41 46326 8566795685357231165Абхази56 957988056 85100
Союзні республіки
РСФРР Розподіл та структура населення РСФРР за регіонами республіки в 1926 році: № Район республіки Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці Титульна нація1Північний район1 102 3392368 440234 3381 110 8572 154 1416942Ленінградсько-Карельський район506 8906 659 7112 299 0713 194 1005 930 07815 6363Західний район98 6154 299 150511 8742 049 4464 020 199134 2414Центрально-Промисловий район422 08919 314 0244 951 3528 930 52018 577 64341 3455Центрально-Чорноземний район188 17710 825 8301 024 7625 133 5969 119 2381 651 8536В'ятський район161 218346 3197236 0661 602 9052 625 7585927Уральська область1 756 1046 786 3391 407 0743 167 7636 184 45647 6518Башкирська АРСР151 8402 665 836234 2501 260 3371 064 70776 710625 8459Середньо-Волзький район339 27210 268 1681 170 7124 808 3126 448 098206 19210Нижньо-Волзький район323 5765 529 516977 1642 629 9294 078 946440 22511Кримська АРСР25 880713 823330 264349 844301 39877 405179 09412Північно-Кавказький край293 6528 363 4911 655 1244 026 5463 841 0633 106 85213Дагестанська АРСР54 212788 09885 034383 04598 1974126138 74914Казахська АРСР2 979 6186 503 006539 2493 331 0971 279 979860 8223 713 39415Киргизька АРСР195 237993 004121 080516 395116 43664 128661 17116Сибірський край4 062 8898 687 9391 131 9304 270 4946 767 892827 53617Бурятська АРСР368 392491 23645 576248 513258 7961982214 95718Якутська АРСР4 023 307289 08515 277152 85530 156138235 92619Далекосхідний край2 598 1391 881 351472 4581 004 0811 174 915315 203 Усього́ 19 651 446 100 891 244 17 442 655 48 170 635 74 072 096 7 873 331
Для Дагестанської АРСР як титульна нація наведені аварці.
Регіони Російської СФРР: Північний район: Архангельська, Вологодська та Северодвінська губернії, Комі (Зирянська) АТ; Ленінградсько-Карельський район: Карельська АРСР, Ленінградська, Мурманська, Новгородська, Псковська, Череповецька губернії; Західний район: Брянська та Смоленська губернії; Центрально-Промисловий район: Володимирська, Іванівська (Іваново-Вознесенська), Калу́зька, Костромська, Московська, Нижньогородська, Рязанська, Тверська, Ту́льська, Ярославська губернії; Центрально-Чорноземний район: Воронезька, Курська, Орловська, Тамбовська губернії; Вятський район: Вотська, Марійська АТ, Вятська губернія; Уральська область (16 округів); Башкирська АРСР (8 канто́нів); Середньо-Волзький район: Татарська, Чуваська АРСР, Оренбурзька, Пензенська, Самарська, Ульяновська губернії; Нижньо-Волзький район: Німців Поволжя АРСР, Калмицька АТ, Астраханська, Саратовська, Сталінградська губернії; Кримська АРСР; Північно-Кавказький край (12 округів, 2 автономних міста, 7 автономних областей); Дагестанська АРСР; Казахська АРСР: Кара-Калкакська АО, Акмолинська, Актюбинська, Джетисуйська, Семипалатинська, Сир-Дар'їнська, Уральська губернії; Киргизька АРСР (7 кантонів); Сибірський край (19 округів, 1 автономна область, Туруханскій край); Бурят-Монгольська АРСР (8 аймака, 2 райони, 1 повіт); Якутська АРСР (7 округів); Далекосхідний край (9 округів).
Українська СРР + Національний і мовний склад Української СРР Доля українців у населенні Перша за чисельністю національність Українська мова в Українській СРР Мови Української СРР
№ Статистичні підрайони Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці1Поліський підрайон54 3692 957 881428 9821 445 195190 3322 392 7902Правобережний підрайон102 7668 997 7571 450 0944 336 915230 1897 741 9453Лівобережний підрайон94 9617 066 9091 117 2423 436 426605 7686 204 8364Степовий підрайон121 3515 568 2331 061 5732 685 413798 0733 674 0865Дніпропетровський підрайон46 9622 391 155464 0171 154 002213 6531 983 4036Гірничопромисловий підрайон31 1752 036 252851 6451 036 641639 1511 221 800 Усього́ 451 584 29 018 187 5 373 553 14 094 592 2 677 166 23 218 860
Молдавська АРСР — 572 114, українці — 277 515, молдовани — 172 419, росіяни — 48 868, євреї — 48 564, німці — 10 739, болгари — 6026, поляки — 4853, цигани — 918.
Склад підрайонів за округами: Поліський підрайон: Волинська, Глухівська, Конотопська, Ко́ростенська та Чернігівська окру́ги; Правобережний підрайон: Білоцерківська, Бердичівська, Вінницька, Кам'янецька, Київська, Могилівська, Проскурівська, Тульчинська, Уманська, Шевченківська, Шепетівська окру́ги; Лівобережний підрайон: Ізюмська, Кременчуцька, Ку́п'янська, Лубенська, Ніжинська, Полтавська, Прилуцька, Роме́нська, Сумська, Харківська окру́ги; Степовий підрайон: Зинов'евська, Маріупольська, Мелітопольська, Миколаївська, Одеська, Першомайська, Старобільська, Херсонська окру́ги, Молдавська АРСР; Дніпропетровський підрайон: Катеринославська, Запорізька, Криворізька окру́ги; Гірничопромисловий підрайон: Артемівська, Луганська, Сталінська окру́ги.
ЗСФСР РСР Абхазії — 212 033: грузини — 67 494 (31,74 %), абхази — 55 918 (26,37 %), вірмени — 30 048 (14,17 %), греки — 27 085 (12,77 %), російські — 20 456 (9,65 %), українці — 4647 (2,15 %), євреї — 1084 (0,51 %). Нахічевансая АРСР — 105 200: тюрки — 88 700 (84,32 %), вірмени — 10 900 (10,36 %). Нагорний Карабах-125 300: вірмени — 111 700 (89,15 %), тюрки — 12 600 (10,06 %). Південна Осетія — 87 375: осетини — 60 351 (69,07 %), грузини — 23 538 (26,94 %), євреї — 1739 (1,99 %), вірмени — 1374 (1,57 %), російські — 157 (0,18 %).
№ Республіки й АО Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці Титульна нація1Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка85 9682 314 571649 5571 212 859220 54518 2411 437 977 (тюрки)Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка104 90914 70255 68618379288 700 (тюрки)Нагірно-Карабаська автономна область125 300829363 13159635111 694 (вірмени)2Вірменська Радянська Соціалістична Республіка29 964880 464167 098448 67419 5482826743 571 (вірмени)3Грузинська Радянська Соціалістична Республіка69 2592 666 494594 2211 347 51396 08514 3561 788 186 (грузини)СРР Абхазія201 01632 244104 41012 553464755 918 (абхази)АРСР Аджарістана131 95750 37869 61010 190150070 828 (аджарці)АО Південної Осетії87 375581845 535157160 351 (осетини) Всього 185 191 5 861 529 1 410 876 3 009 046 336 178 35 423
Узбецька РСР Усе населення Узбецької РСР — 5 267 658 осіб. З них узбеків — 3 475 340, таджиків — 967 728, росіян — 246 521, казахів — 106 980, киргизів — 90 743, уйгурів — 31 941, арабів — 27 977, каракалпаків — 26 563, туркменів — 25 954, українців — 25 804 особи.
Усе населення Таджицької АССР — 827 200 осіб. З них таджиків — 617 125, узбеків — 175 627, киргизів — 11 410, росіян — 5600, туркменів — 4100, арабів — 3300, казахів — 1636, українців — 1100, татар — 1000.
Найбільші міста