Misfits — це американський панк-рок гурт, який часто визнають піонерами піджанру горор-панку, що поєднує панк та інші музичні впливи з темами та образами фільмів жахів. Гурт було засновано 1977 року в Лоді, Нью-Джерсі, вокалістом, автором пісень та клавішником Гленном Данзігом. Першим учасником Данзіга в Misfits був барабанщик Містер Джим та басистка Даяна ДіП'яцца, однак ДіП'яцца завжди не приходила. Містера Джима незабаром замінив Менні Мартінес. Незабаром до гурту приєднався бас-гітарист Джеррі Онлі. Протягом наступних шести років склад гурту часто змінювався, причому Данзіг і Онлі були єдиними постійними учасниками. За цей період вони випустили кілька міні-альбомів та синглів, а також альбоми Walk Among Us (1982) та Earth A.D./Wolfs Blood (1983) за участю брата Онлі — гітариста Дойла, обидва вважаються важливими для руху гардкор-панку початку 1980-х. За роки існування гурту його склад часто змінювався, причому басист Джеррі Онлі був єдиним постійним учасником гурту.
Misfits розпалися у 1983 році, а Гленн Данзіг створив Samhain, а потім Danzig. Після розпаду гурту було випущено кілька альбомів з перевиданим та раніше не виданим матеріалом, а їхня музика пізніше стала впливовою для панк-року, хеві-металу, хард-року та альтернативного року, зокрема для таких визначних колективів як Metallica, Guns N’ Roses, Marilyn Manson, Green Day, the Offspring, NOFX, AFI та My Chemical Romance. Після серії судових процесів з Данзігом, Онлі та Дойл отримали право записувати та виступати як Misfits. Вони утворили новий склад гурту у 1995 році з вокалістом Макейлем Грейвсом та барабанщиком Dr. Chud. Цей склад Misfits мав більш хеві-металеве звучання i випустив альбоми American Psycho (1997) та Famous Monsters (1999) перед розпадом у 2000 році. Потім Джеррі Онлі взяв на себе обов'язки головного вокаліста i запросив колишнього гітариста Black Flag Дез Кадену i колишнього барабанщика Ramones Маркі Рамоне на ювілейний тур Misfits до 25-річчя.
Цей склад випустив альбом кавер-версій під назвою Project 1950 i гастролював кілька років. У 2005 році Маркі замінив Робо, який грав з Black Flag на початку 1980-х i також був барабанщиком Misfits з 1982 до 1983 року. Цей склад випустив сингл під назвою «Land of the Dead» у 2009 році. Склад Misfits у складі Онлі, Кадени та барабанщика Еріка «Чупакабра» Арсе випустив новий альбом під назвою The Devil's Rain у жовтні 2011 року. У 2015 році було оголошено, що Кадена зробить перерву в музиці після діагностики раку, i його замінив син Онлі Джеррі Кайафа II, представлений як Джеррі Озер. Того ж року до гурту приєднався Марк Різзо з Soulfly, також граючи на гітарі. Він замінив Кадену, перш ніж Кайафа став єдиним гітаристом гурту.
У вересні 2016 року вперше за 33 роки Данзіг, Онлі та Дойл знову об'єдналися для двох головних шоу як Original Misfits на тому році фестивалю Riot Fest, разом з другим гітаристом Ейсі Слейдом та барабанщиком Дейвом Ломбардо. Склад Original Misfits продовжує виступати час від часу.
Історія гурту
1977—1978: Створення та ‘‘Static Age’’ Misfits були сформовані у 1977 році в Лоді, Нью-Джерсі, Гленн Данзіг, який мав попередній досвід виступів у місцевих кавер-гуртах. Назву гурту було взято з останнього фільму актриси Мерилін Монро, ‘’The Misfits‘’ (1961). Першим новачком Данзіга в Misfits був барабанщик Mr. Jim та басистка Даяна ДіП'яцца, однак ДіП'яцца ніколи не з'являлася. Містера Джима незабаром замінив Менні Мартінес. Вони двоє тренувалися в гаражі Мартінеса, Данзіг грав на електричному піаніно, а Мартінес — на барабанах. Незабаром вони зустріли Jerry Caiafa, який зустрічався з сусідкою Мартінеса і щойно отримав бас-гітару на Різдво. Хоча він ще був новачком на цьому інструменті, він приєднався до гурту; Кайафа і Данзіг залишилися єдиними постійними учасниками Misfits до розпаду гурту у 1983 році. Данзіг, Мартинес та Кайафа тренувалися протягом трьох місяців без гітариста, використовуючи електричне піаніно Данзіга для надання ритму пісням. Гурт дав свій перший концерт у CBGB у Нью-Йорку у квітні 1977 року, за яким послідовали інші місцеві виступи протягом наступних місяців. У травні того року вони записали свій перший сингл, ‘’Cough/Cool‘’, який вони випустили через свій власний лейбл Blank Records у серпні. Прізвище Кайафи було написано неправильно на обкладинці запису, що спонукало його наполягати на тому, що у майбутньому його буде акредитовано як «Джеррі, тільки Джеррі». «Джеррі Онлі» став його псевдонімом на решту його кар'єри. У серпні 1977 року до гурту приєднався гітарист Frank Licata під псевдонімом Franché Coma, що дозволило Данзігу відмовитися від електричного піаніно i зосередитися на співі, а також зробити звучання гурту більш панк-роковим. Данзіг i Онлі вважали Мартінеса ненадійним i замінили його на Містера Джима. Гурт отримав можливість записати альбом, коли Mercury Records хотіла використати назву Blank Records для одного зі своїх підрозділів і запропонувала Данзігу тридцять годин студійного часу в обмін на права на назву. Данзіг прийняв пропозицію, і у січні 1978 року Misfits увійшли до студії запису в Нью-Йорку, щоб записати 17 пісень, 14 з яких були змішані для запропонованого альбому ‘’Static Age‘’. Гурт не зміг знайти лейбл, який був би зацікавлений у його випуску, тому вони випустили чотири з цих пісень у червні 1978 року як сингл ‘’Bullet‘’ на своєму власному лейблі Plan 9 Records, названому на честь науково-фантастичного фільму жахів 1959 року ‘’Plan 9 from Outer Space‘’. Інші пісні були випущені на різних компіляційних альбомах протягом 1980-х та 90-х років, але ‘‘Static Age’’ не було випущено повністю до 1996 року.
1978—1981: Сингли та ранні тури Після сесій альбому Static Age гурт Misfits почав змінювати написання пісень і образ. Гленн Данциг почав писати більше пісень, натхненних фільмами жахів та науковою фантастикою. Він розмалював скелетами сценічний одяг, а Джеррі Онлі почав накладати темний макіяж навколо очей і стилізувати своє волосся у довгий локон, що висить з його чола між очима і вниз до його підборіддя. Цей стиль, який став відомим як «дияволокон», Данциг і брат Онлі Дойл згодом прийняли. Цей новий стиль і музичний напрямок пізніше були описані як піджанр «горор-панк».
Гурт виступав все частіше і відправився у короткі тури на підтримку синглу Bullet. Під час перебування в Канаді у жовтні 1978 року гітарист Кома покинув гурт, оскільки йому не подобалося гастролювати, а гітарист Рік Райлі тимчасово замінив його, щоб закінчити тур. Барабанщик Містер Джим також покинув гурт після туру, поскаржившись на неприязнь до напрямку жахів, у якому гурт рухався. За два місяці пару замінили барабанщик Джої Пул, відомий під псевдонімом Джої Імидж, і гітарист Боббі Кауфхолд, також відомий як Боббі Стал. Новий склад Данцига, Онлі, Імєджа і Стала почав виступати у грудні 1978 року і продовжив розвивати елементи жаху гурту. Вони випустили сингл Horror Business у червні 1979 року, обкладинка якого мала скелетоподібну фігуру, натхненну постером до фільму 1946 року Багряний привид.
Фігура стала талісманом гурту, а її череп став логотипом Misfits на решту їхньої кар'єри. Гурт також запустив фан-клуб під назвою «Fiend Club», який Данциг керував самостійно з підвалу своєї матері в Лоді, шовкографуючи футболки, збираючи записи, відправляючи каталоги товарів, бронюючи шоу для гурту і відповідаючи на фанатські листи.
У червні 1979 року Misfits виступали на розігріві у The Damned у Нью-Йорку. Онлі говорив з вокалістом Дейвом Ваніаном про можливість туру Misfits Великою Британією з The Damned. У листопаді того року гурт випустив сингл Night of the Living Dead і полетів до Англії, щоб гастролювати з The Damned. Прибувши туди, однак, вони дізналися, що Ваніан не сприйняв серйозно розмову Онлі і не планував мати Misfits у турі. Ваніан спробував організувати участь Misfits у турі, але члени гурту були незадоволені ситуацією і покинули тур після лише двох шоу. Тоді Імєдж покинув гурт і повернувся до Сполучених Штатів. З їхнім поверненням, не запланованим до кінця грудня, решта учасників гурту залишилася у Лондоні. Онлі проводив час з матір'ю Сіда Вішеза, Енн Річчі, з якою він познайомився після смерті Вішеза у лютому 1979 року. Данциг і Стал потрапили в бійку зі скінхедами, чекаючи на The Jam, були заарештовані і провели дві ночі у в'язниці в Брикстоні. Цей досвід надихнув пізнішу пісню «London Dungeon». Хоча в інтерв'ю на подкаст San Clemente Punk Боббі Стал розповідає зовсім іншу версію подій.
Після повернення до Сполучених Штатів Misfits випустили альбом «Beware» у січні 1980 року, а потім зробили чотиримісячну перерву, перш ніж додали Артура Макгакіна як нового барабанщика під псевдонімом Артур Гугі. За цей час молодший брат Онлі Пол Кайафа, який давно був фанатом гурту і мав прізвисько Дойл, почав вчитися грати на гітарі за допомогою Данзіга та Онлі. Misfits почали працювати над альбомом, який вони планували випустити через свою Plan 9, записавши дванадцять пісень у студії у серпні 1980 року. Дойл займався з гуртом і позичив гурту своє обладнання для запису. У жовтні Стал був виключений з гурту, коли Стал не з'явився на заплановану сесію запису, на користь шестнадцятирічного Дойла. Стал створив The Undead, тоді як Дойл дебютував з Misfits на їх щорічному Хеллоуїнському виступі в Ірвінґ-Плаза у Нью-Йорку. Після кількох інших виступів гурт знову зробив перерву на шість місяців.
Повернувшись до роботи, гурт обрав три з дванадцяти пісень з їх серпневих сесій 1980 року та випустив їх як 3 Hits From Hell у квітні 1981 року. Протягом решти 1981 року вони продовжували записувати треки для повноформатного альбому, який мав назву Walk Among Us. Вони планували випустити його через Plan 9, але замість цього прийняли пропозицію від Slash Records, вирішивши переробити альбом перед його випуском. У жовтні 1981 року вони випустили ще дві пісні з серпневих сесій 1980 року як сингл Halloween. 20 листопада вони записали виступ на Broadway у Сан-Франциско.
Black Flag також виступали цього вечора у Mabuhay Gardens на нижньому поверсі Broadway, а співак Black Flag Генрі Роллінс, давно будучи фанатом гурту, піднявся догори, щоб подивитися на перевірку звучання Misfits. Він залишився подивитися на сет гурту i співав гостьовий вокал на «We Are 138». Обидва гурти знову перетнулися на Різдво у Лоді, де Black Flag опинився граючи як розігріваючий гурт для Necros i Misfits.
1982—1983: Альбоми та розпад Дойл виступає з Misfits у Вілсон-центрі у Вашингтоні, округ Колумбія, 1982 рік Walk Among Us було випущено у березні 1982 року через Ruby та Slash Records. Це був перший повноформатний альбом Misfits, який було належно випущено, і єдиний альбом, який було випущено, поки рання версія гурту ще була активною. За альбомом послідував національний тур, і виступи гурту почали ставати все більш інтенсивними та насильницькими. Данзіг і Гугі часто зіткнулися під час туру, і після гострої суперечки у ресторані McDonald's Данзіг вигнав Гугі з гурту, що затримало їхні плани щодо запису наступного альбому. Вони запропонували вакантну посаду барабанщика своєму другу Ері Вону, який час від часу був їх роуді та фотографом, але він вже зобов'язався грати на барабанах для Rosemary's Babies. Генрі Роллінс рекомендував колишнього барабанщика Black Flag Робо, який прилетів до Нью-Джерсі, щоб приєднатися до Misfits у липні 1982 року. Дойл закінчив школу, i він та Онлі почали працювати повний робочий день на верстаті свого батька, заробляючи гроші для купівлі нових інструментів, фінансуючи тури гурту та пресуючи записи, тоді як Данзіг керував Fiend Club i продовжував писати нові пісні.