Йоганнес Фріснер (; 22 березня 1892, Хемніц, Саксонія — 26 червня 1971, Бад-Райхенгалль, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944).

Біографія Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 березня 1938 року — начальник штабу інспекції військових шкіл. З 1 вересня 1939 року — інспектор армії резерву з бойової підготовки. З 1 травня по грудень 1942 року — командир 102-ї піхотної дивізії на радянсько-німецькому фронті. З 19 січня 1943 року — командир 23-го армійського корпусу. З 12 грудня 1943 року — командувач 4-ю армією. 2 лютого 1944 року під командуванням Фріснера була сформована армійська група «Фріснер» (з 22 лютого — «Нарва»), яка діяла в Прибалтиці. Надав Верховному командуванню декілька песимістичних звітів і вже 25 липня був переведений командувачем групою армій «Південна Україна» (25 вересня переформована в групу армій «Південь»). Наприкінці року зазнав важкої поразки. 22 грудня 1944 року був відправлений у резерв. В травні 1945 року заарештований американськими військами. В листопаді 1947 року звільнений.

Нагороди

Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (18 жовтня 1913) Залізний хрест 2-го класу (15 вересня 1914) 1-го класу (19 вересня 1916) Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (3 травня 1915) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (27 листопада 1916) Почесна грамота короля Саксонії Фрідріха Августа (9 грудня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (27 серпня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (18 січня 1935) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (2 жовтня 1936) Почесний знак Німецького Червоного Хреста (9 листопада 1938) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (17 лютого 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (16 жовтня 1939) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (30 січня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно. Орден Корони Італії, командорський хрест (27 серпня 1941) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (27 липня 1942) 1-го класу (21 серпня 1942) Орден Корони Румунії, великий офіцерський хрест Німецький хрест в золоті (9 червня 1943) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (23 липня 1943) дубове листя (№445; 9 квітня 1944) Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія) (27 липня 1944) Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест з мечами (25 жовтня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт (29 листопада 1944)

Див. також Георг-Ганс Райнгардт Георг Ліндеман Трауготт Герр Ганс Єшоннек Франц Ксавер Шварц

Бібліографія

Verratene Schlachten, 1956, Holsten-Verlag, ASIN B0000BI978

Література Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.290-291 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Searle, Alaric (2003). Wehrmacht Generals, West German Society, and the Debate on Rearmament, 1949—1959, Praeger Pub. Walther-Peer Fellgiebel (2000), Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5 Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396 Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 135 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 321

Посилання

Frießner Johannes, Colonel-General Friessner, Johannes «Hans»

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху